УДК 37.017.93:37.036

О.О.Лужкова

ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНОГО ІДЕАЛУ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

У статті проаналізовано проблему формування морально-естетичного ідеалу студентів вищих технічних навчальних закладів, визначено низку теоретичних положень, що характеризують сутність морально-естетичного ідеалу.

У складних умовах державотворення нагальною справою української спільноти виступає проблема виховання нової генерації. Переорієнтація світоглядних позицій, значні втрати духовних цінностей у суспільстві вимагають удосконалення шляхів формування в молоді якісно нового мислення, розумово-вольової активності та високого рівня моральної свідомості.

Однією з актуальних проблем сьогодення, яка гостро постає перед педагогічною громадськістю, є проблема виховання людини як найвищої морально-духовної цінності, у якій тісно взаємопов'язані естетичні знання, естетичний досвід та естетична активність. Ці складові загальної мети визначають завдання діяльності сучасної вищої школи. Державна національна програма «Освіта» ("Україна XXI століття)" визначає стратегічну мету розвитку системи виховання молоді України: забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та духовного потенціалу як найвищої цінності нації. Тому нині постає проблема спробувати домогтися оновлення змісту професійної підготовки фахівців, які в контексті вимог сучасного соціального буття забезпечують включення підростаючого покоління до соціокультурної діяльності, актуалізують духовні сили молоді. Особливої уваги набуває проблема формування духовного потенціалу студентської молоді, покликаної бути майбутнім обличчям нації. Формування духовного потенціалу студентів вищих технічних навчальних закладів передбачає розширення морально-естетичного досвіду, що передбачає стимулювання творчої самореалізації в соціокультурній сфері.

Національна доктрина розвитку освіти, Концепція педагогічної освіти, Закон України "Про вищу освіту", Концепція національного виховання, а також концепції естетичного виховання орієнтують вищу педагогічну школу на здійснення комплексу заходів щодо долучення студентської молоді до художньо-естетичної культури, до різних видів мистецтва, до слова як засобу духовного самовираження індивіда, до розвитку здібностей творчого засвоєння соціокультурного досвіду суспільства.

Естетичне виховання студентської молоді в різних вищих навчальних закладах має загальні й специфічні тенденції. Навіть в умовах одного вищого навчального закладу, наприклад технічного, вирішуються цілеспрямовані особливі завдання, які притаманні професійній підготовці. Формування духовного потенціалу, розширення морально-естетичного досвіду студентської молоді в умовах навчального закладу слід здійснювати через формування морально-естетичного ідеалу.

В основі ідеалу, як стверджував Кант, лежить ідея, однак ідеал, на відміну від ідеї, - це уявлення людини, що відповідає ідеї. На думку філософа, лише людину, яка має мету існування сама в собі, тобто визначає її завдяки розуму, можна вважати ідеалом. Кант зазначає, що вказаний ідеал людської фігури «полягає у вираженні морального начала, без якого предмет не міг би подобатись взагалі, і до того ж позитивно». Ідеал містить єдність морально-доброго і розумного, він має нормативний характер та є взірцем для наслідування. «Ідея визначає правила, а ідеал слугує першоосновою для всебічного наслідування його; у нас нема іншого порадника для наших вчинків, окрім цієї божественної людини в нас, з якою ми порівнюємо, таким чином оцінюючи себе, і вдосконалюємось, ніколи, однак, не будучи в змозі перебувати на одному рівні з нею» [1, с. 333].

Отже, за І. Кантом, ідеал - це не лише взірець для наслідування. Він також регулює наші вчинки, є критерієм для оцінювання самих себе й інших, спонукає до вдосконалення і разом з тим ніколи не відповідає реальності, оскільки не лише людина постійно якісно видозмінюється, а й зазнає змін ідеал як властивість свідомості в процесі її розвитку та розвитку самої дійсності.

Ідеал існує не лише у вигляді системи суджень, а й у формі уявлення про конкретну досконалу людину з усією її неповторністю. «Хоч і не можна припускати об'єктивну реальність (існування) цих ідеалів, проте не можна з огляду на це вважати їх химерними: вони дають необхідне скерування для розуму, який відчуває потребу в розумінні своєрідного досконалого уявлення, щоб оцінювати і вимірювати відповідно до цього розуміння ступінь і недоліки недосконалого», - зазначав І. Кант.

Мірилом, на основі якого роблять висновок про ідеал, є ідея. «Ідеал - це ідея в образі, тобто в конкретному уявленні, що його створив поет. Через труднощі конкретного втілення ідеал ніколи цілком не виражає ідею, тому ідея слугує мірилом, за допомогою якого роблять висновок про ідеал», - стверджував німецький філософ [1, с. 312].

У філософській літературі проблеми морально-естетичного виховання і його ролі в розвитку особистості знайшли чільне місце у працях М.Бахтіна, Ю.Борєва, О.Бурова, А.Зися, І.Зязюна, В.Іванова, О.Лосєва, Ю.Лотмана, М.Мамардашвілі, Л.Столовича, П.Флоренського та ін., у тому числі українських філософів О.Воєводіна, Г.Квасова, А.Комарової, С.Кримського, Л.Левчук, В.Лобаса, В.Мазепи, В.Михальова, О.Семашка, Р.Шульги та ін.

Психологічні аспекти естетичного виховання студентської молоді відбиті в роботах В.Андреєва, І.Беха, П.Блонського, М.Боришевського, Л.Виготського, О.Леонтьєва, С.Максименка, Б.Теплова, Ж.Юзвак, П.Якобсона та ін. Проблеми теоретичних основ морально-естетичного виховання розроблялися педагогами-класиками (Я.Коменський, А.Макаренко, Й.Песталоцці, Г.Сковорода, В.Сухомлинський, К.Ушинський) і сучасними вченими (В.Бутенко, І.Зязюн, Є.Квятковський, Л.Масол, Б.Неменський, Г.Падалка, Т.Рейзенкінд, Г.Шевченко та ін.).

Багато уваги естетичному вихованню надається сучасними зарубіжними вченими. Провідні спеціалісти в цій галузі - С.Доббе (C.Dobbe), Е.Ейзнер (B.Eisner), Х.Гарднер (H.Gardner), Т.Монро .Mumo), В.Ланьєр (V.Lanier), В.Лоуенфельд (V.Lowenfeld). Зарубіжний досвід естетичного виховання досліджується українськими вченими М.Лещенко, Р.Белановою, Г.Карцивадзе та ін.

Глибоко досліджені загальні питання організації естетичного виховання студентів при вивченні всіх предметів і у першу чергу гуманітарного й художнього циклів (В.Бутенко, Є.Крупник, Л.Масол, В.Мирецька, Н.Миропольська, О.Торшилова, Б. Юсов). Особливу роль, на наш погляд, відіграють