системоутворювального чинника дидактичної системи (ясність, ієрархічність, діагностичність), здійсненого Е. К. Бєловою та Г. В. Ізюмською [5, с.21-22].
Під час навчально-виховного процесу у формуванні професійних естетичних смаків передбачено три основні групи взаємопов'язаних цілей:
- освітня (навчальна) - формування в студентів системи наукових знань відповідно до вимог професійно-кваліфікаційної характеристики, навчальної програми та системи загальнотрудових, загальнотехнічних і професійних умінь та навичок;
- розвивальна - розвиток інтелектуальної, емоційно-вольової, діяльнісно-поведінкової сфери особистості;
- виховна - формування світоглядних позицій, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури тощо [4, с.18].
Метою навчання студентів швейного профілю за цих умов є формування свідомого, ґрунтовного засвоєння знань, умінь і навичок, уміння практично застосовувати їх у своїй професійній діяльності, розвиток професійно значущих та особистих якостей майбутнього кваліфікованого спеціаліста, оволодіння елементами культури навчальної праці, формування професійного світогляду. Вона тісно пов'язана із засобами її досягнення і має винятково важливе значення для організації професійної діяльності, постановки конкретних завдань до майбутнього техніка-технолога.
Під професійно значущими якостями кваліфікованих спеціалістів швейного профілю розуміються ті властивості особистості, до розвитку яких професія висуває підвищені вимоги як умови їх успішної адаптації до особливостей швейного виробництва, від яких залежать швидкість, якість засвоєння умінь і навичок, специфічних для цієї професії. Наприклад, для техніків-технологів професійно-значущими якостями є розвинутий окомір, скоординованість дій, розвинута рухова пам'ять, концентрація уваги, образно-дійове мислення, розвинутий невербальний інтелект тощо. Зокрема функція уваги характеризується такими ознаками: швидким переключенням, стійкістю, концентрацією, розподілом тощо.
Завдяки розвитку й удосконаленню професійно значущих якостей особистості кваліфікованого спеціаліста підвищується його успішність праці на швейному виробництві, рівень професійної майстерності [3, с. 9].
Під професійною майстерністю розуміємо вияв естетичної творчої активності в навчально-виробничій, професійній діяльності, високу культуру праці, старанність, сумлінність, професійну самостійність та ініціативність, почуття господаря, відповідальність за результати своєї професійної діяльності, готовність до наукового, системного пізнання світу професійної діяльності.
В організації навчання важливо виділити дидактичні цілі окремих тем навчальної програми та окремих занять теоретичного та виробничого навчання з урахуванням його періодів проведення (вступного, підготовчого, періоду оволодіння спеціальністю, контрольно-підсумкового).
Метою вступного періоду навчання є:
- ознайомлення студентів з майбутньою професією, навчальними аудиторіями, майстернями, підприємствами, правилами внутрішнього розпорядку, охорони праці, пожежної безпеки, електробезпеки, змістом праці спеціалістів швейного виробництва.
Метою підготовчого періоду є:
- розвиток і закріплення знань та умінь виконання окремих прийомів, операцій трудової діяльності з дотриманням якості роботи, формування трудових умінь і навичок щодо об'єднання декількох простих операцій в одну складну при раціональному використанні фонду навчального часу з урахуванням художньо-естетичної культури.
Метою періоду оволодіння спеціальністю є:
- удосконалення та систематизація знань і трудових умінь під час розробки послідовності виконання складних робіт, формування трудових навичок під час вирішення складних виробничих завдань, розвиток критичності, аналітичності, логічності мислення, самостійності й творчості студентів під час виконання навчально-виховного процесу, комплексне застосування набутих знань, умінь і навичок у трудовій діяльності.
Метою контрольно-підсумкового періоду є:
- виявлення глибинних професійних знань, перевірка і оцінювання знань та умінь, навичок щодо виконання окремих розділів курсового та дипломного проектів, складних і комплексних робіт, виявлення недоліків у професійних знаннях, уміннях, навичках та їх причин, отримання даних для атестації студентів [7, с. 19]. Провідним напрямом підвищення якості навчально-виховного процесу в
технікумі є технологічний підхід до професійного навчання, перевагами якого є цілковите керування навчанням, відтворення усіх навчально-виховних, технологічних дій, оперативний зворотний зв'язок і його своєчасна корекція.
Найпоширенішими, на нашу думку, є такі педагогічні технології: іформаційно-розвивальні, діяльнісні, розвивальні, особистісно-орієнтовані.
Вибір педагогічних технологій навчання майбутніх техніків-технологів швейного виробництва передбачає пошук умов мотивації, керування процесом навчанням і оптимального поєднання методів, методичних прийомів, організаційних форм навчання і дидактичних засобів з орієнтацією на індивідуальні особливості студентів (розумові, вікові, фізіологічні, психологічні тощо), а також з урахуванням особистих творчих можливостей викладача, майстра виробничого навчання (кваліфікації чи «методичного почерку», якостей педагога як особистості).
Вибір педагогічних технологій є результатом проектування і тому не може бути однозначно рекомендований, оскільки не ґрунтується на простому порівнянні різноманітних варіантів поєднання змісту, організаційних форм, методів і методичних прийомів навчання. Він ґрунтується на виявленні та врахуванні всіх чинників, що впливають на ефективність навчання і вимагають всебічного дослідження. Судження про орієнтири вибору педагогічних технологій можливі за умов досягнення поставлених дидактичних цілей кожного заняття. Ефективність навчання студентів швейного профілю багато в чому залежить не лише від дидактично правильного визначення його мети, завдань, принципів, змісту, а й від форм і методів навчання, що використовуються викладачами для досягнення поставлених цілей [8, с. 21].
Під час навчально-виховного процесу досвідчені викладачі в своїй педагогічній діяльності застосовують різні види освітніх технологій.
Педагогічний колектив економіко-технологічного технікуму при ХНТУ розуміє, що реформування неможливе без активного впровадження в навчальний процес, зокрема в організацію самостійної роботи, нових технологій, новітніх методик викладання дисциплін. Побудова навчання на принципах самодіяльності і самоорганізації — актуальна проблема сучасного етапу реформування системи підготовки майбутніх фахівців. Модернізація змісту професійної освіти в технікумі ґрунтується на позитивних надбаннях педагогічного колективу й водночас передбачає істотні зміни, зумовлені сучасними тенденціями розвитку неперервної професійної освіти. Головною фігурою професійних навчально-виховних закладів є викладач-педагог, через руки якого проходить кожний майбутній технік-технолог швейного виробництва [7, с. 11].
У сучасній освітній технології вишукують шляхи організації навчального процесу, які дали б змогу значно підвищити його ефективність. Для цього треба добирати таку