форму навчання, що розвивала б особистий потенціал студента. Найефективнішою формою в підготовці фахівців є застосування інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання, головною метою яких є створення навчального середовища, що забезпечило б дослідницьку діяльність студентів. Серед інноваційних технологій навчання, які використовуються в навчальному закладі, слід назвати елементи модульної системи, рейтингового оцінювання знань, дистанційного навчання тощо [8, с. 6-9].
Комплексне навчально-методичне забезпечення навчання студентів швейного профілю визначається станом навчально-матеріальної бази технікуму, технологічною спеціалізацією швейних підприємств, змістом навчального (програмного) матеріалу. До сучасного комплексного навчально-методичного забезпечення навчання кваліфікованих спеціалістів швейного профілю і зокрема техніків-технологів входять:
- навчально-планувальна документація: освітньо-кваліфікаційна характеристика техніків-технологів, навчальний план і наскрізна програма практик (навчальної, технологічної, переддипломної), плани уроків, перелік лабораторно-практичних робіт), засоби контролю навчальних досягнень студентів і критерії кваліфікаційної атестації;
- нормативи оснащення навчально-виробничих (швейних) майстерень;
- дидактичні засоби для викладача та майстра виробничого навчання (наочні посібники, методичні рекомендації, методичні розробки, власні авторські методики, інформаційні матеріали про передовий, новаторський педагогічний та виробничий досвід вітчизняних і зарубіжних фахівців, технічні засоби навчання, тести, контрольні завдання тощо);
- дидактичні засоби для студентів (підручники, довідники, методичні вказівки до виконання курсового та дипломного проектів, методичні вказівки до виконання лабораторних та практичних робіт, модульні навчальні елементи, таблиці, інструктивно-технологічна документація, роздатковий дидактичний матеріал для кожного заняття, зразки продукції, альбоми із зразками ниток, тканин, вузлів обробки, матеріалів тощо, які випускаються на базовому підприємстві);
- технічні засоби для проведення теоретичного та практичного заняття (динамічні плакати, тренажери, моделі еталонів швейних виробів, макети, сучасне швейне обладнання, індивідуальний комплект інструментів для ручних робіт, пристроїв малої механізації для виконання машинних робіт, звуковий фільм, телебачення, відео з відповідної тематики, комп'ютери, інформаційні системи, телекомунікаційні мережі, діафільми) [10, с. 6-9].
Перелічені засоби навчання мають специфічні дидактичні властивості та виконують дуже важливі функції, що забезпечують якість професійної підготовки фахівців швейного профілю на основі підвищення рівня наочності, інформаційності, системоутворення, компенсаторності, адаптивності, інтегративності, координаційності, доступності навчального матеріалу, формуванню та розвитку професійних естетичних смаків студентів.
Оцінювання навчальних досягнень майбутніх фахівців швейного профілю ґрунтується на таких принципах організації діагности і контролю за навчальною діяльністю студентів: об'єктивність, систематичність, регулярність, гласність. Перевірка якості знань і вмінь є складним компонентом контролю, тобто процедурою виявлення і виміру результатів навчально-виховної діяльності студентів, яка може бути попередньою, поточною, повторною, періодичною і підсумковою.
Для перевірки професійних знань, умінь і навичок студентів технікуму використовуються методи контролю - усного, письмового, лабораторного, машинного (програмованого), тестового, самоконтролю. Під час навчання використовують поточний, проміжний (періодичний) та вихідний (підсумковий) контроль. Якість продукції є головним показником сформованості вмінь і навичок, професійної культури, поведінки праці, рівня оволодіння професійною майстерністю майбутніх техніків-технологів швейного виробництва [9, с.6-9].
Отже, концептуальними засадами організації навчально-виховного процесу студентів швейного профілю є таке:
- виробниче навчання фахівців швейного профілю має охоплювати різні напрямки життєдіяльності й життєтворчості особистості кожного студента як найвищої цінності суспільства;
- вибір педагогічних технологій має ґрунтуватися на виявленні та врахуванні всіх чинників, що впливають на ефективність навчання (мети, завдань, принципів, змісту, організаційних форм, методів тощо);
- компетентнісний підхід до процесу навчання потребує цілісного системного бачення в проектуванні та впровадженні інноваційної технології, що вміщує змістовий, процесуальний та контрольно-діагностичний елементи;
- викладач повинен бути орієнтований на формування здатності вирішувати інформаційно-аналітичні, проектно-конструктивні, соціально-комунікативні завдання; чітко усвідомлювати, як методично правильно має бути організований навчальний процес, щоб максимально реалізувати поставлені цілі високоякісної професійно-практичної підготовки для формування професійних естетичних смаків майбутніх техніків-технологів;
- комплексне навчально-методичне забезпечення навчання студентів швейного профілю має визначатися станом навчально-матеріальної бази технікуму, технологічною спеціалізацією швейних підприємств, змістом навчального (програмного) матеріалу;
- підвищення рівня підготовки майбутнього фахівця швейного профілю передбачає підвищення якості, об'єктивності оцінювання навчальних досягнень студентів під час теоретичного та виробничого навчання, урахування вимог його нормативного та варіативного компонентів;
- навчально-виробнича (швейна) майстерня в технікумі має бути центром впровадження передового виробничого, педагогічного досвіду і технічних засобів у навчальний процес;
- ефективне навчання фахівців швейного профілю може здійснюватися тільки за умови створення цілісної системи функціонування технікуму, діяльність якого спрямована на психолого-педагогічну підтримку професійного становлення студента, його особистості, свідоме професійне самовизначення, забезпечення подальшого професійного розвитку естетичних смаків.
Автор на основі теоретичного осмислення та аналізу особистого педагогічного досвіду підготовки техніків-технологів швейного виробництва дійшов висновку, що формування естетичних смаків залежить від вибору педагогічних технологій навчання, що ґрунтуються на виявленні та врахуванні всіх чинників, що впливають на ефективність навчання; коли навчання майбутніх фахівців буде охоплювати різні напрями життєдіяльності та життєтворчості; від потягу до бачення прекрасного, вміння відрізняти його від ганебного; від створення розвитку умінь добирати кольори в гармонії з виробом та його призначенням.
Такими чинниками формування естетичних смаків є вміння викладача формувати цілісні орієнтації, організовувати навчальний процес, щоб максимально реалізувати поставлені цілі високоякісної професійної підготовки до формування естетичних смаків майбутніх техніків-технологів швейного виробництва.
Список використаних джерел:
1. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті — К.: Шкільний світ, 2001.
2. Державна національна програма,,Освіта"(« Україна ХХІ століття») — К.: Радуга, 1994.
3. Алексеєнко Т.А.Управління якістю підготовки фахівців в університеті в контексті Болонського процесу //Педагогічний процес: теорія і практика, зб. наук праць.- 2004. - Вип.І.
4. Беспалько В.П. Слагаемое педагогической технологии. - М.: Просвещение, 1989.-192 с.
5. Бєлова Е. К., Ізюмська Г.К. Педагогічна майстерність