УДК 379.1

Ю.А.Шевченко

РОЛЬ ТА ФУНКЦІЇ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДИТЯЧИХ МУЗИЧНО- ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ КОЛЕКТИВІВ

У статті розкривається роль та функції професійно-педагогічної освіти в підготовці майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.

Складність та багатоаспектність підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів передбачають необхідність її здійснення на практиці та використання з цією метою наявних можливостей. Адже суспільно-економічний розвиток та збагачення культурного життя в Україні створюють об'єктивні передумови для послідовного й ефективного вирішення питань підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дітей та залучення їх до світу прекрасного в дійсності та мистецтві. Зростаючі вимоги до професійної діяльності вчителів музики стимулюють пошуки нових форм і методів роботи, які б забезпечували розвиток у них найважливіших елементів педагогічної майстерності, відкривали нові можливості художньо-творчої діяльності в дитячих музично-інструментальних колективах.

Усвідомлення важливості цього питання та необхідності його глибокого осмислення на теоретичному рівні викликало актуальність. У нашому дослідженні виявлено спробу проаналізувати потенційні можливості вищої школи та виділити наявні резерви освітньо-виховного змісту, пов'язані з підготовкою в сучасних умовах майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.

Слід зазначити, що в Україні існує розгалужена практика підготовки та підвищення кваліфікації вчителів музики, покликаних вирішувати питання організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів. Потреба суспільної практики у вирішенні зазначеної проблеми вимагає свого вирішення, і тому використовуються на практиці різні форми підготовки фахівців, які б мали можливість позитивно вирішувати питання організації дитячої музичної творчості.

В умовах сучасної практики можна бачити, що підготовка фахівців з питань організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів здійснюється в музичних училищах, консерваторіях, училищах та університетах культури. Випускники зазначених навчальних закладів працюють в системі культури та мистецтва і зорієнтовані переважно на роботу з учнями, які навчаються в дитячих музичних школах, музичних студіях, відвідують центри дитячої художньої творчості, клубні установи, Будинки культури, творчі самодіяльні колективи, позашкільні навчальні заклади естетичного спрямування. Характерною ознакою підготовки зазначених фахівців є поглиблене ознайомлення з музичною культурою, теорією та історією розвитку музичного мистецтва та його різновидів, оволодіння знаннями з методики викладання музичних дисциплін та музичних інструментів, набуття значного досвіду виконавської діяльності, пов'язаної з індивідуальною, груповою та колективною формами музичної творчості. При цьому увага фахівців звертається на питання організації та методики роботи з учасниками музично-інструментальних колективів, зокрема, народної, естрадної, класичної музики.

Оцінюючи в цілому позитивно практику підготовки незвичних фахівців в системі навчальних закладів культури і мистецтва слід зазначити і такі її особливості, як зорієнтованість переважно на організацію художньо-творчої діяльності учнів, які навчаються в спеціалізованих музичних школах та студіях, прагнення досягати в роботі з юними музикантами вагомих творчих результатів, які б дозволяли успішно виступати на творчих конкурсах, фестивалях, в концертних програмах. Головним орієнтиром у підготовці та організаційно-педагогічній діяльності випускників музичних училищ, консерваторій, училищ та університетів культури виступає високий рівень професіоналізму та його досягнення в роботі дитячих музично-інструментальних колективів. Саме тому ці керівники віддають у своїй діяльності перевагу творчій молоді, яка демонструє природній хист, творчі здібності, віртуозне володіння музичними інструментами та ін. Питання масового залучення учнів і, зокрема тих, які не мають спеціальної музичної освіти, до художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів зазначених фахівців найменше цікавлять. Вони не зорієнтовані на роботу в загальноосвітніх навчальних закладах і тому рідко беруть участь в організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів в середніх школах, ліцеях, гімназіях тощо.

Серед форм підготовки та підвищення кваліфікації керівників дитячих музично-інструментальних колективів певне місце посідає самоосвіта та самовдосконалення професійної майстерності. Це є важливим чинником підвищення якості роботи. Адже внутрішня готовність та прагнення особистості досягати високих результатів в організації художньо-творчої діяльності дозволяє привносити в її зміст нові елементи, стимулює появу методичних рішень, що стосуються досягнення виконавської майстерності, реалізації назначеної програми розвитку дитячого колективу тощо. З погляду використання наявних сил, можливостей та резервів в організації художньо-творчого процесу самоосвіта керівників дитячих музично-інструментальних колективів спроможна спонукати до набуття необхідних знань. Зокрема, шляхом самоосвіти виявляється можливим ознайомлення з новими і оригінальними способами опрацювання художньо-естетичного матеріалу, освоєння творів музичного мистецтва, які раніше не залучалися до програмного репертуару дитячого музично-інструментального колективу, звернення до творчості сучасних композиторів, аранжувальників, діячів культури і мистецтва.

Проте, самоосвіта керівників дитячих музично-інструментальних колективів ще не спроможна забезпечувати системне вирішення питань професійного самовдосконалення. Її зміст часом має ситуативний характер і зумовлюється тими обставинами, які супроводжують художньо-творчу активність особистості. У результаті поза увагою керівників дитячих музично-інструментальних колективів можуть залишатися питання, на які вони не зорієнтовані і тому не визначені як предмет конкретної уваги, пошуку тощо. Це, на жаль, не забезпечує необхідної послідовності і логіки в професійному зростанні названих фахівців і дає лише мозаїчну панораму того досвіду, який є перспективним і необхідним для педагогічного забезпечення художньо-творчої діяльності юних музикантів.

Слід зазначити, що в системі підготовки та підвищення кваліфікації організаторів художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів певне місце посідає стажування та ознайомлення з педагогічним досвідом. Ця форма професійного вдосконалення знаходить своє впровадження в навчальних закладах з метою взаємозбагачення фахівців, популяризації та поширення нових педагогічних ідей,