з названих нижче елементів: пізнавального (універсальна картина світу), ідеалізуючого (суспільні ідеали), аксіологічного (уявлення про світ як про ієрархію цінностей), спонукально-мотиваційного (світоглядні мотиви), нормативно-регулятивного (загальні принципи, що визначають свідоме ставлення людини до навколишнього світу й до самої себе) [3, 189]. У висновках В.Щербиніна щодо структури світогляду знаходяться подібні компоненти, зокрема пізнавальний (визначає зміст того чи іншого світогляду, включає уявлення і знання), аксіологічний (забезпечує емоційну насиченість світогляду, його суб'єктивно особистісний характер, містить оцінки і цінності), праксеологічний (встановлює кореляційний зв'язок пізнавального і ціннісного компонентів світогляду з практичною діяльністю особистості, поєднує в собі регулятивні принципи та переконання) [16,8-18]. Виділені структурні підсистеми світогляду перебувають між собою в складних відношеннях, у взаємозв'язку, взаємозалежності, відзначаються високим рівнем інтегрованості.
Пізнавальні елементи (уявлення, знання, ідеї) є основною частиною світоглядної системи студентів, але ця система має три основних компоненти: світосприйняття, світорозуміння й світопереживання. З метою наукового дослідження ми зробимо акцент на світосприйнятті - важливому компоненті світогляду студентів, з якого розпочинаються й чуттєві переживання ( відчуття гармонії, виразності, задоволення або дискомфорту від розладу зі світом, радості або драматичності, оптимізму чи песимізму), й глибоке розуміння законів існування та розвитку світу. Світосприйняття - складний інтелектуальний процес, пов'язаний з образами, ідеалами, моделями, які студент засвоює не лише в процесі навчання, а й з мистецтва, релігії тощо. Воно формує умови для його життя й діяльності, а також дає можливість орієнтуватись у межах добра і зла, користі і духовності, в естетичних виявах дійсності, людського світу життя, діяльності і творчості. У результаті інтелектуальної праці формуються компоненти світосприйняття і переконання, що можуть стати основою високої духовної культури [1, 37].
Світосприйняття - це «форма чуттєвого відображення предмета, знаходження окремих ознак об'єкта, визначення в ньому інформаційного змісту, що є адекватним до мети дії, та формування образу сприйняття» [14, 248]. Якщо зрозуміти, що світосприйняття є творчим процесом свідомості, у якому йде прийняття різнопланової інформації про світ та її подальше перетворення з метою формування системи образів, то стає ясним висновок, що воно складає основу людської творчості й знаходиться у взаємозв'язку з естетичними компонентами особистісної свідомості.
Формування світосприйняття здійснюється за допомогою свідомості як «сукупності чуттєвих і розумових образів, які неперервно змінюються, безпосередньо постають перед суб'єктом у його "внутрішньому досвіді" і передбачують його практичну діяльність" [10, 368]. У цих образах студент репродукує чуттєво і логічно просторові, часові, причинні зв'язки, явища і предмети дійсності, соціальні феномени тощо, які допомагають йому адаптуватися і активно діяти в житті і діяльності. Причому йдеться про створення образів і логічного, й естетичного мислення.
На жаль, наукою не вивчено механізми вищих рівнів людського мислення, тому дослідження вищих рівнів свідомості, які необхідні для її продуктивної дії, на сьогодні залишається неповним. Більшість учених погоджується з тим, що процеси творчості вимагають вищого інтелекту, абстрактного мислення, синтезу різних аналогій у свідомості для продукування нових подій і явищ. Під час творчості відбувається концентрація в сфері образного мислення, а також яскрава візуалізація при створенні образів і моделей. Продуктивна свідомість розвиває ці образи і моделі за існуючими або новоствореними законами, а далі надає їм тієї образної чи інформаційної форми, яка адекватно сприймається іншими людьми, виражає їх у відповідних знакових чи мовних системах.
Відомий спеціаліст у сфері комп'ютерної науки і штучного інтелекту Марвін Минський звернув увагу на особливу специфіку людської свідомості, порівнявши її з роботою комп'ютера. Якщо вважати, що комп'ютер й має самосвідомість (може переглянути свої попередні дії за допомогою своєї пам'яті), але він не здатен до емоцій (тобто не здатен до людського світосприйняття). Марвін Минський підкреслив: «Коли ми зрозуміємо взаємовідносини між мисленням, емоціями і пам'яттю, буде легко реалізувати ці функції у програмному забезпеченні" [17]. Його висновки важливі не тільки для розробок штучного інтелекту, але й допомагають нам краще зрозуміти необхідність формування в студентів специфічного сприйняття - естетичного світосприйняття, як основи продуктивного мислення.
Естетичне світосприйняття є складовою естетичної свідомості, яка відображає специфічне відношення до світу, яке називають естетичним, бо воно « викликає духовно-чуттєві реакції.» [13, 8-9].
Склад та структуру естетичної свідомості можна уявити як сходинки, що ведуть нагору. Кожна сходинка - структурний елемент. Ці елементи розташовані в послідовності: від естетичних емоцій, почуттів, естетичного сприйняття, смаків, потреб, ідеалів, поглядів до естетичних категорій та теорій. Між ними існує діалектичний зв'язок [9, 154]. Тому, якщо в цій структурі свідомості відсутній хоча б один елемент, система естетичної свідомості втрачає свою цілісність. Жодний структурний елемент не можна залишити без уваги. Естетичне сприйняття посідає проміжне становище в цій моделі. Від елементарних естетичних емоцій естетичне сприйняття переходить до чуттєвого зіставлення естетичного об'єкта зі схожими чуттєвими враженнями від подібних об'єктів. В естетичних почуттях чуттєвий досвід людини концентрується. Естетичні почуття як результат суб'єктивної емоційної реакції на об'єктивні естетичні об'єкти мають природу вищих людських почуттів, тому що: 1) вони належать до об'єкта; 2) опосередковані свідомістю; 3) зумовлені соціальними особистісними настановами [12, 408]. Їх образно уявляють, як активну і вільну гру творчих сил людини, яка виявляється в асоціативних уявленнях, активізує духовне життя людини, спонукає її до "діяльності за законами краси" [5, 110]. В естетичних почуттях міститься оцінка