Зазначене переконує нас в тому, що до справи формування світогляду молоді потрібно вносити зміни. При цьому зміни мають носити не косметичний характер, а стосуватися принципових питань, пов'язаних із визначенням того типу світогляду, який би задовольняв сучасні потреби і відкривав перспективу становлення гармонійних відносин людини з природою, суспільними процесами тощо. До такого типу світогляду ми відносимо естетичний світогляд.

Суть естетичного світогляду полягає в тому, що головною його ідеєю є прагнення людини сприймати і оцінювати предмети, явища, процеси навколишньої дійсності з урахуванням того, наскільки вони відповідають естетичним поняттям. При цьому важливо зазначити, що естетичне у своїй основі не має меж. Воно торкається матеріального і духовного, раціонального і чуттєвого, суспільного та особистісного, зовнішнього та внутрішнього. Головною його функцією є відтворення гармонійного зв'язку та співвідношення складових у різних проявах суспільного життя, розвитку природи, людини тощо.

На необхідність формування естетичного світогляду особистості вказували в різні історичні часи відомі філософи, вчені, педагоги, діячі культури і мистецтва. Проте, на шляху впровадження естетичного світогляду та його формування в молодого покоління було чимало перешкод. Однією з них було недостатнє усвідомлення суспільного практичного і, зокрема, працівниками освіти того, що виховувати особистість потрібно засобами естетичних цінностей, які покликані стати на заваді негативних проявів суспільних відносин тощо. Як зазначали відомі філософи, краса і лише вона може врятувати світ від будь-яких негараздів та негативних дій. Саме тому звернення в умовах сьогодення до питання формування в молоді естетичного світогляду є цілком логічним і необхідним.