формальний і неформальний процес передачі традицій та залучення до домінуючої політичної культури. Політична соціалізація сучасних курсантів вищих морських навчальних закладів відбувається за допомогою таких основних агентів: держава, родина, вища школа, найближче оточення: друзі (однолітки), громадсько-політичні молодіжні організації, політичні партії, ЗМІ тощо. Як свідчать результати досліджень, сучасна українська студіююча молодь агентами політичної соціалізації визначає: засоби масової інформації - 87%, родину - 43%, школу - 21%, навчально-трудовий колектив - 13%, неформальні об'єднання - 8,5% [3, с. 9-10]. При цьому занепокоєння викликає той факт, що інформацію про політичне життя країни студіююча молодь отримує переважно через засоби масової інформації (як правило, з телебачення), а не з розповідей викладачів. Крім того, батьки (сім'я) та друзі мають більше переваг і більший авторитет ніж педагогічні колективи навчальних закладів.
Зазначимо, що викладанню циклу соціально-гуманітарних дисциплін притаманна практична відсутність ініційованих державою засад їх вивчення і викладання; необґрунтоване скорочення обсягу навчальних годин, відведених на предмети соціально-гуманітарного циклу; відсутність чіткої, комплексної програми взаємодії між державними органами, навчальними і науковими закладами, громадськими об'єднаннями щодо розвитку політичної науки і освіти; відсутність дієвої системи підготовки і перепідготовки кадрів викладачів і низький рівень відповідальності владних структур за стан розвитку гуманітарної науки і освіти.
Унаслідок емпіричного аналізу виокремлених теоретичних показників сформованості політичної культури особистості нами було виявлено, що на сучасному етапі суспільно-політичного розвитку спостерігається низький рівень особистісної політичної культури молоді, що виявляється як на рівні реалізації політичної свідомості, так і на рівні актуалізації її політичної поведінки. Так, зокрема, особливістю ідейно-політичних настанов курсантів вищих морських навчальних закладів є непослідовність, що виявляється в неузгодженості основних рівнів актуалізації (емоційного, когнітивного і дієвого), побутуванні помилкових уявлень про конкретне змістове наповнення певних ідеологічних напрямків. Незрілість і неповну сформованість ідейно-політичних настанов засвідчує актуалізація переважно емоційного (неусвідомленого) сприйняття основних ідейних течій і політичних цінностей.
Наступним показником низького рівня сформованості політичної культури курсантів вищих морських навчальних закладів є низька актуалізація політичного ціннісного рівня в структурі свідомості, домінування емоційного рівня політичних ціннісних орієнтацій, зменшення інтенсивності їх прояву на когнітивному та звуження практичного втілення на дієвому рівнях. На перший погляд, ціннісна орієнтація на політичний мир та стабільність є досить вагомою як на емоційному, так і на когнітивному рівнях сприйняття. Проте низький відсоток інших політичних орієнтацій свідчить скоріш не про важливість політичного миру і спокою в їх загальному розумінні, а про потребу особистісної захищеності, безпеки і стабільності, що мають побутово-життєве забарвлення [4, с. 5]. Порівняно високі показники емоційного прийняття політичних ціннісних орієнтацій, на відміну від їх дієвого втілення, свідчать про суперечливості процесу формування політичної культури особистості, у ході якого виробляється більш-менш схвальне ставлення до політичної діяльності, зацікавлення нею. Проте вони не переходять до плану безпосередньої реалізації, оскільки їм бракує налагоджених механізмів зв'язку молодого покоління та політичної системи.
Отже, означені в статті проблеми зумовлюють потребу розробки та прийняття Державної програми розвитку політичної науки та освіти в Україні, яка б містила вироблення основної парадигми національної школи політології, засади щодо науково- методичного, інформаційного, кадрового, матеріально-фінансового забезпечення та значною мірою сприяло вирішенню завдань закріпленого в Конституції України становлення і розвитку нашої країни як демократичної соціальної правової держави, найвищою соціальною цінністю в якій визнається людина.
Перспективи подальших досліджень убачаються нам у висвітленні психологічних чинників прояву політичної культури курсантів вищих морських навчальних закладів III рівнів акредитації.
Список використаних джерел:
1. Звернення Президента України з нагоди Року молоді в Україні. // http://news.yurist-online.com/news/president/1481/
2. Особливості політичної культури сучасної української молоді. //www.ukrreferat.com/index.php?referat=15407
3. Остапенко М.А. Політична культура сучасної студентської молоді в Україні (на прикладі вузів м. Києва): автореф. дис. канд. політ. наук. - К., 2000. - 14 с.
4. Білик Марія. Особливості формування політичної культури сучасної молоді. //www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=28&c=426