УДК 378.3

В.В.Вострікова

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИПУСКНИКА БАГАТОПРОФІЛЬНОГО ЛІЦЕЮ

Статтю присвячено формуванню професійної спрямованості старшокласників профільного ліцею та обґрунтуванню комплексу «допрофесійних компетенцій» майбутнього вчителя іноземної мови.

З розбудовою демократичних відносин в Україні, орієнтацією на входження до європейського освітнього простору, об'єктивною потребою сьогодення є якісна підготовка майбутніх педагогічних працівників. Одним із напрямків стратегії оновлення суспільства, дальшого розвитку духовного життя народу є створення гнучкої системи підготовки кадрів, яка забезпечує поглиблення професійних знань, умінь зі спеціальності, здобуття кваліфікації, реалізацію творчих можливостей людини.

Як відомо, професійна компетентність особистості складається з її фахової підготовленості, здатності виконувати посадові функції та характеризується сформованістю єдиного комплексу знань, умінь, психологічних особливостей (якостей), професійних позицій [3]. Перспектива бути компетентним учителем вимагає своєї реалізації вже зі старших класів шкіл, ліцеїв, гімназій. Так, підготовка майбутніх фахівців починається задовго до вступу до ВНЗ і включає в себе інформацію про ту чи іншу професію, визначення, поглиблення і розвиток особистісних професійних нахилів і інтересів, а також передбачення якісних змін у самопізнанні. Роль профільних закладів полягає в організації пропедевтичної роботи, тобто системи спеціальних заходів, що мають сприяти формуванню відповідних якостей, спеціальних знань і вмінь, які допоможуть працювати на професійне майбутнє учня.

Слід зазначити, що з переходом загальної середньої освіти на 12-річний термін навчання профілізація набула якісно нового значення. Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту», Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті освітні заклади виконують правові нормативи профільного навчання і професійної підготовки, які є єдиними і обов'язковими для всіх громадян України. Вони створюють необхідний освітній простір, у межах якого кожний юний громадянин має можливості реалізувати свої професійні намагання, інтереси і життєві плани. Компетентнісний підхід до навчання задекларований державними документами, має допомагати забезпечити учнів відповідними знаннями та вміннями, необхідними для реальної життєдіяльності в професійній, соціальній, освітній, комунікативній сферах [8].

Це зумовлено і тим, що освіта стає соціокультурною технологією. Тому реформування будь-якої освітньої ланки вимагає перегляду її організації. Особлива увага сьогодні надається системі профільного навчання, переосмисленню принципів, закономірностей і теоретичних положень якості допрофесійної підготовки молоді.

Практика роботи педагогічних вишів, середніх загальноосвітніх навчальних закладів свідчить про кардинально нові умови, у яких виховуються і навчаються, планують своє майбутнє старшокласники. Тому виникає необхідність удосконалення системи довишівської підготовки, це зумовлено й упровадженням до практики профорієнтаційної роботи принципів Болонської конвенції. Проблемою залишається визначення оптимального обсягу і механізмів формування обов'язкового комплексу вмінь, які допоможуть абітурієнту адаптуватися до умов набуття професійної освіти у ВНЗ.

Складність ситуації в проблемі професійної орієнтації і професійного вибору молоді полягає в тому, що найбільш важкий період за психологічними і фізіологічними параметрах у процесі становлення особистості молодої людини припадає на період його інтенсивного професійного самовизначення. Ця проблема докладно розглядалася в роботах К. Абульханової-Славської, С. Гріншпун, Л. Божович, Є. Клімова, Н. Левітова, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна та інших дослідників.

Однак, наукові дослідження в галузі професійно-педагогічної орієнтації досить широкі. Професіографія педагогічної праці, закономірності формування особистості вчителя розкриті в працях Ф. Гоноболіна, Е. Гришина, Н. Кузьміної, Д. Ніколенка, В. Сластьоніна, Б. Федоришина, О. Щербакова та ін. Психологічним аспектом педпрофорієнтації, зокрема питанням вивчення суті та методики діагностики професійної придатності, шляхів формування спрямованості, професійно значущих інтересів, здібностей, присвячені дослідження С. Крягжде, В. Моргуна, В. Сахарова, Б. Федоришина та інші. Шляхи спільної роботи педагогічного вишу та загальноосвітньої школи з підготовки школярів до свідомого вибору професії вчителя аналізуються в роботах В.Великого, І.Зязюна, І.Кривоноса, В.Морозової, С.Петрушкіна та ін.

Дослідження О. Крегждене, С. Ніколаєва, В. Пасинок, В. Почекаенкова, Я. Райц та інших спрямовані на визначення методики та компонентів профвідбору на спеціальності вчителя іноземної мови, розробка змісту, форм, методів орієнтації на цю спеціальність у рамках гуртка, факультативу з іноземної мови, спеціальних педагогічних груп (класів) з поглибленим вивченням іноземних мов.

Метою статті є обґрунтування розробленого як необхідного і достатнього комплексу «допрофесійних компетенцій» випускника профільного ліцею, що є іманентною складовою його професійної спрямованості.

Особливо актуальною є потреба в активізації процесу професійного самовизначення старшокласників, під якою ми розуміємо цілеспрямований педагогічний вплив на особистість учня, який актуалізує перед ним проблему вибору майбутньої професії і пов'язану з ним діяльність, у тому числі - самостійну, спрямовану на самопізнання та ознайомлення із світом професій. Аналіз практики профільних ліцеїв дає підстави стверджувати, що професійне самовизначення сучасних старшокласників не є адекватним до об'єктивних потреб та перспектив економічного розвитку суспільства і не відповідає навчальним можливостям та здібностям певної частки учнівської молоді. Однією з причин такого становища можна вважати невміння старшокласників проводити зіставлення власних особистісних якостей та вимог, які ставить професія до людини.

Один із шляхів вирішення цієї проблеми ми вбачаємо в створенні комплексу необхідних особистісних якостей, які відповідають потребам професії, що обирається старшокласником. Для створення такого комплексу нами було проаналізовано технології професійного самовизначення, що базуються на методиках С.Фукуями [9] та Д.Голанда [6]. Методика С.Фукуями вирізняється алгоритмізацією та чітким розмежуванням дій учня та педагога. Алгоритм дій оптанта за методикою Д. Голанда, на нашу думку, недостатньо чіткий, а завдання та дії педагога на кожному етапі її реалізації не є конкретизованими. Проте, внаслідок труднощів з організації професійних проб учнів,