З метою валеологізації навчально-виховного процесу професорсько-викладацький склад ВНЗ покликаний створювати відповідні умови: дотримуватися принципу природовідповідності, спрямовувати навчально-виховні заходи на стимулювання в студентів здорового способу життя, планувати самостійну та індивідуальну роботу зі студентами з урахуванням індивідуальних особливостей темпераменту та характеру особистості кожного студента.

Немаловажну роль в дотриманні валеологічних вимог до навчально-виховного процесу є науково грамотне і оперативне складання розкладу навчальних занять.

Результати анкетування студентів різних факультетів ХНТУ показали, що найбільш студенти (80%) відчувають утомлюваність на четвертих, п'ятих парах навчального дня, а серед днів тижня втомлюваність настає з четверга, п'ятниці.

Наукові дані психології підтверджують той факт - перші пари навчальних занять малопродуктивні, оскільки організм студента ще не адаптувався (після нічного відпочинку) до умов розумової праці. Найбільш продуктивними є другі та треті пари, а з четвертої пари організм не може сприймати значні розумові навантаження і тоді наступає втома.

За днями тижня непродуктивним уважається понеділок, оскільки після вихідних днів організм студента перебудовується на розумову працю досить повільно. Найбільш продуктивними днями є вівторок, середа, а з четверга продуктивність сприймання падає, оскільки організм студента відчуває втому.

Отже, диспетчерському персоналу вищих навчальних закладів слід на перші пари та на понеділок в розклад виставляти заняття, які не потребують напруженої розумової діяльності (предмети гуманітарного циклу). На другі - треті пари та в дні вівторок, середа включати до розкладу заняття з дисциплін, які вимагають більшого розумового навантаження (економічні, фізичні, хімічні, математичні, технічні, кібернетичні і т. п.). На перші пари можна виставляти в розкладі фізвиховання, практичні роботи з машинним обладнанням і т. п. Такі ж дисципліни в розкладі занять рекомендується і в дні (четвер, п'ятниця), тобто предмети дисциплін, які не вимагають розумового напруження.

Проте, слід ясно розуміти, що перевтома студента на навчальних заняттях має компенсуватися й психологічним розвантаженням. З цією метою у ВНЗ має бути кімната психологічного розвантаження, де студенти можуть прослухати класичну музику, полюбуватися живими квітами, живописом, вдихнути заспокійливий запашний аромат та випити чашку заспокійливого чаю.

Вирішенню валеологічних завдань сприяє й складання модульного розкладу навчальних занять. Суть такого розкладу занять полягає в тому, що методика його складання спирається на блоки - модулі, тимчасові цикли. Реалізація такого розкладу знижує 50% багатопредметності, захворювання студентів та викладачів і значно задержує навчальний час.

Ця система складання розкладу повністю відповідає принципам управління навчально-виховним процесом: науковості, оптимальності, ефективності, мобільності навчального процесу та дотримання валеологічних вимог.

Важливе місце в психологічному розвантаженні та подоланні розумової втоми посідає позааудиторна робота зі студентами: клуби за інтересами, спортивні клуби, художня самодіяльність, вечори відпочинку.

Анкетне опитування показало, що більшість студентів ХНТУ хотіли б, щоб більш активно працювали названі культурно-просвітницькі та спортивні клуби, секції і т. п.

Валеологічні знання дуже цікавлять студентів, проте, як показало анкетне опитування, ці знання вони отримують епізодично в основному із засобів масової інформації та при викладанні окремих дисциплін (психології, фізвиховання, екології, безпеки життєдіяльності), проте 80% хочуть отримати валеологічні знання з введенням спеціального курсу дисципліни. Адже знання студентами про загрозу їхньому здоров'ю та форми, методи підтримання, поліпшення здоров' я, формування здорового способу життя досить необхідні в наш час.

Нині кафедра фізичної та біомедичної електроніки ХНТУ ухвалила рішення з нового навчального року ввести до навчального плану на ІІ курсі дисципліну валеології. Це допоможе студентам оволодіти валеологічними знаннями, поняттями про охорону, захист здоров'я та безпеку життєдіяльності при оволодінні професією, формувати якості людини, здатної використовувати надані природою сили.

Студенти повинні визначати себе як особистість і вміти реалізувати свої можливості в безпечних і сприятливих умовах в середовищі, що забезпечує їхній добробут. Вони повинні бути підготовленими до природного життя в соціальному суспільстві.

Студенти мають знати поняття «валеологія здоров'я», «індивідуальне здоров'я», «чинники здоров'я», «валеологічна освіта», «валеологічне виховання» та «валеологічна вихованість студента», відповідність навколишнього середовища гігієнічним нормам, раціональний добовий режим, оптимальний руховий режим, загартування, наявність гігієнічних навичок і здоровий спосіб життя, сонячна активність, вплив магнітних бур на біосферу, на молодь. До складових готовності студентів до валеологічних понять належить організація їх валеологічної діяльності, а також участь у пропаганді отриманих на заняттях валеологічних знань.

Важливість цілісно-орієнтаційної функції вищої освіти до сприйняття валеологічних знань зумовлена тим, що в сучасній теорії і практиці валеологічного виховання студентів існують відмінні погляди на його сутність, зміст, значення. Студенти повинні мати добру систему координат, яка б дозволяла їм правильно, з урахуванням наукових поглядів, визначити сутність, роль та місце валеологічних знань, переконань у процесі життєдіяльності та збереження здоров'я.

Майбутні фахівці повинні мати сформовані ціннісні орієнтири з таких питань, як сутність здоров'я людини та здорового способу життя, значення фізичної культури для здоров' я студентів, основні вимоги до одягу, взуття, гігієни, біологічних потреб, рухового режиму дня, загартування,