самого себе та інших людей. Характеризується гнучкістю в ситуаціях спілкування, взаємодії, умінням погоджувати свою поведінку, свою думку, свою позицію з інтересами, психологічними особливостями іншої людини. Володіє прийомами саморегуляції поведінки і активно використовує їх у житті, здатний у разі потреби змінювати свою поведінку під впливом нової інформації, зміни критеріїв, оцінок тих, що оточують. Характеризується адекватною самооцінкою своїх особистісних якостей, адекватним рівнем домагань, високим або вище середнього рівнем емпатії, рефлексією поведінки, емоційний стан характеризується зниженою тривожністю. Студент прагне до повних і широких знань з психології, надає велике значення самостійній роботі, самонавчанню, у нього спостерігається висока потреба в психологічній самоосвіті. Здатний до самопізнання, а, отже, і до змін. Характеристики рівнів розвитку психологічної культури студентів вишу дозволяють психологу цілеспрямовано, на основі спеціальної програми, будувати процес розвитку психологічної культури майбутніх інженерів.
Для реалізації ПФПК і перевірки її ефективності необхідно було збудувати діагностичну програму і визначити критерії діагностики рівня розвитку психологічної культури. Як критерії сформованості рівня розвитку психологічної культури виступали: ступінь сформованості компонентів психологічної культури: емоційно-мотиваційного, когнітивного, діяльнісного; ступінь усвідомлення потреби в розвитку психологічної культури, зміна студентом позиції "спостерігача" на позицію співучасника освітнього процесу і готовність самому ставити завдання психологічної самоосвіти, самостійний пошук засобів їх вирішення; відношення студента до психологічного знання; відношення до змісту програми з формування психологічної культури.
Для визначення результативності реалізації програми і визначення рівня розвитку психологічної культури студентів нами проводилася психологічна діагностика до і після програми. Формування психологічної культури студентів простежувалося за такими критеріями: ступінь сформованості компонентів психологічної культури (емоційно-мотиваційного, когнітивного, діяльнісного); ступінь усвідомлення потреби в розвитку психологічної культури; позиція студента в освітньому процесі (спостерігач, споживач, співучасник); відношення студента до психологічного знання; відношення до змісту ПФПК. Зміни, події після реалізації освітньої програми показали наявність динаміки в рівні розвитку психологічної культури студентів.
Співвідношення отриманих результатів з початковими показало, що в експериментальних групах спостерігається збільшення кількості студентів з високим (15,72 %) і середнім (74,27 %) рівнями розвитку психологічної культури і зниження кількості студентів з низьким рівнем (10,01 %) розвитку психологічної культури. У контрольних групах зрушення були, але меншою мірою ніж в експериментальних групах. Досить велика кількість студентів мала низький рівень (66,15 %) розвитку психологічної культури. Середній рівень розвитку психологічної культури спостерігався у 30,77 % студентів, лише 3,08 % студентів мали високий рівень розвитку психологічної культури.
Висновки. Отримані результати дослідження свідчать, що становлення оптимального рівня психологічної культури майбутніх інженерів може бути забезпечене на основі спеціальних спроектованих програм формування психологічної культури, у яких ураховані вікові особистісні і професійні потреби студентів і спрямовані на формування вмінь застосовувати психологічні знання в повсякденному житті. Однією з функцій психологічної служби вищого навчального закладу є проектування і реалізація таких програм.
Перспективи дослідження. Модель формування психологічної культури студентів і її співвіднесення зі змістом навчального процесу дає можливість отримати навчальні підпрограми, що врахують завдання і зміст освіти на технічних спеціальностях ВНЗ і необхідні освітні ситуації. На основі ПФПК можуть бути створені також виховні підпрограми (на умовах поєднання зі змістом і завданнями виховання), і підпрограми додаткової освіти.
Література:
1. Бочарова С.П. Організація соціально-психологічної служби в педагогічному вузі. Вісник ХНПУ ім.Сковороди. Психологія. - Харків: ХНПУ, 2006. - Вип.20. - С.5-12.
2. Воробьева СВ. Образовательные программы в педагогической гимназии. Дисс... канд.пед.наук. - СПб, 1994.
3. Исаев Е.И. Основы проектирования психологического образования педагога: Дисс. д.пс.н. - М., 1998.
4. Пропозиції до концепції гуманітарного розвитку України: Матеріали громадських слухань. - Харків,18 березня 2008.
5. Слободчиков В.И. Очерки психологии образования. Выпуск 2. - Биробиджан, 2003