у вирішенні завдань, пов'язаних з ознайомленням майбутніх учителів музики з теоретичним і практичним досвідом організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів. Для прийняття рішень щодо змісту та методів організації художньої творчості дітей музичного мистецтва майбутнім учителям потрібно передусім усвідомлювати роль і важливість цього виду діяльності в житті дітей та молоді, мати чіткі поняття та уявлення про художньо-творчу діяльність та закономірності її розвитку в дитячому віці, спиратися на теоретичні положення, які визначають доцільність використання окремих форм та напрямків залучення учнів різних вікових груп до музичного мистецтва, його пізнання та виконання музичних творів на основі колективної художньо-творчої співпраці. Необхідні знання, уміння, навички організації художньо-творчої діяльності майбутні учителя музики можуть набути завдяки реалізації навчальної функції професійно-педагогічної освіти.
Утім, навчальна функція передбачає не лише передачу певного досвіду, але й озброєння майбутніх учителів музики способами самостійного опанування основами педагогічної майстерності, які б дозволяли їм послідовно збагачувати свої професійні знання, уміння та навички в галузі організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, а також акумулювати педагогічні рішення, пов'язані з удосконаленням навчально-виховного процесу в школі, поширенням серед дітей та молоді художньо-естетичних знань, що стосується естетизації навколишнього середовища, використання музичного мистецтва як засобу активного спілкування, пізнання, творчості.
Ураховуючи особливості підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, вища школа покликана завдяки цілеспрямованим навчальним діям успішно вирішувати питання збагачення художньо-естетичного світогляду студентів, привнесення у їх особистісний досвід системи знань, понять та уявлень про музичне мистецтво як прояв соціально-історичної практики та культуротворчих процесів. При цьому важливим є усвідомлення ролі людини, яка покликана зберігати, високо цінувати та примножувати музично-естетичні здобутки суспільства. Майбутнім учителям музики вища школа покликана забезпечити можливості для активного пізнання закономірностей розвитку музичного мистецтва та його інтеграції з іншими сферами художньо-образного освоєння навколишньої дійсності.
Розвивальна функція. В умовах посилення уваги до особистості майбутнього вчителя музики, вища школа покликана реалізовувати на практиці розвивальну функцію, сутність якої полягає у привнесенні якісних та кількісних змін, що стосуються таких якостей, як почуття, мислення, пам'ять, увага, творчі здібності тощо. Необхідність та важливість розвивальної функції зумовлена тим, що в процесі організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів вчителі музики мають спиратися на власні сили і можливості, ухвалювати самостійно рішення педагогічного та художньо-творчого змісту, стимулювати учнів на творче виконання музичних творів, брати безпосередню участь у виконанні музичних творів та своїм власним прикладом демонструвати техніку музичного виконання тощо.
У процесі професійно-педагогічної освіти важливо розвивати емоційно-чуттєву активність майбутніх учителів музики, їх уміння сприймати, співпереживати музичні образи, насолоджуватися їх красою, виразністю мелодії, гармонії, емоційною забарвленістю художньої форми тощо. Ці якості є важливими для організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, відкривають реальні можливості для актуалізації уваги дітей на прояви емоційно-естетичного змісту та привабливості музичних творів.
Розвивальна функція вищої школи пов'язана із забезпеченням інтелектуальної активності майбутніх учителів музики. Йдеться про розвиток художньо-образного мислення студентів, їх уміння аналізувати, оцінювати, зіставляти художні образи, використовувати такі інтелектуальні дії, як генерування, транспозиція художньо-естетичних знань, зіставлення, аналогії, висновки тощо. Розвиток зазначених якостей допомагає вчителю музики у вирішенні питань, що пов'язані з естетичною оцінкою музичних творів та їх інтерпретацією. У роботі з дитячим музично-інструментальним колективом ці якості вчителя набувають важливого значення і допомагають у виборі музичних творів, необхідних для дітей певного віку та рівня художньо-творчого розвитку.
Визначаючи необхідність розвивальної функції професійно-педагогічної освіти доцільно пов'язати ті з підготовкою майбутніх учителів до музичної творчості. А це означає, що майбутні організатори і керівники дитячих музично-інструментальних колективів повинні бути готові до творчої інтерпретації музичних творів, внесення творчих змін та доповнень до їх аранжировки, партитури, музично-образного змісту, техніки виконання тощо. При цьому набувають особливого значення такі якості вчителя музики, як розвинена творча уява, вміння фантазувати, моделювати музичні образи, поєднувати їх з елементами різних видів мистецтва (поезію, образотворчим, театральним, хореографічним та іншими видами мистецтва).
Виховна функція. У процесі професійно-педагогічної освіти відкриваються широкі можливості для ухвалення рішень, що стосуються цілеспрямованого формування найважливіших духовних якостей у майбутніх учителів музики. Вирішенню цих питань сприяє виховна функція вищої школи, забезпечення якої дозволяє викладачам впливати на світоглядні орієнтації студентів їх політичні, правові, моральні, художньо-естетичні цінності.
Наголошуючи на значенні виховної функції вищої школи, ми виходимо з розуміння того, що майбутні вчителя музики повинні стати активними виразниками системи духовних цінностей сучасної людини. Без наявності сформованої системи духовних цінностей учителі музики по суті втрачають те головне, заради чого вони організують художньо-творчу діяльність дітей та молоді. Саме духовні цінності (світоглядні, моральні, естетичні, художні та ін.) виступають у творчому процесі генералізованою ідеєю, яка щось стверджує чи заперечує, схвалює чи негативно оцінує, привертає увагу чи навпаки - відволікає від певних проблем, актуальних питань життєдіяльності окремої людини і суспільства в цілому.
З метою реалізації виховної функції вища школа спрямовує свої зусилля на використання виховного потенціалу навчальних занять (лекційних, семінарських, лабораторних, практичних). Упроваджує різні типи навчального діалогу викладачів і студентів, поєднує навчальну роботу з окремими формами позааудиторної, клубної, культуротворчої роботи тощо. При цьому слід зазначити, що вирішення виховних завдань професійно-педагогічна освіта пов'язує із залученням майбутніх учителів музики до активної участі в пропаганді художньо-естетичних знань, збереженні