УДК 372.3

Л.М.Бойко

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ

Статтю присвячено особливостям викладання іноземної мови професійного спрямування в системі вищої технічної освіти.

В умовах демократизації суспільних процесів в Україні, інтеграції країни в світове економічне співтовариство, глобалізації міжнародного ринку праці докорінно змінилися критерії системи освіти, загострилися суперечності між новими високими вимогами до знань, умінь і навичок майбутніх фахівців і недостатнім рівнем матеріально-технічної бази вищих навчальних закладів, загальним підходом до проведення занять і індивідуальним сприйняттям їх студентами. Останніми роками сформувалося завдання для викладачів іноземних мов вищих навчальних закладів, яке в широкому і найбільш загальному плані викладене в Національній доктрині розвитку освіти, у розділі ІV "Стратегія мовної освіти": "... створюється система неперервної мовної освіти, що забезпечує обов'язкове володіння громадянами України державною мовою, можливість опанувати рідну і практично володіти хоча б однією іноземною мовою" [ 3].

У вищих технічних навчальних закладах перед викладачами постає проблема зміни підходу до викладання іноземних мов. Потрібно чітко усвідомити, як узгоджується соціальне замовлення суспільства - підготувати протягом нетривалого терміну фахівця, який добре володіє іноземною мовою, - з вимогами навчальної програми технічного навчального закладу і мінімальною кількістю годин в навчальному плані. Основними змінами мають бути зміни філософії навчання і викладання в цілому. Навчання не може розглядатися як просте засвоєння фактів, а студент - як об'єкт педагогічного впливу, програмований компонент системи. Роль викладача змінюється: з лектора і єдиного джерела знань він перетворюється на консультанта та довідника з ресурсів інформації, а також тьютора [2]. Головною умовою при такій зміні є готовність викладача змінитися внутрішньо, переставити акценти в методиці викладання, бути психологічно готовим до сприйняття нового, а отже, і до неперервного постійного самовдосконалення.

У викладанні іноземних мов основною вимогою часу стає формування необхідної комунікативної спроможності у сферах професійного спілкування в усній і писемній формі. Також аналіз вимог міжнародних стандартів, які представлені в сертифікаційних іспитах з іноземних мов, показує, що в них основну увагу сконцентровано на оцінці рівня розвитку комунікативних умінь і навичок.Уважаємо, що навчити студента протягом лімітованого навчальними рамками періоду спілкуватися іноземною мовою з метою отримання професійної інформації і розуміти мовлення носіїв мови можливо, поєднуючи традиційні і інноваційні методи, з-поміж яких принцип комунікативності як у навчанні, так і у використанні навчальних матеріалів і посібників виходить на перший план. Такий підхід до викладання іноземної мови наприкінці минулого століття зумовив перегляд традиційних методик. Граматична компетенція, яка складала основу традиційної методики, зараз уважається механізмом виконання комунікативних завдань у межах певної ситуації мовлення. Важливою рисою нових підходів стало розуміння того, що недостатньо вивчати лише мовні норми. Набагато важливіше, щоб студенти оволоділи соціокультурними нормами, до складу яких входять і мовні.

Таке завдання неможливо виконати за допомогою лише традиційних методичних прийомів і технологій. Потрібне диференційоване навчання та модернізація навчального процесу. Під останньою розуміємо нові форми та методи навчання, що мають полегшити засвоєння навчального матеріалу.

Значний обсяг інформації, що збільшується щодня в певній галузі науки і техніки, з одного боку, і невелика кількість годин аудиторних занять з іноземної мови професійного спілкування, з іншого, виводить комп'ютер та інформаційні технології на перше місце в процесі самостійної роботи студентів. Специфіка вивчення будь-якої іноземної мови полягає в тому, що студент не може вивчити її абсолютно самостійно, без професійного контролю і нагляду. У такій ситуації комп'ютер - ідеальний помічник викладача в процесі формування фонетичних, лексичних і граматичних навичок студента. Комп'ютер значно розширив наші уявлення про навчальне середовище, тобто про той світ, що використовується як предмет навчання, адже комп'ютерна програма суттєво розширює простір навчального середовища за рахунок створення так званого мікросвіту [1].

Поштовхом і мотивацією до вивчення іноземних мов останнім часом стало використання ресурсів Інтернету. Одним Інтернет видається безліччю комп'ютерних мереж, пов'язаних між собою, інші розуміють його як наявність мільярдів доступних файлів з інформацією. У наш час Інтернет охопив майже всі галузі людської діяльності, затягнувши у свої "тенета" насамперед молоду генерацію.

Існує багато причин, з яких ця нова технологія викликає інтерес і заслуговує на увагу саме з боку професіоналів у галузі викладання іноземних мов. Основою Всесвітньої Мережі є спілкування, а також вона може забезпечити безпосередній зв'язок з носіями іноземної мови. Щоб іти в ногу з часом, постійно підвищувати свій професійний рівень, викладачам потрібно використовувати на заняттях такі безмежні ресурси Інтернету, як листування за допомогою електронної пошти з ровесниками з інших країн, створення і проведення спільних телекомунікаційних проектів, участь у різноманітних конкурсах і олімпіадах, участь у текстових і голосових чатах, публікації наукових робіт на навчальних сайтах і отримання відгуків на них з різних країн світу, читання гіпертекстової інформації за фахом, використання он-лайн словників та багато іншого. У сфері викладання іноземних мов Інтернет слугує не лише засобом, а й стимулом до навчання. Більшість студентів не були за кордоном, не спілкувалися зі своїми зарубіжними ровесниками. Інтернет же надає таку можливість, хоча й у віртуальному вигляді. В Інтернеті іноземна мова перестає бути навчальною дисципліною, а стає засобом спілкування.

Викладач також може успішно використовувати Інтернет для підготовки до занять. У глобальній мережі є необмежена