c. 306].
Зміст навчального матеріалу можна значно глибше розкрити при використанні наочних посібників - показу схем, класифікаційних графіків і макетів розрахункових формулярів, а також демонстрації оргтехніки.
Конспект є важливою формою активізації методики викладання економічних дисциплін.
Найважливіша ознака будь-якого мислення - незалежно від його індивідуальних особливостей - це вміння виділяти суттєве, самостійно приходити до все нових узагальнень та висновків. Мета міні-конспектів - узагальнити засобами графічного моделювання основні думки та логічні зв'язки навчального матеріалу.
Розробляючи конспект, необхідно пам'ятати про встановлення оптимальних співвідношень між описовим матеріалом, теоретичним узагальненням і конкретними прикладами з практики.
Вивчення психологічних особливостей сприйняття інформації показало, що при конспектуванні лекцій різного ступеня складності переробка та фіксація інформації відбуваються в плані її згортання з опорою на найбільш інформативні поняття.
Наприкінці лекції рекомендується відвести час для відповідей на запитання, а також можна провести невеличке опитування (тестування) на предмет першого засвоєння лекції.
Студенти конспектують матеріал лекції переважно механічно, не усвідомлюючи ні їх змісту, ні логіки. У них підсвідомо виробляється настанова: головне - записати те, що говорить лектор, скласти конспект, щоб було легше підготуватися до іспитів.
Тому позитивним моментом такого опитування є те, що лектор може відразу побачити, які питання лекції засвоєно гірше, а які - краще.
Проведення контролю на лекції сприяє тому, що студент перед лекцією проглядає конспект попередньої, хоча б у загальних рисах осмислює її зміст, а це добре впливає на якість сприйняття нового матеріалу. Контроль на лекції результативний тільки в тому разі, коли він охоплює всіх студентів.
Багаторазове повторення призводить до того, що студенти зовсім не намагаються зосередити увагу та сприймають окремі слова або невеликі словосполучення механічно, розумова активність їх зводиться до мінімуму.
Активне слухання залежить від таких чинників:
1. Стимулювання студентів до слухання (повідомлення плану викладення, вимога зробити висновок або аргументувати прослухане, використання цікавого матеріалу).
2. Емоційність, логічність, переконливість, темп і культура мовлення викладача, наявність у ній елементів діалогу.
Доступність сказаного для розуміння студентів.
3. На старших курсах, коли студенти вже мають можливість працювати, можна проілюструвати питання лекції прикладами з практики обліку. Наприклад, з дисципліни "Звітність підприємств" на питання "Подання податкової звітності" поділитися власним досвідом про здачу квартального або річного звіту.
4. Ознайомлення з історією наукового пошуку. Наприклад, викладаючи дисципліни «Інформаційні системи і технології в обліку», «Управлінські інформаційні системи в аналізі та аудиті» слід згадати імена сучасних учених-практиків ВНЗ таких, як Труш В.Є., Яценко В.Ф, Рогальський Ф.Б. Проф. В.Є.Труш все життя присвятив підготовці кваліфікованих кадрів з бухгалтерського обліку і аудиту. Результатом його плідної багаторічної роботи на кафедрі обліку і аудиту Херсонського національного технологічного університету є наукові дослідження з бухгалтерського обліку, понад п'ятнадцять років був редактором газети «Все про бухгалтерський облік», заснована діюча аудиторська фірма «Аудит ТВ». Проф. Ф.Б. Рогальський займається підготовкою кваліфікованих кадрів з програмного забезпечення. І як результат його плідної багаторічної роботи на кафедрі комп'ютерної технології є впровадження до навчального процесу, однієї із сучасних бухгалтерських програм «1С: Бухгалтерія», що завоювала широку популярність завдяки зручному інтерфейсові, наочності, широким можливостям налаштування на облік конкретного підприємства, легкістю одержання будь-якої облікової інформації за будь-який період часу, безлічі друкованих форм і інших зручностей у роботі з нею. В.Ф. Яценко є провідним фахівцем на кафедрі обліку і аудиту Херсонського національного технологічного університету з впровадження в навчальний процес програми «1С: Бухгалтерія».
Використання всіх наведених методів зводиться до одного - підвищення зацікавленості студентів. Найважливішим засобом підвищення ефективності навчання є розвиток інтересу студентів до даного предмета. Зацікавленість студентів привертає їх активну увагу, підвищує продуктивність навчання. Активізувати роботу студента на лекції можна такими способами:
• лектору на лекції корисно час від часу наголошувати, що частина матеріалу студент не знайде в підручнику, а інша частина не викладається конспективно саме тому, що їй добре викладено в підручнику;
• детальний запис лекції запобігає глибокому осмисленню матеріалу, тому на першій лекції слід виділити час для того, щоб нагадати студентам правила конспектування (записувати лише основні думки);
• лектору корисно спонукати студентів вирішити висунуту в лекції проблему раніше, чим розв'язання буде сформульовано лектором, а потім порівняти ці розв'язки. При цьому лектор може вживати такі фрази-запрошення до розмови: проаналізуйте..., розгляньте..., запропонуйте свою думку щодо цього питання..., наведіть свій варіант... тощо.
Лектору не слід "боятися" запитань. Запитання студента - найважливіший показник його пізнавальної активності. Ефективними є і прийоми, що сприяють посиленню зв'язку між лектором і аудиторією, починаючи від окремих питань, спрямованих до аудиторії в цілому і тих, що передбачають відповідь у вигляді загальної реакції або окремих реплік, і закінчуючи завданнями типу тестів, невеликими бесідами з окремими студентами або їх групою.
Якщо потрібно наголосити на якійсь думці, то це можна зробити кількома способами:
• перш ніж висловити її, помовчіть якусь хвилю, а потім уже говоріть;
• підсильте свій голос або навпаки;
• уповільніть виклад і наголосіть на кожному окремому слові в реченні;
• доповніть усне слово жестом і мімікою;
• поміняйте тон голосу.
Доповнюючи відомості прикладами, викладач повинен ретельно і не поспішаючи відтворювати їх на дошці, зважаючи на те, що його недбалість передається студентам і що вони повільніше відтворюють записи в конспектах, оскільки їм доводиться одночасно засвоювати зміст навчального матеріалу.
Одним із засобів, що дозволяють збільшити інтерес