3 етап: моделювання —розробка проекту програми формування психологічної культури. На цьому етапі розробляється програма спільних дій психолога і дій студентів для досягнення цілей освіти, а також методичний супровід програми. Визначаються необхідні умови реалізації програми, відбувається ознайомлення з проектом програми інших учасників освітнього процесу, які не брали участі в її розробці.

4 етап: реалізації проекту ПФПК тісно пов'язаний з рефлексивним етапом, який як самостійний можна виділити лише логічно, оскільки конкретні кроки здійснення програми супроводжуються поточною і рефлексивною діагностикою, а також експертизою отриманих результатів, що дозволяють здійснювати необхідні корективи як програми в цілому, так і її окремих підпрограм [5].

Для успішної організації спільної діяльності з проектування ПФПК є необхідним виконання низки умов.

По-перше, відповідність змісту програми віковим потребам, інтересам студентів, завданням їхнього розвитку на даному етапі життя. По-друге, побудова навчально-професійної спільноти студентів і педагогів. Ми розглядаємо цю спільноту як спільне буття студентів і педагогів (психологів), як розвиток їх відносин, у результаті яких розкриваються цінності, цілі майбутньої професійної діяльності, формуються специфічні здібності студентів. Налагодження взаємин викладачів (психологів) із студентами сприяє створенню особливої атмосфери. Це доброзичливість, довіра, готовність до спілкування, налаштованість на взаємодію. По-третє, використання різних варіантів змісту і методів навчання, надання студентам можливості вибору тем для вивчення і видів навчальної діяльності.

На першому етапі проектування програми психолог-викладач і студенти спільно обговорили і співвіднесли умови і передбачувані результати співпраці з власним життєвим досвідом, своїми цінностями і особистісними смислами в професійній діяльності кожного. Результатом мотиваційного етапу стало уявлення про необхідність формування психологічної культури в майбутніх інженерів.

На другому етапі суб'єкти проектування (викладач-психолог і студенти), зафіксувавши спочатку відмінності ціннісного самовизначення, узгоджували потім власні цінності і цілі, знаходили те загальне, що визначало ідеологію проекту. Результатом узгодження ціннісного самовизначення стало вироблення спільної освітньої концепції, "концептуалізація проекту".

Програма формування психологічної культури студентів віддзеркалювала послідовність освітніх ситуацій, розташованих відповідно до рівнів розвитку психологічної культури (низький, середній, високий), опис яких буде наведено далі. Зміст рівня розвитку психологічної культури відповідає тому, що студент може засвоїти і реалізувати через його дії і їх сенс в освітніх ситуаціях. Педагог за результатами первинної діагностики - отримуючи уявлення про початковий рівень психологічної культури студента, повинен вибудовувати відповідно до цього свої педагогічні дії, за допомогою яких він вирішуватиме завдання психологічної освіти.

Для визначення дій педагога і студентів необхідно було визначити рівні розвитку психологічної культури. За результатами початкової діагностики було виділено низький, середній, високий рівні розвитку психологічної культури і визначені наступні їх характеристики.

Низькому рівню психологічної культури відповідає інтуїтивний рівень, який характеризується такими показниками: знання з психології людини, психології спілкування носять поверхневий, не систематизований характер. Отримані психологічні знання не пов'язуються студентом з практичною діяльністю, з життям. Не сформовано такі вміння: виявляти і приймати співчуття, співпереживання, адекватно поводитися в ситуації успіху і неуспіху, спостерігати і оцінювати психологічні особливості своєї і чужої поведінки. У студента з низьким рівнем психологічної культури спостерігається пасивний характер участі в ситуаціях взаємодії, спілкування, засвоєння необхідних знань і умінь. Відсутнє уміння з попередження і зняття напруги, тривоги в різних ситуаціях. Студенти не вміють здійснити адекватний психологічний аналіз поведінки іншої людини, самого себе, не можуть зробити відповідний вибір стилю спілкування. Знання, набуті в ході навчання або самоосвіти, вони (студенти - О.Є.) здатні відтворювати за зразком у конкретних ситуаціях взаємодії. Студент характеризується низьким рівнем рефлексії, завищеною або заниженою самооцінкою особистих якостей, високим рівнем тривоги, невпевненістю в своїх силах. Бажання використовувати отримані знання є нестійким, студент займає позицію спостерігача, свідомо не виявляє активності з розвитку психологічної культури. У цілому компоненти психологічної культури не сформовано, виявляються слабо, носять епізодичний характер.

На середньому рівні психологічної культури студент не пасивно, а зацікавлено ставиться до психологічних знань, оцінює їх стосовно до себе, інших людей, світу. Психологічні знання розглядаються студентом як засіб вирішення професійних, особистісних проблем, він може самостійно знайти найбільш ефективні способи спілкування, поведінки в різних ситуаціях. Студент орієнтований на позитивний фон у спілкуванні, виявляє інтерес до інших людей, ураховує особливості їх поведінки, здатний надати цілком грамотний психологічний аналіз особливостей поведінки, спілкування людини в тій або іншій ситуації. Студент має сформовану систему психологічних знань, уміє застосовувати їх в різних ситуаціях, може осмислити свою поведінку і поведінку співбесідника, самостійно заповнити виявлені пропуски у вивченні і використанні психологічних знань, займається саморозвитком і самоосвітою. Крім того, студент усвідомлює "зростання" знань про себе, про іншу людину, у нього спостерігається прагнення зрозуміти і прийняти себе. Характеризується адекватною самооцінкою і рівнем домагань, стає впевненішим у собі, у нього спостерігаються тенденції до зниження тривожності. У цілому студенти з середнім рівнем характеризуються доброю якістю психологічних знань і вмінь. Розвиток психологічної культури приймається ними як одна з необхідних умов для успішної професійної діяльності і особистого життя.

Високий рівень розвитку психологічної культури студентів характеризується позитивною мотивацією при вивченні психологічних дисциплін, позицією відвертості, яка виражається через постійне використання і застосування психологічних знань в ситуаціях спілкування, взаємодії, поведінки, в оцінці