УДК 371. 4 : 37035

Л.А.Радкович

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

У статті наголошується на необхідності ефективного вирішення питань полікультурного виховання студентів в системі вищої технічної освіти.

Психологічні основи для розробки цілісної концепції методів національно-патріотичного виховання було закладено ще в першій половині минулого століття в роботах провідних вітчизняних педагогів. Проте, ці дані наводилися перш за все на матеріалах шкільного навчання, що ускладнило завадження цих методів у системі вищої освіти, оскільки була потрібна певна адаптація теорії національно-патріотичного виховання до дидактичного процесу у вищому навчальному закладі. Таким чином, розробка і запровадження методів національно-патріотичного виховання подано в різних галузях наукового знання і досліджено багатьма педагогами, але ще недостатньо вивчено використання методів національно-патріотичного виховання у вищому навчальному закладі та не заперечено практичне впровадження цих методів, що і зумовило актуальність нашої теми.

Мета статті: Теоретично визначити потребу використання концепції національно-патріотичного виховання і запровадження системи методів на практиці виховної роботи у ВНЗ.

Вступ. Ураховуючи народну виховну мудрість, здобутки вітчизняної і зарубіжної наукової думки, українська педагогіка теоретичними і експериментальними шляхами виявляє та обґрунтовує правильні напрямки свого розвитку. Із єдиної в недалекому минулому для багатьох народів і націй, імперсько-шовіністична, авторитарна радянська педагогіка трансформується в справді народну, науково виважену українську педагогіку. Терміни "українська педагогіка", "російська педагогіка", "англійська педагогіка", "німецька педагогіка" та ін. вживали І.Бартошевський, К.Ушинський, А.Дістервег, П.Каптєрєв, Г.Ващенко, інші вітчизняні і зарубіжні педагоги. За своїм високим покликанням - виховувати дітей кожної нації, формувати їх як творців національної культури, діячів власної держави, а також за своїм змістом, метою, завданнями, основами виховання педагогіка кожного народу має бути глибоко національною і одночасно глибоко науковою. У такому разі педагогіка стає і глибоко загальнолюдською, оскільки вона прагне якнайглибше врахувати потреби, інтереси кожної нації, у кожному разі не на шкоду іншим націям (етносам) і демократичній, правовій державі, у якій вона розвивається. Міцною і непорушною базою вітчизняної педагогічної думки є етнопедагогіка українського народу. Нові перспективи відкриваються в зв'язку з дослідженням проблем філософії національної освіти, психології українців та національних меншин, що мешкають на терені нашої держави. Творчо використовуючи кращі надбання вітчизняної і зарубіжної педагогіки, сучасна українська педагогічна наука має ґрунтовно досліджувати закономірності і особливості розвитку становлення національної школи і виховання, виявляти і зміцнювати європейські традиції розвитку вітчизняної системи освіти. Постійної уваги заслуговують дослідження наукових здобутків, цінного практичного досвіду зарубіжної педагогіки (Д.Дьюї. С.Френе, педагогіка Монтессорі, вальдорфська педагогіка та ін.), творча трансформація їх на ґрунті національної системи освіти і виховання.

У процесі дальшого реформування педагогічної науки, системи виховання, змісту освіти, гуманізації і гуманітаризації навчально-виховного процесу слід поглиблювати наукові основи особистісно спрямованої педагогіки, індивідуально визначеного виховного впливу. Ґрунтовне знання та застосування ідей і засобів народної виховної мудрості, вітчизняних і зарубіжних педагогічних здобутків, урахування індивідуальних психологічних особливостей забезпечить формування самобутньої духовності кожної особистості.

Основні шляхи реалізації концепції національного виховання:

- утвердження нового педагогічного мислення, теоретичних і практичних підходів до розв'язання проблем національної освіти і виховання;

- вивчення в навчально-виховних закладах усіх типів українознавства як провідного інтегративного навчального курсу, системи наукових знань, ідей, цінностей про Україну і українство, системи принципів, механізмів і способів трансформації здобутків світової цивілізації до свідомості і практичної діяльності кожної особистості, національної культури;

- виявлення і розвиток задатків, здібностей, нахилів, талантів кожної особистості, формування в неї умінь і готовності творити в національному дусі;

- забезпечення пріоритетності родинних цінностей, організація виховної роботи в навчальних закладах на традиціях, принципах, ідеях школи-родини;

- цілеспрямоване формування в особистості наукової картини світу, національної свідомості і самосвідомості, світогляду, характеру, української душі;

- розробка нових методик і технологій, інноваційних систем навчання і виховання, створення умов для трансформації програм виховання на програми самопізнання, самовиховання, самореалізації особистості;

- надання постійної наукової і методичної допомоги дитячим і молодіжним об'єднанням за інтересами, забезпечення поліпшення діяльності позашкільних навчально-виховних закладів;

- узагальнення і поширення кращого досвіду вчителів, вихователів, викладачів середніх спеціальних закладів і вишів з проблем національного виховання, патріотичного і громадянського загартування учнів і студентів;

- організація педагогічного всеобучу батьків з метою підвищення ефективності родинного виховання, поглиблення їхніх знань з проблем етнопедагогіки, українознавства;

- створення в кожному навчально-виховному закладі чіткої, науково обґрунтованої системи виховної роботи, зміцнення зв'язків із громадськістю, залучення до виховання учнів та студентів наукової, культурної та мистецької еліти;

- цілеспрямована підготовка педагогічних кадрів для оволодіння методикою і технологією педагогіки народного календаря, козацької педагогіки, лицарського виховання, українознавством як теорією і методологією організації навчання і виховання молоді;

- підготовка в системі вищої школи, післядипломної освіти патріотів- професіоналів високого ґатунку, продукти діяльності (економічної, політичної, наукової та ін.), якої складатимуть гідний внесок у світову культуру, будуть конкурентоздатними на світовому ринку;

- надання пріоритетного значення питанням ефективності виховної роботи в процесі проведення; атестації педагогічних працівників у системі післядипломної освіти.

З метою підвищення ідейного рівня студентів, докорінного поліпшення політико-державницького загартування особистості слід:

- постійно домагатися глибокого засвоєння учнями, студентами ідейного багатства народу, національної ідеології, яка є основою ідеології державотворення;

- систематично стимулювати кожну особистість до самовиховання в дусі політики демократичної, правової, гуманістичної Української держави;

- глибоко і всебічно вивчати філософські, ідеологічні, політичні, державницькі аспекти українознавства як інтегрованої наукової