• хід заняття - йде "як по маслу", без незаповнених пауз;

• наочний виклад - задіяне все, що тільки може бути задіяним: калькулятори, проектор, папки з первинними документами тощо;

• рівень підготовленості до заняття студентів - належний, дотримано відповідність питань вимогам, що висувались до студентів;

• реалізація психологічних основ навчання — викладач за допомогою питань, вправ сприяє розвитку мислення студентів, формує у них зацікавленість до знань.

Проте, незважаючи на таку зовнішню витриманість заняття, ефективним його назвати не можна. Ефективність заняття виявляться в кінцевому результаті - тобто у тому, чи оволоділи студенти певними знаннями та навичками.

До основних критеріїв ефективності належить витрачання часу, мета кожного окремого виду робіт, емоційне спрямування, чисельність та склад групи. Як показав досвід, перше, на що необхідно звертати увагу, - це час. На заняттях з бухгалтерського обліку, на жаль, допускається вкрай неефективне використання часу. Основними його поглиначами є:

• задиктовування умов задач;

• налаштування та підготовка до наступного виду роботи;

• оцінювання.

Задиктовування умов задач є наслідком того, що не всі кафедри можуть забезпечити студентів практикумами з облікових дисциплін. Як правило, це відбувається з фінансових причин: немає можливості придбати або ж немає можливості видати власний посібник. Але подекуди мають місце й інші міркування: першу половину заняття - диктую умову, другу - розв'язую. І час зайнятий, і не треба голову ламати над структурою заняття.

Особливість проведення практичних занять з облікових дисциплін полягає в тому, що як студенту, так і викладачеві доводиться мати справу з різними бланками облікової документації. Їх підготовка до роботи, заповнення вимагає незначного часу, але в цілому може забрати до 20 % часу, відведеного на заняття. Як цього можна уникнути? По-перше, студенти повинні бути завчасно попереджені про те, який саме бланк складатиметься на тому чи іншому занятті. Звичайно, для цього сам викладач повинен добре спланувати кілька занять наперед (зрозуміло, що викладач має робочі плани практичних занять, але вони можуть коригуватися залежно від активності роботи студентів).

Корисним є те, щоб студенти звикли до певного виду роботи і готувалися заздалегідь. Так, наприклад, багато викладачів практикують проведення так званого "економічного диктанту" на початку заняття, який розрахований, залежно від складності, на 4-5 або 10-15 хвилин і являє собою відповіді на запитання в письмовому вигляді. Його проведення дійсно дає ефективні результати: налаштовування на тему заняття, повторення лекційного матеріалу, перевірка домашнього завдання.

Економічний диктант може бути проведено в різних формах: 1) викладач читає зміст господарської операції, а студент на окремому папері, який потім здається, записує бухгалтерську проводку; 2) викладач читає назву рахунку, студент ставить код (порядковий номер) рахунку; 3) викладач видає міні-завдання, (карточки самоконтролю), студент записує зміст господарської операції, які потім звіряються з ключем відповіді.

Висновок. Отже, вивчення досвіду провідних фахівців дає змогу зробити певні узагальнення та розглянути можливості використання позитивного досвіду зі складання конспекту лекцій та проведення практичних занять.

По-перше. Якість лекції залежить від теоретичного рівня, методики подання базових теоретичних положень і закономірностей, що лежать в їх основі, чіткого уявлення про співвідношення необхідної та надлишкової інформації, вивільнення навчального часу на проблемний теоретичний аналіз провідних ідей у поєднанні з аналізом реальних ситуацій тощо.

По-друге. Критерієм професійної підготовки викладача є вміння:

• чітко визначити мету викладу курсу;

• розробити взаємозв'язок тем та розділів курсу;

• визначити необхідний обсяг основних знань та навичок з кожної теми;

• допомогти студентам засвоїти навчальний матеріал.

По-третє. Ефективне практичне заняття повинно бути наперед сплановане та підготовлене. Тобто таке заняття є ефективним, якщо обидві його сторони (викладач і студент) знають, що їм потрібно робити в кожен момент заняття. Відповідно, при підготовці до заняття викладач повинен розраховувати кожну його хвилину. На наш погляд, найдоцільнішою підготовкою є саме таке похвилинне планування заняття.

Для розв'язання вищезазначених завдань доцільно прийняти єдину методику подання базових теоретичних положень і закономірностей, що лежать в їх основі, чіткого уявлення про співвідношення необхідної та надлишкової інформації, вивільнення навчального часу на проблемний теоретичний аналіз провідних ідей у поєднанні з аналізом реальних ситуацій.

Література:

1. Білоусов А.Р. Ефективний економічний ріст в 2001-2010 рр.: умови й обмеження // Проблеми прогнозування. - 2001. - № 1. - С. 27-45.

2. Шаталов В.Ф. Куда и как исчезли тройки. - М.: "Педагогика. 1979. - С. 21.

3. Колодко Г. Глобалізація й зниження рівня викладання економічних дисциплін // Питання економіки. - 2000. - №10. - С. 87-99.

4. Жихор Е.Б. Сучасні підходи до викладання бухгалтерського обліку / Сучасні проблеми педагогіки. IV науково-практична конференція. - К.: ХДЕУ, 1999. - С. 306.

4.