явищ дійсності на основі уявлень людей про прекрасне, яка закріплена в індивідуальному та суспільному естетичному досвіді [4,11-13]. Естетичні емоції, сприйняття і почуття в структурі естетичної свідомості постають психологічною основою, на якій відбувається розвиток вищих рівнів естетичної свідомості: естетичних смаків, суджень, поглядів, ідеалів, категорій, теорій. Естетична свідомість - це єдина система, що забезпечує і психологічне усвідомлення світу в чуттєво-поданих образах (через емоції, сприйняття, почуття), і естетичне усвідомлення світу в процесі мовного мислення (через естетичні судження, погляди, ідеали, категорії, теорії).
Розвиток естетичного світосприйняття в студентів технічних університетів відкриває додаткові можливості для розвитку їхніх творчих якостей у подальшій професійній сфері, яка вимагає широти мислення, напруження уваги і активної роботи пам'яті. Адже теоретичне вирішення технічної проблеми, на думку А.Пуанкаре, нагадує гру в шахи, що передбачає віднаходження силогізмів та їх розташування за певним порядком.
Розвинуте естетичне сприйняття дозволяє людині миттєво, "одним поглядом", побачити (або відчути) хід вирішення проблеми, "відгадати приховані гармонії і співвідношення". Але ця якість мислення потребує спеціального формування, оскільки, як підкреслював А. Пуанкаре, не кожній людині дане цілісне бачення доведення певного твердження. За допомогою проведеного самоаналізу процесів власної творчості вчений дійшов думки, що він володіє особливим почуттям - інтуїцією, яка дозволяє "оглянути одним поглядом усі міркування в цілому ... без особливого зусилля пам'яті". Окрім інтуїції, А Пуанкаре до якостей дослідника відносив й силу пам'яті, й високий рівень уваги, які дозволяють швидко, влучно, гармонійно розташувати всі елементи доведення [11, 414]. Тобто йдеться про необхідність мати досліднику розвинуте естетичне сприйняття. Сам А.Пуанкаре мав особливе естетичне світосприйняття, яке дозволяло йому математичні силогізми поєднувати з естетичними сигналами, що вчений сприймав в естетичних якостях дійсності.
Висновки. Зазначимо, що організація сучасного навчально-виховного процесу в університеті може стати успішною за умов, якщо будуть обґрунтовані теоретико-методологічні засади самореалізації і прогресивного розвитку студента як особистості з урахуванням їх естетичних основ. На жаль, ці основи є недостатньо теоретично вивчені, оскільки сьогодні естетико-педагогічна теорія сама знаходиться у стадії розвитку, а естетико-педагогічній практиці не надається достатньої уваги при викладанні технічних дисциплін. Одночасно слід враховувати, що свідомість сучасного студента технічного університету, яка "є внутрішньою властивістю, творчим мотором організму, що самонавчається", у студентські роки активно розвивається шляхом входження в різні сфери культурного життя, що не обмежується обсягом навчальних програм університету, а виходять далеко за його межі [18]. Результатом такого самонавчання є підготовка до самостійної творчої діяльності в обраних сферах. Але завданням університету є педагогічна допомога студентові в його самонавчанні, саморозвитку. Оскільки формування естетичних складових світогляду безпосередньо впливає на розвиток творчої особистості, необхідне введення до навчального процесу технічного університету циклу додаткових гуманітарно-естетичних дисциплін, зокрема, занять з педагогічної майстерності чи інтегративних навчальних спецкурсів, які змогли б сприяти формуванню цілісності світогляду випускників.
Література:
1. Азархин А.В Мировоззрение и эстетическое развитие личности. - Киев: Наукова думка,1990. - С.37.
2. Андрущенко В. Світоглядна культура сучасного вчителя: проблеми формування / В. Андрущенко, С.Дорогань // Вища освіта України. - 2002. - № 3. - С.514.
3. Арцишевський Р.А. Світогляд: сутність, специфіка, розвиток - Львів,1986. - С.189.
4. Баграмян С.А. Место и роль эмоционального начала в формировании эстетической активности личности: Автореф. дис... канд. филос. наук. - М., 1980. - С.11-13.
5. Буров А.И. Эстетика: проблемы и споры. - М.: Искусство, 1975. - С. 110.
6. Бутенко В.Г. Актуальні питання сучасної теорії і практики естетичної освіти молоді // Педагогічні науки: Зб. наук. праць. - Херсон, 2007. - С.111- 117. - (вип. 46).
7. Киященко Н.И., Лейзеров Н.Л. Теория отражения и проблемы эстетики. - М.: Искусство, 1983. - С. 138-139, 144.
8. Корець М.С. Структурно-функціональна модель розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів у системі технічної підготовки // Педагогічні науки: Зб. наук. праць. - Херсон, 2007. - С.180. - (вип. 46).
9. Краткий словарь по эстетике /Под ред. М.Ф. Овсянникова. - М., 1983. - С. 154.
10. Психология. Словарь / Под общ. Ред. А.В.Петровського, М.Г. Ярошевского. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Политиздат, 1990. - С.368.
11. Пуанкаре А. О науке / Под ред. Л.С. Понтрягина. - М.: Наука, 1989. - С. 399414.
12. Рубинштейн С.Л. Основы психологии. - М., 1935. - С. 408.
13. Рытикова Л.А. Эстетическое сознание: сущность и специфика. - М.: Знание,1985. - С.8-9.
14. Советский энциклопедический словарь Главный редактор А.М. Прохоров. Изд.третье. - М., 1985. - С. 248.
15. Философский энциклопедический словарь. - 2 изд. - М., 1989. - С.366.
16. Щербинин В. А. Научное мировозрение и проблема активизации человеческого фактора. - М.: Высш.шк., 1989. - С. 8-18.
17. Marvin Minsky. The Society of Mind ; Marvin Minsky. The Turing Option. - 1991.
18. webcenter/ru/ korn/
18.