УДК 37.1

В.Г.Бутенко

ЕСТЕТИЧНИЙ СВІТОГЛЯД ТА ЙОГО СТРУКТУРА

У статті здійснено спробу розробки теоретичних аспектів формування в молоді естетичного світогляду в умовах сучасного стану українського суспільства.

Сучасний стан розвитку українського суспільства характеризується тим, що на порядок денний поставлено низку важливих питань, що вимагають свого теоретичного осмислення та практичного вирішення. До таких питань слід віднести ті, що пов'язані з формуванням у молодого покоління світогляду, тобто системи знань, понять та уявлень про навколишню дійсність, суспільство, людину. Від світогляду молоді залежить не лише усвідомлення минулого, оцінка сьогодення, але й визначення перспективних кроків, пов'язаних з майбутнім. Отже, виникає потреба не лише акцентувати увагу на ці питання, але й привносити до процесу їх осмислення та практичного вирішення відповідні дії інтелектуального, організаційного та іншого змісту.

Безперечно, прагнення людини адекватно оцінити все те, що відбувається навколо неї, не можна реалізувати на основі лише світоглядної визначеності. У цьому процесі достатньо вагомим можуть бути прояви, що пов'язані з окремими формами набутого досвіду, наявністю розвинених сил і можливостей щодо сприймання, відчуття, осмислення, передбачення тощо. Водночас, світогляд людини відрізняється від інших можливостей людини в осмисленні та оцінці навколишнього середовища тим, що дозволяє на системному рівні вирішувати ці питання. Саме тому в житті людини світогляд завжди посідав відчутне місце і дозволяв встановлювати конкретний зв'язок з тими явищами і процесами, які мали місце в суспільному, економічному, культурному розвитку.

Розглядаючи роль і можливості світогляду в житті людини, слід зауважити, що його вплив визначається, передусім, тією ідеєю, яка виступає інтегруючою основою світоглядних операцій, роздумів, оцінних суджень, висловлень тощо. При цьому важливо зазначити, що об'єднувальним началом у структурі світогляду може виступати конкретне знання, емоційно-чуттєве враження, уява, творча активність особистості. Узявши на себе роль активного чинника успішного відношення, вони здатні акумулювати певний досвід емоційного, інтелектуального, креативного змісту і тим самим утворювати особливу систему пояснень, оцінки того, що сприймається в навколишньому середовищі.

Зауважимо, що існування в структурі особистості широкого спектра можливостей для прийняття системних рішень, оцінок тощо було використано в історії суспільного розвитку для того, щоб забезпечити масовий характер становлення того типу світоглядних відносин, який вважався необхідним з погляду домінуючих на той час політичних, моральних, релігійних чи інших поглядів та орієнтацій. У зв'язку з цим в історії розвитку суспільної практики можна виділити різні типи світогляду: прагматичний, міфічний, релігійний, політичний, економічний, науковий, філософський, побутовий, художній та ін. Усі ці типи світогляду засвідчують про те, що суспільна практика виявляє зацікавленість у тому, щоб людина оцінювала явища і процеси навколишнього середовища, виходячи з певної ідеї, яка виступає домінуючою в сприйнятті та поясненні процесів, явищ, предметів тощо.

Світогляд людини є віддзеркаленням не лише її потенційних можливостей щодо системного освоєння навколишньої дійсності, але й ставлення суспільно-історичної практики до вирішення цього питання. Звідси виникає залежність становлення світогляду окремої людини як від існуючого досвіду пізнання, освоєння дійсності, так і тих ціннісних настанов, переваг, орієнтацій, з якими виходить на вирішення цього питання суспільна практика, система освіти, виховання.

Аналіз історичного минулого дає підстави для висновку про те, що серед ідей, які покликані були виступати інтеграційною основою світоглядного становища людини до дійсності, певне місце посідала ідея краси, прекрасного, досконалого, гармонійного тощо. Її суть полягала в тому, що ніщо в природі, суспільному житті, розвитку людини не можна розглядати як самоціль, як щось унікальне і самодостатнє. Динаміка процесів, які мають місце в розвитку природи, суспільства, людини, переконливо засвідчують, що в навколишній дійсності все знаходиться в тісному зв'язку, залежності, доповненні одне одного, забезпеченні одних процесів іншими. Саме тому ідея, сповнена естетичного змісту, покликана допомогти людині сприймати дійсність, явища природи, художньої культури та ін. з урахуванням їх цілісності, гармонійності, виразності, співвіднесеності зовнішнього і внутрішнього, змісту і форми, реального та ідеального.

На прикладі окремих зразків духовної і матеріальної культури суспільства можна бачити, що суспільна практика в минулі періоди виявляла певною мірою спроби естетично освоювати навколишню дійсність, спираючись при цьому на естетичний світогляд діячів культури, мистецтва, науки, освіти. Естетичний світогляд дозволяв отримувати яскраві зразки того, як людина може освоювати дійсність за законами краси, якими є ті потенційні можливості, якщо в основі її креативних дій та рішень знаходяться почуття, думки, погляди, сповнені естетичного змісту.

Сьогодні суспільна практика прагне визначити моделі світоглядного ставлення людини до навколишньої дійсності. Ведуться активні обговорення проблеми, розгортаються наукові, філософські дискусії з цього питання. У зв'язку з цим посилюється бажання вчити митців, діячів культури, освіти отримати відповідь на питання щодо формування світогляду молоді, яка навчається в середній та вищій школі, здобуває певні знання, розвиває свої творчі сили і можливості. Яким має бути світогляд молодої людини, яка готується вибудовувати свої відношення сьогодні і в майбутньому, що має визначати зміст та успішну спрямованість світоглядних позицій юнаків та дівчат?

На жаль, у науково-педагогічній літературі ми не знаходимо достатньо обґрунтованих і вмотивованих висновків з цього питання. Сьогодні можна спостерігати декілька векторів у справі формування світогляду молоді: прагматичний, релігійний, науковий. Кожний із зазначених типів світогляду сьогодні знаходить своїх прихильників, упроваджується в масову свідомість через засоби інформації, діяльність закладів культури, освіти, а