• ставити цілі і формулювати завдання, пов'язані з реалізації фахових функцій,

• знаходити вирішення завдань, у тому числі і нестандартних, що стоять перед економічними службами підприємства;

• бути готовим до кооперації з колегами і роботи в колективі, знати методи управлення роботою виконавців, віднаходити й ухвалювати ефективні управлінські рішення.

Розглянуті вимоги до кваліфікації фахівців передбачають формування у них не лише професійний знань та вмінь, але й розвиток ініціативи, здатності працювати в колективі, самостійно засвоювати знання, логічно мислити, добирати та використовувати необхідну інформацію, тобто наявні якості розвинутої активної особистості.

При підготовці фахівців з обліку і аудиту слід виходити з необхідності постійного опанування ними знаннями швидко змінюваного законодавства з питань оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, організації обліку, складання звітності, що забезпечує їхню конкурентоспроможність на ринку праці та гарантує професійне визнання.

Обов'язковою вимогою сьогодення до підготовки спеціалістів з економіки є відпрацювання навичок корпоративної роботи. Це пов'язане з тим, що сучасна підприємницька діяльність побудована на колективній (командній) роботі персоналу, що базується не тільки на спільній меті, а й на системі прийнятих моральних цінностей, певній філософії дій, спрямованій на досягнення глобальної місії підприємства.

Більшість сучасних дослідників вважають, що особливості підготовки економістів дозволяють виділити щонайменше три основні рівні економічної освіти, які відрізняються цілями її реалізації - підготовки фахівців різних рівнів компетентності:

I рівень - орієнтуючий - є базовим для вибору напрямів діяльності у сфері економіки й передбачає засвоєння різноманітних за змістом дисциплін на основі розвивальних технологій, що сприяє формуванню цілісного та аналітичного сприйняття фактів і явищ економічного середовища.

II рівень - професійний - забезпечує засвоєння основ знань і вмінь із певного виду економічної діяльності та загальнопрофесійну підготовку до виконання відповідної роботи, а також пов'язаних із нею функціональних та соціальних ролей, що дає можливість швидко адаптуватися до конкретних умов практичної ситуації.

III рівень - професійної спеціалізації - орієнтований на обмежену спеціальну підготовку фахівців до виконання чітко окреслених обов'язків у вузькій предметній галузі, що передбачає досягнення високих рівнів професійної майстерності [5, с.96- 100].

Запропоновані дослідниками рівні реалізації економічної освіти відповідають Концепції неперервної освіти економістів та загальній моделі їх підготовки в Україні, яка заснована на таких принципах:

• навчання здійснюється за напрямками наукової спеціалізації (тобто реалізується галузевий принцип підготовки випускників);

• навчання в бакалавраті базується на формуванні в студентів загальних уявлень про обраний науковий напрям (галузь наукового знання) та передбачає, поряд з загальною соціально-гуманітарною та загальноекономічною підготовкою, вивчення теоретичних концепцій та формування основних навиків практичної діяльності в межах обраного наукового напряму;*

навчання в магістратурі орієнтоване на науково-дослідницьку та науково-педагогічну діяльність, має більш спеціалізований та індивідуалізований характер.

Таким чином, проведене дослідження професійних, комунікативних та організаторських умінь майбутнього фахівця економічного напряму, багаторівневого характеру економічної освіти та дидактичної цінності активних методів навчання дозволяє обґрунтувати такі рекомендації щодо ефективної методики їх навчання:*

Для підготовки майбутніх фахівців відповідно до викладених вимог до їхніх компетенцій у навчальному процесі слід використовувати здебільшого не традиційні, а сучасні методи активізації навчально-пізнавальних дій, які відповідають основним освітнім технологіям, заснованим, на когнітивний, соціально-рольовій та поведінковій технології.*

При виборі найбільш доцільних активних методів слід рекомендувати диференційоване їх застосування залежно від рівня підготовки випускників: На І рівні (1-2 курси) - формування початкового недиференційованого інтересу до певного виду економічної діяльності, що є головним у професійній мотивації - доцільно використовувати у навчальному процесі методи активізації традиційних навчальних занять - лекції-бесіди, лекції-дискусії, а також методи аналізу конкретних ситуацій, інсценування і професійні симуляції (рольові ігри). Ці методи спрямовано на розвиток теоретичного мислення, засвоєння студентами знань основних економічних теорій, формування базових умінь аналізу, узагальнення, класифікації та характеристики явищ і закономірностей економічного життя суспільства. Їх головна дидактична цінність полягає в можливості вивчення різноманітних аспектів проблеми, урахування різних поглядів і пошукові нестандартних шляхів її вирішення.

На ІІ рівні (3 курс) - формування позитивних професійних ціннісних орієнтацій, що дають змогу побудувати у свідомості студента ідеальну модель майбутньої фахової діяльності - слід застосовувати систему активних методів навчання, провідними серед яких є ділові ігри зі спеціальності, які спрямовані на засвоєння рольових позицій суб'єкта в структурі соціально-економічних відносини і формування ділових якостей особистості.

На ІІІ рівні (4-5 курси) - активне формування професійних умінь, необхідних для практичної діяльності, для набуття майбутніми фахівцями самостійності, ініціативності, творчого підходу, лідерських якостей, уміння вирішувати нестандартними методами складні завдання в обмежений термін часу. Найбільш доцільним тут. є запровадження до навчальний процесу методів імітаційного моделювання, "круглого столу", послідовних ситуацій, комплексних ділових ігор, презентації проектів, які інтегрують зміст декількох фахових дисциплін професійної орієнтації та спрямовані на формування вмінь студентів адекватно реагувати, ухвалювати рішення в проблемних ситуаціях.

За результатами проведеного дослідження можна зробити такі висновки: Використання в дидактичному процесі методів і технологій активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів відповідає сучасному етапу становлення національної системи освіти, збагачує її новим змістом, сприяє формуванню мотивації учіння, майбутньої професійної діяльності та створенню умов для активного набуття студентами загальнонаукових та професійних знань, навичок і умінь.

Запропоновані рекомендації щодо обрання активних методів навчання майбутніх економістів відповідають державним вимогам до їхніх компетенцій, загальній парадигмі підготовки економістів в Україні, багаторівневій реалізації системи вищої економічної освіти, враховують дидактичну цінність та індивідуальні особливості методів активізації навчально-пізнавальної