- інформацію про кількість виданих примірників та наявність на час перегляду;

- вільний доступ до електронних копій власних видань університету, через Інтернет за адресою: library.symdu.edu.ua.

Створено інформаційний сайт бібліотеки, який дає змогу користувачам ефективно орієнтуватися в її інформаційному просторі через Інтернет. Надаються такі можливості: користуватися «Електронним каталогом»; бібліотечними фондами, у тому числі електронними матеріалами власної розробки, серед яких 120 комплектів лекційних матеріалів, більше 10 тис. тестових завдань, близько 300 інтерактивних тренажерів, лабораторних робіт, дистанційних курсів (поповнення електронних ресурсів здійснюється значними темпами - тільки за 2007 рік фонд електронних видань збільшився на 60%); доступ до електронної версії наукового видання «Вісник СумДУ» (серії: медичні, технічні, фізичні, економічні, гуманітарні науки); ознайомитися з Бюлетенем нових надходжень, з тематичними базами бібліотеки, стрічкою новин, структурою, правилами користування та ін. надається доступ до повнотекстових електронних ресурсів - Ліга-Закон, EBSCO (універсальна повнотекстова електронна база наукової періодики компанії EBSCO Publishing) Леном-Інформ (каталог стандартів), а також доступ до повнотекстової бази дисертацій Росії, що забезпечується віртуальним читальним залом Російської державної бібліотеки в бібліотеці СумДУ. Високий рівень автоматизації всіх основних та супровідних технологічних інформаційно-бібліотечних циклів став можливим у результаті використання великих обсягів попередньої підготовчої роботи, завдяки якій було створено бази даних:

- «Електронний каталог». Містить описи на всі назви фонду.

- «Фонд». Містить відомості та унікальні штрих-коди на кожний примірник.

- «Користувач» - база даних користувачів.

- «Електронний документ» - база формулярів користувачів.

- «Електронна копія» - повнотекстова база книг.

Наявність зазначених баз, їх постійний розвиток та поповнення, наявність технічної підтримки, яка здійснюється парком 60 АРМ та необхідною кількістю периферії, відповідне програмне забезпечення, у тому числі автоматизована інформаційно-бібліотечна система УФД «Бібліотека», дали можливість вивести бібліотеку на новий рівень.

На жаль, такою бібліотекою може пишатися не кожний ВНЗ України. В Україні сьогодні немає жодного ВНЗ, який зможе похвалитися повноцінною участю в «Болонському процесі», адже запровадження лише кредитно-модульної системи не свідчить про перехід до європейської моделі освіти. У цілому ж використання переваг, що їх обіцяє «Болонський процес» українським студентам, - справа найближчого (сподіватимемося) майбутнього.

Створення індустрії сучасних засобів навчання, що відповідають світовому науково-технічному рівню є важливою передумовою реалізації ефективних стратегій досягнення цілей освіти та пришвидшення входження України до європейського освітнього простіру. Створення відкритого бібліотечного простору - це вияв поваги до читача і його вибору, оскільки передбачає забезпечення максимального комфорту для користувачів. Необхідно змоделювати такий бібліотечний простір, який зможе задовольнити інформаційні потреби читачів шляхом створення максимально можливого за наших умов відкритого доступу до бібліотечних фондів, створити таке середовище, компоненти якого відповідають особливостям розвитку читача, допомагають реалізувати різноманітну мотивацію.

Болонський процес - це процес розпізнавання однієї освітньої системи іншою в європейському просторі. Якщо майбутнє України пов'язане з Європою, то не можна надалі стверджувати, що Болонський процес має для нас лише просвітнє та пізнавальне значення. Надання високої оцінки національній системі освіти не має заспокоювати нас і стримувати глибинне її реформування.

Всесвітнє визнання нашої освіти та висока якість навчання - це досягнення попередньої епохи, попередньої системи влади, попереднього покоління.

Нині можна з жалем констатувати, що незважаючи на природні досягнення освіти, які забезпечує нова соціополітична система (демократичність, гнучкість, незаідеологізованість), у масовому вимірі освіта стала менш якісною, а переважна більшість випускників вищих навчальних закладів (особливо нових) не конкурентоспроможна на європейському ринку праці. Це зобов'язує менше говорити про власні досягнення, а все більше аналізувати світові та європейські тенденції реформування освіти і відповідно до цього напружено і послідовно вдосконалювати нашу професійну сферу діяльності.

Водночас участь системи вищої освіти України в болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів її якості. Орієнтація на Болонський процес не має призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти. Навпаки, її стан треба глибоко осмислити, порівнявши з європейськими критеріями і стандартами, та визначити можливості її вдосконалення на новому етапі. При цьому еволюцію системи освіти не слід відокремлювати від інших сфер суспільства. Вона має розвиватися в гармонійному взаємозв'язку з суспільством в цілому, беручи на себе роль його провідника.

Ми починаємо рух до Болонського процесу. На цьому шляху важливо, щоб нас не спіткала небезпека. Вона в тому, щоб наші перетворення не виявилися поверховими, косметичними і не звелися лише до конференцій і обговорень. Вони мають бути такими, щоб досягти бажаної мети - надати молоді можливість, співпрацюючи з Європою, розбудувати Україну і зробити всіх нас громадянами прекрасного європейського континенту.

Література:

1. Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посібник/ За редакцією В.Г. Кременя. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 384 с.

2. Згуровський М.З. «Болонський процес: головні принципи та шляхи структурного реформування вищої освіти України» - К: НУТУ «КПІ», 2006, - 544 с.

3. «Вища освіта України», 2008. № 1. - С.64 - 68.

4. «Вища школа». -2008. - № 1. - С. 82 - 85.