і методика С.Фукуями, і методика Д.Голанда, за умов доопрацювання, урахування соціокультурних та професійних особливостей нашої країни, може використовуватися в школах України.
У своєму дослідженні ми спиралися на методику побудови особистого професійного плану Є. Клімова, яка розглядалася нами як один із засобів активізації процесу професійного самовизначення [7]. До числа чинників, що впливають на вибір професії, він відносив такі: схильність до певного виду професійної діяльності; урахування позиції батьків; урахування позиції друзів; урахування потреби суспільства в професії, що обирається; рівень інформованості про світ професій; відповідність вибору рівню домагань школяра; урахування можливості реалізувати вибір професії; наявність особистого професійного плану як програми дій з реалізації відповідних планів. Перераховані вище чинники утворюють так званий "восьмикутник основних чинників вибору професії". В ідеальному варіанті особистий професійний план має розроблятися з урахуванням всіх його складових [7].
Вивчення й узагальнення результатів досліджень цього спрямування підтвердило, що формування комплексу «допрофесійних компетенцій» є пріоритетним завданням профорієнтаційної діяльності навчальних закладів ІІІ рівня акредитації, у нашому разі - ліцеїв, гімназій з поглибленим вивченням іноземних мов.
Процес становлення компетентного фахівця - довготривалий, багатокроковий, неперервний. Говорячи про компетенції випускника багатопрофільного ліцею, ми звертаємо увагу на певний, але дуже важливий етап розвитку його особистості, формування готовності до вибору майбутньої професії. Наскільки оптимальними будуть умови як навчання, так і професійної орієнтації старшокласників, настільки результативним буде ухвалення рішення щодо обрання професії. На наш погляд, обов'язковою умовою є визначення комплексу «допрофесійних компетенцій», що розуміються нами як сукупність педагогічно значущих здібностей, якостей особистості, відповідних предметних знань, умінь та способів їх використання, які складатимуть фундамент дальшого професійного становлення майбутнього педагога. За своєю суттю «допрофесійні компетенції» є характерною ознакою пропедевтичної роботи в ліцеї з підготовки старшокласників для вступу до ВНЗ.
Основна ідея, що закладена в концепції визначення складових „допрофесійних компетенцій", - це вільний розвиток старшокласника через розвиток особистісних якостей та формування вмінь засобами передових педагогічних технологій, результатом чого є професійне самовизначення молодої людини на підґрунті самопізнання та самооцінки своїх можливостей.
Аналізуючи практику професійної орієнтації старшокласників, матеріали дисертаційних робіт, монографій щодо питання підготовки учня до педагогічної діяльності, ми дійшли висновку, що комплекс «допрофесійних компетенцій» старшокласника як майбутнього вчителя іноземної мови має складатися з таких компонентів: педагогічно значущі здібності та якості особистості; організаційно-діяльнісні уміння та знання: предметні (до яких належать і комунікативні уміння) і спеціальні (знання про майбутню професію).
За результатами константувального експерименту нами було виокремлено найбільш вагомі, на думку старшокласників та педагогів, особистісні здібності та якості. Аналіз зібраної інформації дозволив виокремити групу педагогічно значущих здібностей та якостей, які характеризуються нами як загальнонеобхідні для осмислення обраного професійного напрямку. До особистісних здібностей ми віднесли інтелектуальні, мисленнєві, творчо-креативні. Здатність до емпатії, оптимізм, інтуїція, витриманість, вольові якості є необхідними в педагогічній діяльності, так само як здатність підтримати, допомогти. Як відомо, професія вчителя є глибоко гуманною за своєю природою. Тому важливими мають стати пріоритети, настанови, соціально значущі цінності. Психологічним новоутворенням учнів 9-11 класів є рефлексія. Тому вміння зіставляти вчинки свої та інших, здатність до саморозвитку, самоаналізу, прагнення до самоосвіти забезпечують формування вмінь адекватно оцінювати свої схильності та здібності, їх наявність допомагає оволодіти новими знаннями, вміннями, навичками. Такі якості та здібності складають групу педагогічно значущих.
Наступний компонент - організаційно-діяльнісний, що складається з уміння організовувати виховні, мовні позакласні заходи, працювати в команді, відшукувати і узагальнювати інформацію, прогнозувати і моделювати, володіти методами пошуку та вмінь виступати перед аудиторією. Діяльність педагога передбачає чітке осмислення й усвідомлення кожного кроку системи дій, яке спрямоване на досягнення означеної мети: навчати, розвивати, виховувати. Для майбутнього педагога важливим є усвідомити, що організаційні вміння характеризують учителя як майбутнього професіонала.
Обираючи професію гуманітарного спрямування, зокрема вчителя іноземної мови, старшокласники мають вільно володіти предметними знаннями та сформованими комунікативними вміннями. Як відомо, іноземна мова є водночас і метою, і засобом навчання. Тому до цієї групи ми віднесли якість, переконливість та культуру мовлення; вільне володіння іноземною мовою та полікультурний розвиток особистості. Комунікативність - це вміння встановлювати контакти, слухати, співпрацювати, вести полеміку, діалог, а також вміння працювати з різними джерелами інформації. Сформованість комунікативних умінь актуальна сьогодні в багатьох сферах діяльності, але в нашому дослідженні це є умовою найбільш ефективної самореалізації старшокласників у навчально-виховної діяльності та ключем для взаєморозуміння учня і вчителя. Розуміння та повага цінностей, історії, звичаїв і традицій рідної країни та країни, мова якої вивчається, характеризує полікультурний розвиток особистості, що є важливою складовою компонента - «комунікативні уміння».
Як бачимо, складові комплексу «допрофесійних компетенцій» майбутнього вчителя іноземної мови взаємозалежні і мають тісний взаємозв'язок, що зумовлює високу результативність процесу їх формування.
Висновок. Професійна орієнтація старшокласників на педагогічну професію, зокрема учителя іноземної мови, має повною мірою враховувати особистісні здібності, нахили, знання, уміння і навички та засоби їх реалізації в діяльності учнів. Визначення комплексу «допрофесійних компетенцій» допоможе старшокласникам змоделювати свій образ як фахівця в майбутній професії, дозволить адекватно оцінювати свої можливості та своєчасно спланувати корекційно-консультаційну роботу з боку педагогів та психолога.
Перспективи. У подальшому дослідженні нами буде розроблено критерії сформованості «допрофесійних компетенцій», обґрунтовано передові педагогічні технології, які слід застосовувати під час профорієнтаційної роботи зі старшокласниками в профільному ліцеї.
Література:
1.