Головним засобом реалізації соціально-педагогічних потреб виступають культурні здобутки нації, що розглядаються в контексті загальносвітового культурологічного процесу. Залучення особистості до гуманістичних традицій поколінь найбільш актуалізується в студентському віці, коли в молоді виникає потреба морального осмислення навколишньої дійсності, інтенсивного характеру набувають пошуки власної програми життя. Крім того, саме в студентів відбувається кореляція між інтелектуально-пізнавальною та емоційно-чуттєвою сферами відносно сприйняття творів мистецтва. Наявний педагогічний досвід показав невичерпні можливості освітянських закладів у справі поліпшення морального стану студентів шляхом залучення до високих зразків художньої творчості.

Таким чином, вирішити завдання морально-естетичного виховання студентів засобами дисциплін гуманітарного циклу та різних видів мистецтва, розвинути в студентів світосприймальну позицію, розумово-вольовий компонент душі, піднести їх рівень культури в цьому аспекті можливо лише за умови побудови відповідного цілеспрямованого процесу.

Конкуренція на ринку інтелектуальної праці ставить перед інженерними вишами проблему задоволення ринкового попиту на фахівців певного рівня і якості підготовки. Освітня політика ВНЗ у цих умовах повинна бути направлена на вирішення підготовки конкурентоспроможних фахівців, соціально захищених якістю і професійно-діяльнісними можливостями своєї освіти, а також комплексно підготовлених до роботи в умовах, що постійно змінюються.

Проте успішне вирішення цих проблем і продуктивну організацію діяльності ВНЗ на ринку інтелектуальної праці практично неможливо реалізувати лише на основі обов'язкового мінімуму вимог до рівня підготовки випускників, що визначається державним стандартом.

Для успішної діяльності ВНЗ на ринку інтелектуальної праці при прийнятому розумінні державного освітнього стандарту об'єктивно витікає потреба формування на основі державного стандарту освітнього стандарту конкретного вищого навчального закладу, що повинен стати концентрованим виразом освітньої політики вишу .

Щоб студент став професіоналом-інженером, йому слід вийти з простору знань в простір діяльності і життєвих сенсів. Знання і методи діяльності необхідно з'єднати в органічну цілісність, системоутворювальним чинником якої служать певні ключові цінності.

Характерна особливість системи знань для підготовки інженера полягає в міцному природничо-науковому, математичному і світоглядному фундаменті знань, широті міждисциплінарних системно-інтеграційних знань про природу, суспільство, мислення, а також у високому рівні загальнопрофесійних і спеціально-професійних знань, що забезпечують діяльність у проблемних ситуаціях і дають можливість вирішити завдання підготовки фахівців підвищеного творчого потенціалу.

Для підготовки інженерів нині є загальновизнаним, що традиційне розуміння професійної освіти як засвоєння певної суми знань, заснованого на викладанні фіксованих предметів, є явно недостатнім. Основою освіти повинні стати не стільки навчальні предмети, скільки способи мислення і діяльності, світоглядні позиції, стійкі морально-естетичні ідеали. Усе це ставить завдання про потребу включення до вимог до змісту і рівня підготовки інженерів питання формування морально-естетичного ідеалу студентів, що включає розвиток ідейних переконань, світоглядних позицій, етичних смаків тощо.

Характерною особливістю інженерної освіти повинні стати високий рівень культури, стійкі морально-естетичні переконання та ідеали, чудове володіння методами пізнання і діяльності, що якісно вплине на формування повноцінної багатосторонньої особистості.

Як свідчить досвід підготовки фахівців, успішність діяльності інженерів багато в *чому визначається не лише високим рівнем знань, продуктивним володінням методами пізнання і діяльності, але і комплексною підготовкою до професійної роботи. Не просто підготовкою до професійної діяльності в умовах нормального життя і відлагодженого виробництва, але і до випробувань, змін способу життя, до неодноразової зміни своїх уявлень, світогляду, світовідчування, випробувань на стійкість моральних переконань та ідеалів. Таким чином, успішна професійна діяльність припускає не тільки високий рівень навчання і освіти, але і розвиток духовно-етичної культури людини. Вищий навчальний заклад у цьому розумінні повинен стати не тільки центром науки і освіти, але і центром духовного розвитку людини.

Проектуючи зміст освіти і вимоги до рівня підготовки інженерів, слід знайти місце для формування морально-естетичного ідеалу студентів, стійких переконань, спрямованих на вирішення завдань самопізнання і самореалізації людини. Вищевикладене дозволяє обґрунтувати методологічні передумови процесу морально-естетичного розвитку особистості, що полягають у потребі формування в людини морально-естетичного ідеалу. Це визначило головні завдання морально-естетичного розвитку особистості:

• опанування духовною культурою як сумою морально-естетичних знань і уявлень, без яких не може виникнути нахил, потяг, інтерес до відповідно значущих предметів і явищ;

• формування і розвиток на основі отриманих знань здібності їх сприйняття, що забезпечило б людині можливість емоційно переживати й оцінювати значущі предмети та явища з погляду моралі і краси;

• виховання, розвиток таких якостей, потреб і здібностей, які перетворюють особистість в активного творця морально-естетичних цінностей, дозволяють їй не лише насолоджуватися красою світу, але й активно служити їй.

У пошуках таких моральних та естетичних орієнтирів доцільно звернутися до дисциплін гуманітарного циклу вищих навчальних закладів, що акумулюють систему загальнолюдських цінностей та ідеалів і можуть послужити змістом духовного розвитку, гуманізації особистості. Саме під естетичним впливом мистецтва найповніше прокидається і активізується моральний потенціал людини з її почуттями, знаннями, переконаннями, мотивами, нормами поведінки.

Важливе значення у формуванні змісту інженерної освіти має його гуманітарізація. Гуманітаризація університетської технічної освіти будується на таких принципах:

• орієнтація діяльності системи інженерної освіти на створення умов