УДК 614
УДК 614.4(10)
Л.А. Гандзюк
ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ СМАКІВ У МАЙБУТНІХ ТЕХНІКІВ-ТЕХНОЛОГІВ ШВЕЙНОГО ВИРОБНИЦТВА
У статті розкрито сутність формування професійних естетичних смаків техніків-технологів швейного виробництва та роль навчально-виховного процесу у формуванні їхніх естетичних смаків. Зазначено, що забезпечення формування професійних естетичних смаків є провідним завданням навчально-виховного процесу при підготовці техніків-технологів, яке має здійснюватися за активної участі як викладацького складу, так і самих студентів технікуму.
У наш час проблема естетичного виховання та розвитку особистості, формування її естетичної культури та естетичних смаків є актуальною, вимагає свого теоретичного осмислення та практичного використання. Особливої уваги набуває проблема формування духовного потенціалу студентської молоді, покликаної бути майбутнім обличчям нації, проблема оновлення змісту професійної підготовки фахівців, які в контексті вимог сучасного соціального буття забезпечують включення підростаючого покоління в соціокультурну діяльність, актуалізують духовні сили молоді. Формування духовного потенціалу студентів навчальних закладів передбачає розширення морально-естетичного досвіду, що включає стимулювання творчої самореалізації в соціокультурній сфері.
Окремі аспекти формування естетичних смаків у студентської молоді відбиті в працях вітчизняних та зарубіжних науковців. Серед них варто назвати праці А. Макаренка, В.Сухомлинського, К.Ушинського, Г.Сковороди, М.Бахтіна, Ю.Борева, А. Андрєєва, І.Беха, О.Леонтьєва, В.Бутенка, І.Зязюна Є.Квятковського, Л.Масол, Б.Неменського, Г.Падалка, С.Коновець, Т.Олійник, Т.Сухова та інших науковців.
Проте в науково-педагогічної літературі ще недостатньо відбито питання формування естетичних смаків майбутніх техніків-технологів швейного виробництва в процесі професійної підготовки.
Одяг - це твір мистецтва, модель життя і матеріальна конструкція - пластична, кольорова, створена митцем за законами краси. Ця модель відіграє велику роль: вона надає образу матеріальне втілення і сама впливає на емоції людини, викликаючи естетичне ставлення за допомогою моделі одягу.
Компетенція естетичного виховання студентської молоді в умовах відродження українського народу акумулюється в будь-яку діяльність, що полягає саме в гармонійному розвитку особистості з високим національним потенціалом, розвиненим почуттям прекрасного, з детальними естетичними смаками. Без осмислення питання формування професійних естетичних смаків студентів в умовах навчально-виховного процесу естетичне виховання в системі навчальних закладів не можна вирішити практичних питань розуміння прекрасного.
Ураховуючи потреби суспільства в розумінні професійних понять краси в побуті, одязі постає актуальна проблема формування естетичних смаків майбутніх техніків-технологів швейного виробництва в процесі професійної підготовки.
Сучасні умови економічного розвитку України, науково-технічного прогресу значно підвищили вимоги до рівня підготовки кваліфікованих спеціалістів. Спеціальні знання, висока професійно-практична підготовка, загальна культура фахівця є обов'язковою умовою продуктивної праці будь-якого кваліфікованого працівника. Більшість підприємств, фабрик, ательє відчувають гостру потребу в кваліфікованих спеціалістах швейного профілю, недостатній рівень професійної кваліфікації ускладнює освоєння нового обладнання, технологій за короткий час. У зв'язку з цим зумовлюється потреба забезпечення прогностичного характеру підготовки кваліфікованих техніків-технологів, її модернізації відповідно до сучасних техніко-технологічних, естетичних вимог у виробництві.
Одним із шляхів розв'язання проблеми професійно-практичної підготовки майбутніх фахівців швейного профілю нової генерації є докорінна зміна методології мети, дидактичних цілей, змісту, методів навчання та її забезпечення на основі формування професійних естетичних смаків, тобто набуття ними професійних (ключових) компетенцій, створення ефективних механізмів їх використання в трудовій діяльності.
Для визначення сутності навчання майбутніх техніків-технологів швейного профілю слід назвати складові компоненти професійної компетентності майбутнього кваліфікованого спеціаліста, які слід формувати під час навчання, - це активна життєва позиція, комунікативні властивості та компетенції: мотиваційні, моральні, аутопсихологічні, ціннісно-орієнтаційні, полікультурні, комунікативні, трудові, конструкторські, підприємницькі, лінгвістичні, інтелектуальні, інформаційні, проектувальні, мобільні тощо. Оволодіння цими та іншими важливими якостями в професійній діяльності кваліфікованого спеціаліста швейного профілю забезпечує зростання професійного рівня, сприяє формуванню фахівця як особистості й професіонала [3, с.13].
Організація процесу навчання насамперед пов'язана з чітким визначенням його цілей, а також усвідомленим прийняттям їх студентами.
Для правильної організації навчання слід знати характер умінь і навичок, якими мають володіти майбутні кваліфіковані спеціалісти швейного профілю, що відрізняються один від одного такими ознаками:
- складністю (наприклад, виготовлення зразків моделей підвищеної складності - авторські моделі, колекційні вироби, виставкові, вечірні та весільні ансамблі, театральні костюми за індивідуальними замовленням або з бригадним розподілом праці, з використанням при цьому сучасних технологій обробки швейних виробів, обладнання, інструментів та пристосувань малої механізації);
- обсягом сфери професійного використання фахівця швейного профілю (виробництво швейних, трикотажних, шкіряних, хутряних виробів за індивідуальними та іншими замовленнями населення);
- характером виконуваних робіт (уміння і навички виконання основних технологічних, допоміжних операцій, контролю і самоконтролю);
- широтою застосування (загальнотрудові, загальнотехнічні, професійні вміння та навички) [6, с. 3-7].
Аналіз умінь і навичок кваліфікованих спеціалістів швейного профілю за переліченими ознаками дає змогу визначити їхню професійну значущість, передбачити сферу застосування, використання на суміжних посадах, а також сприяє правильному формуванню професійних естетичних смаків у кожного студента.
Відомо, що під час навчання в технікумі використовуються різні способи постановки дидактичних цілей теоретичного та виробничого навчання кваліфікованих спеціалістів швейного профілю, зокрема: через дії викладача теоретичного навчання (пояснення технологічних операцій, перевірка засвоєння теоретичних знань тощо); через дії майстра виробничого навчання (перевірка засвоєння теоретичних знань на практиці); через дії студентів (навчання способам обробки швейних деталей, засвоєння відомостей про тканини, швейне обладнання, конспектування навчального матеріалу, вивчення термінології ручних, машинних та волого-теплових робіт тощо); через результат дії студентів (оволодіння студентом техніком-технологом певного кваліфікаційного рівня).
У визначенні дидактичної цілі навчання спеціаліста швейного профілю ми ґрунтувалися на результатах дослідження з проблем розробки вимог до дидактичної цілі як