концепцій, методик, технологій тощо. Для керівників дитячих музично-інструментальних колективів ця форма підготовки та підвищення кваліфікації дозволяє періодично обговорювати актуальні проблеми організації художньо-творчого процесу, презентувати власні погляди та ідеї, що стосується репертуару, методики, засобів розвитку творчих сил і можливостей учасників дитячого музично-інструментального колективу.
З метою набуття необхідного організаційно-педагогічного досвіду молодих фахівців прикріпляють до майстрів педагогічної праці для стажування та отримання відповіді на питання, які не завжди можна віднайти в літературі. Безпосереднє спілкування з досвідченими керівниками дитячих музично-інструментальних колективів, споглядання за їх роботою, пов'язаної з організацією художньо-творчої діяльності, обмін думками, враженнями, творчими планами та ідеями - усе це позитивно позначається на кваліфікаційних якостях молодих фахівців, дозволяє їм активно долучатися до апробованих на практиці і ефективних шляхів розвитку музичної творчості дітей.
Утім, роль і можливості стажування та ознайомлення з педагогічним досвідом організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів не слід перебільшувати. Це пов'язано з тим, що ознайомлення молодих фахівців з досвідом майстрів педагогічної праці покликане дати лише приклад того, яким чином і як можна досягати конкретних результатів. Пряме і репродуктивне перенесення педагогічного досвіду є непродуктивним і не призводить до позитивних результатів, особливо в тих ситуаціях, що пов'язані з художньо-творчим процесом. Адже в кожному дитячому музично-інструментальному колективі є певні особливості, які визначають зміст і характер взаємовідносин між учнями. Рівень їх виконавської майстерності, спрямованість художньо-естетичних інтересів потреб ціннісних орієнтацій. Це потребує від організатора художньо-творчої діяльності прийняття рішень, які б ураховували, передусім, особливості розвитку дитячого колективу, рівень його готовності до виконання музичних творів певного рівня складності.
У сучасних умовах використовується широко і така форма підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, як участь у фестивалях, оглядах-конкурсах художньо-творчої діяльності музично-інструментальних колективів. Ця форма носить інтегруючий характер і пов'язана з представленням результатів художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, показом та демонстрацією того, що вдалося досягти керівникам творчих колективів. Беручи участь у фестивалях, музичних конкурсах керівники дитячих музично-інструментальних колективів отримують можливість ознайомитися з основними напрямками творчої роботи окремих колективів, зробити аналіз та порівняння їх виконавської майстерності, обговорити проблемні питання художньо-творчого процесу та визначити можливі перспективні кроки, пов'язані з роботою над окремими музичними творами, їх аранжуванням, творчою інтерпретацією тощо.
Позитивним проявом художньо-творчих фестивалів, конкурсів та оглядів музично-інструментальних колективів є те, що вони стимулюють організаційно-педагогічну діяльність керівників дитячих колективів, дають їм яскраві приклади і зразки того, що може характеризувати сучасний стан участі дітей у художньо-творчому процесі. Можливість порівняння, зіставлення, узагальнення, актуалізації набутих дитячими колективами досягнень дає достатньо відчутний поштовх для людей, які відповідають за стан справ у сфері залучення дітей та молоді до світу мистецтва. Водночас слід зауважити, що фестивальні та концертні програми, виступи творчих колективів не в змозі розкрити внутрішній план того, що пов'язане з організацією художньо-творчою діяльності, особливостями та етапами зростання та формування дитячих музично-інструментальних колективів. Ці питання, ще не отримують достатньої відповіді.
У системі підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів особливо важливим є навчання в класичних, гуманітарних та педагогічних університетах з метою набуття професії вчителя музики. Готуючись до роботи в загальноосвітній школі, майбутні вчителі музики орієнтуються на те, що їм доведеться працювати з дітьми, які не мають спеціальної музичної освіти, а лише володіють основами музичної грамоти. За таких обставин вони не ставлять перед собою завдань, що передбачають виконання складних музичних творів. Головною метою художньо-творчої діяльності цих дитячих музично-інструментальних колективів є естетична освіта і виховання дітей, прищеплення їм любові до музичного мистецтва, стимулювання і розвиток творчих сил і можливостей учнів. Адже, як зазначено в Законі України "Про загальну середню освіту", одним із основних завдань загальної середньої освіти є "формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань." [1: 56].
Можна бачити, що учні загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій виявляють інтерес до музичного мистецтва, їх цікавить питання не лише історії музичної культури, але й безпосередньої участі в музично-творчому процесі, пов'язаної з виконанням музичних творів. Учителі музики покликані підтримати цей інтерес, залучати дітей до музичного виконавства, надавати їм широкі можливості для творчої самореалізації. У зв'язку з цим вища школа, яка готує вчителів музики, відіграє в цьому процесі відповідальну роль, створюючи для цього необхідні освітньо-виховні умови.
Характеризуючи роль професійно-педагогічної освіти в системі підготовки керівників дитячих музично-інструментальних колективів можемо зазначити, що вона має суттєві переваги, що виявляються в забезпеченні як фундаментальної, так і прикладної підготовки фахівців цього профілю. Майбутні вчителі музики отримують необхідні їм знання в галузі мистецтвознавства, педагогіки та психології, вивчають дисципліни, які дозволяють їм зрозуміти сутність та закономірності процесу художньої творчості, психології мистецтва, особливості естетичного сприймання, оцінки та інтерпретації музичних творів серед учнів різних вікових груп.
Водночас, вища школа яка готує майбутніх учителів музики, має достатньо широкі можливості для організації практичної їхньої підготовки. У цьому стані заслуговують на увагу дисципліни, які дають відповідь на питання щодо методики навчання гри на окремих музичних інструментах, організації дитячого творчого колективу, налагодження спільної творчої праці над музичними творами, підготовки дитячого музично-інструментального колективу до виступу перед глядачами тощо. За таких обставин майбутні вчителі музики набувають необхідні їм організаційно-педагогічний досвід, вчаться вирішувати складні