Методична функція. Одне з головних завдань професійно-педагогічної освіти полягає в тому, щоб підготувати майбутніх учителів музики до практичної організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів. Для цього знання теорії повинні бути тісно поєднані з практичним досвідом вирішення зазначеної проблеми. Майбутні вчителі музики покликані оволодіти необхідним інструментарієм вирішення тих питань, які їм доведеться вирішувати під час роботи з дитячим музично-інструментальним колективом. Звідки набуває відчутної гостроти й актуальності методична функція вищої школи, сутність якої полягає в тому, щоб озброїти студентів конкретними методиками роботи з творчим колективом дітей, надати процесу організації художньо-творчої діяльності юних музикантів ефективного характеру.

Як зазначено в Державній національній програмі "Освіта" ("Україна ХХІ століття"), з метою реформування вищої освіти важливими є оновлення змісту вищої освіти, запровадження ефективних педагогічних технологій; створення нової системи методичного та інформаційного забезпечення вищої школи "[3: 19]. На жаль, технологія роботи з дитячими творчими колективами і, зокрема, дитячими музично-інструментальними колективами ще не знайшла достатнього висвітлення в науково-методичній літературі. Це обставина не сприяє поширенню тих методичних напрацювань, які мають місце в досвідчених організаторів дитячих творчих колективів. Саме тому перед вищою школою постає завдання щодо здійснення відповідної роботи з вивчення, узагальнення, систематизації педагогічного досвіду, пов'язаного з організацією художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів. Опрацьовані і систематизовані методики роботи вчителів музики вища школа передбачає передавати студентам і тим самим забезпечувати їх інформованість щодо можливих шляхів та технологічних підходів до вирішення поставлених завдань.

Організаційна функція. Ця функція вищої школи пов'язана з тим, що майбутні вчителі музики можуть набути досвід практичної роботи, пов'язаної з організацією художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів. Такий досвід стає можливим, якщо студенти залучаються до різних форм музичного виконання, а саме: участі в діяльності різних музично-інструментальних колективів, фестивалях, концертних програмах, оглядах-конкурсах художньої творчості тощо. В цих умовах вони привчаються до спільної творчої праці, вчаться співпрацювати над виконанням музичних творів, психологічно адаптуються до публічних виступів, набувають необхідних умінь і навичок поведінки на сцені та ін.

Сутність організаційної функції вищої школи у вирішенні зазначеного питання полягає в тому, що художньо-творча діяльність майбутніх учителів музики отримує свою реалізацію в умовах практики. З цією метою в системі професійно-педагогічної освіти студенти залучаються до конкретних колективів художньої творчості (хорові, вокальні, інструментальні, оркестрові та ін.), з ними проводяться практичні заняття, пов'язані з опануванням запланованого репертуару, перевіряється зміст та рівень опанування репертуарним матеріалом, здійснюється підготовка до концертних виступів, оглядів-концертів художньої творчості, виконується концертна програма шляхом виступів перед широкою аудиторією, підводяться підсумки проведеної роботи та виступів, визначається перспектива дальших дій у напрямку організаційного забезпечення процесу підготовки до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.

Існування у вищій школі творчих художніх колективів є одним із показників того, що успішно реалізується організаційна функція. Завдяки організаційним діям керівників студентських творчих колективів створюються необхідні умови для отримання майбутніми вчителями музики практичного досвіду, а також оволодіння вміннями і навичками виконавської діяльності. Майбутні вчителі музики формують в цих умовах образ та манери поведінки, набувають тих якостей, які їм потрібні будуть у подальшій роботі з дитячими музично-інструментальними колективами.

Отже, існування суспільної потреби в підготовці фахівців, які б були спроможними вирішувати питання організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів зумовлює необхідність створення умов для її успішного вирішення. На основі проведеного теоретичного аналізу цього питання можемо констатувати, що з цією метою використовуються можливості навчальних закладів в системі культури і мистецтва, самоосвіти, стажування, участі у фестивалях та оглядах-конкурсах художньої творчості, інститутів післядипломної педагогічної освіти. При цьому виключно важливою є роль вищих навчальних закладів, які готують майбутніх учителів музики, здатних організовувати художньо-творчу діяльність дитячих музично-інструментальних колективів.

Наголошуючи на важливій ролі професійно-педагогічної освіти у вирішенні зазначеної проблеми, уважаємо доцільним зазначити її багатофункціональні можливості. Вони передбачають реалізацію таких функцій, як діагностична, навчальна, розвивальна, виховна, методична та організаційна. Сукупно зазначені функції дозволяють системно підійти до вирішення складного комплексу питань підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів та реалізувати на практиці програмно-цільовий підхід, згідно з яким потенційні можливості вищої школи можуть отримати своє ефективне використання.

Література:

1. Закон України «Про загальну середню освіту» // Збірник державних документів, що регламентують роботу закладів освіти України / Укл. С.Г. Мельничук. - Кіровоград: КДПУ, 2004. - С. 55-75.

2. Національна доктрина розвитку освіти / Затверджена Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 347 /2002 // Збірник державних документів, що регламентують роботу закладів освіти України / Упор. С.Г.Мельничук. - Кіровоград: КДПУ, 2004. - С. 120-133.

3. Державна національна програма "Освіта" ("Україна ХХІ століття ") // Збірник державних документів, що регламентують роботу закладів освіти України / Упорядник С.Г.Мельничук. - Кіровоград, 2004. - С. 7-30.