Аналіз наукової літератури дозволяє зробити висновок про те, що в педагогічній науці питання морально-естетичного виховання студентів вищих технічних навчальних закладів залишаються все ще мало вивченими; за наявності досліджень окремих аспектів проблеми формування морально-естетичного ідеалу студентів повністю не висвітлена в сучасній вітчизняній педагогічній науці. У той час, коли в вищих технічних навчальних закладах надається багато уваги фаховим дисциплінам, спостерігається недостатня увага до формування морально-естетичного ідеалу, світоглядних позицій, духовних цінностей студентської молоді, завдання якої - в майбутньому піднести моральний рівень нації.

Саме тому сьогодні постає нагальна потреба проаналізувати стан розробки проблеми формування морально-естетичного ідеалу студентів вищих технічних навчальних закладів у теорії та практиці професійної підготовки; розкрити теоретико-методологічні засади морально-естетичного виховання студентства в навчально-виховному процесі, розробити методичні рекомендації для викладачів вищих технічних закладів навчання щодо формування морально-естетичного ідеалу студентів як під час навчально-виховного процесу, так і в позааудиторний час.

Під естетичною діяльністю студентів ми розуміємо особливий вид емоційно-ціннісного освоєння навколишньої дійсності в емоційній формі, через яку відбувається формування інтегративних якостей особистості: гуманізму, доброти, працелюбності, дбайливого ставлення до природи, практичної участі у створенні прекрасного в реальному житті, бажання жити і творити за законами краси. Вони характеризують значною мірою рівень вихованості студентської молоді.

Особливу увагу праці як важливому чиннику повноцінного розвитку особистості надавала наша вітчизняна педагогіка. К.Д.Ушинський говорив про неодмінну інтелектуальну, фізичну, моральну деградацію особистості в результаті відсутності трудової діяльності [2, 303-326].

Раціоналізаторська діяльність, таким чином, включає ще два морально-естетичних аспекти праці: його творчий характер та співвідношення з існуючим (або ідеальним) зразком. У понятті «естетичне виховання» ключовою дефініцією є «естетичне» - мета - категорія естетики, що аналізує емоційно-ціннісне ставлення людини до навколишньої дійсності та її потенційні здібності до творчості. Крім того, «естетичне» визначається як найважливіший елемент загальної культури людини, а також як одна з функцій мистецтва, що потенційно формує творчу особистість, яка самореалізується в процесі соціалізації.

Виховання морально-естетичної культури студентів передбачає використання мистецтва, особливо суміжних його видів - мистецтва слова, образотворчого мистецтва, мистецтва музики тощо.

Входження мистецтва до духовного світу студента починається з пізнання краси слова. Найпомітнішим видом мистецтва є художня література. Формування морально-естетичної культури студентів засобами літератури підпорядковується важливому виховному завданню: педагогічному керівництву, становленням морально-естетичного ідеалу і світогляду юнаків за рахунок використання різноманітних методів і засобів.

Пізнання краси слова є першим і найважливішим кроком до світу прекрасного. Слово - могутній засіб виховання морально-естетичних почуттів. За висловом В.О. Сухомлинського, «переживание поэтического слова можно воспитать только тогда, когда слово живет в душе учителя» [3, с. 593].

У педагогічній літературі «естетичне виховання» у вузькому сенсі розглядається як соціально визначена цілеспрямована підготовка людини до естетичного сприйняття мистецтва. У більш широкому сенсі - це соціально й культурно зумовлена частина процесу соціалізації, яка формує в людини емоційно-ціннісне ставлення до дійсності, спрямована на активізацію сутнісних сил людини, що розвивають її здібності до художньої творчості, до повноцінного якісного перетворення соціокультурного простору, суб'єктом якого вона є.

Аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури виявив, що в теорії педагогіки морально-естетичне виховання трактується на основі розуміння його як формування естетичного ставлення людини до дійсності. Сучасна педагогіка розглядає морально-естетичне виховання як один з універсальних аспектів культури особистості, що забезпечує її рівень відповідно до соціального й психофізичного розвитку людини під впливом мистецтва та інших об'єктів і явищ реальності [4, c. 625].

На основі аналізу сучасних досліджень з проблем художньої педагогіки можна визначити естетичне виховання як цілеспрямований процес формування людини, здатної з позиції морально-естетичного ідеалу не тільки сприймати прекрасне, але жити й творити за законами краси (Б.Ліхачов). Естетична культура трактується в літературі як сукупність усіх аспектів матеріального та духовного життя, які безпосередньо впливають на людину і сприяють формуванню в неї специфічних духовних сил, спрямованих на сприймання, розуміння та створення різноманітних конкретно-почуттєвих цінностей.

У структурі естетичної культури особистості можна виділити функціональні елементи: морально-естетичну свідомість, що включає в себе естетичне сприйняття; естетичні емоції та почуття; естетичну потребу; естетичну діяльність; естетичну оцінку; естетичний смак; естетичний ідеал. Особистість, що визначається естетичною культурою, характеризується, в першу чергу, розвиненістю моральної свідомості й активністю в естетичній діяльності. Таким чином, особистість як суб'єкт освітнього процесу формує та саморозвиває свою морально-естетичну культуру шляхом особистісного діяльнісного ставлення до процесів та явищ, які відбуваються в навколишньому середовищі.

У зв'язку з цим виділяються два рівні, що визначають морально-естетичну культуру особистості: морально-естетична діяльність, що знаходить своє відтворення в духовній і матеріальній діяльності людини, та морально-естетична свідомість. Остання має соціальний характер, який визначається тим, що за допомогою мистецтва відбувається реалізація та опанування духовним досвідом людства. Крім того, морально-естетична свідомість характеризується також і суб'єктивними рисами, які виявляються в розвитку та проявах індивідуальності особистості та можуть бути реалізовані в особистісно-орієнтованій освіті.

Аналізуючи функції морально-естетичного виховання й естетичної культури в системі особистісно орієнтованої освіти, можна виділити основні критерії морально-естетично розвинутої особистості. Це естетична свідомість, естетичні почуття та естетична діяльність, які у своїй взаємодії створюють усю систему загальних морально-естетичних якостей. Критеріальні оцінки морально-естетичного розвитку повинні всебічно охоплювати різноманітні прояви особистості щодо природи, суспільства, власності, праці, себе.

Педагогічні аспекти