ІІІ методика "Твір". Цю методику було проведено як експеримент з метою виявити найбільш типові проблеми першокурсників, ступінь відчуття студентами своєї зрілості, що пов'язана з навчанням у виші і самостійним життям. Як експеримент, студентам було поставлене завдання написати психологічний твір на тему: " Моє нове життя у ВНЗ" (яким воно є). Були отримані показники, що характеризують рівень адаптації студентів у різних сферах. У сфері стосунків з одногрупниками, 77% із загальної кількості опитаних студентів швидко знайшли взаєморозуміння з новим оточенням, не відчувають дискомфорту, що виникли у незнайомому колективі. 23% першокурсників мали проблеми у взаєморозумінні і спілкуванні з членами нового колективу, а деякі й досі почувають себе "чужими" [рисунок 2].

У сфері адаптації до нових умов життя 85% із загального числа студентів відчувають страх перед проблемами, що пов'язані з новою системою навчання, переїздом, самостійним життям, тоді як 15% студентів не відчувають особливих проблем через новий образ і спосіб життя [рисунок 3].

У сфері відносини до нового оточення 84% студентів-першокурсників відчувають потребу в спілкуванні зі старими друзями, важко переживаючи розлуку з ними, а 16% студентів спокійно перенесли розставання з друзями, не відчуваючи при цьому емоційного дискомфорту та нервово-психічного напруження [рисунок 4].

6. Висновки. Підбиваючи підсумки проведеного дослідження, можна зробити деякі висновки.

1. У більшості студентів досить добре сформовані такі риси характеру, як цілеспрямованість, зібраність, самостійність та впевненість у собі. Ці студенти вміють критично оцінити свою діяльність та поведінку, обираючи конструктивні способи для вдалого виконання навчальної діяльності. Це дає підстави говорити про те, що ці студенти досить вдало подолають проблеми адаптації, маючи можливості для розвитку своєї особистості. На фоні цих показників студенти мають низькі показники щодо розвитку наполегливості та цілеспрямованості. Ці студенти, обираючи способи навчальної діяльності, не завжди можуть правильно оцінити свої можливості. З нескладною та знайомою роботою вони справляються досить вдало, але нова та відповідальна робота виконується ними лише з чиєюсь допомогою та під контролем. Ці студенти прагнуть зробити завдання краще, але їм не вистачає знань та вмінь самостійної роботи.

2. Ефективність адаптаційного процесу ускладнюється виникненням проблем, з якими зіштовхується більшість студентів у перший рік свого навчання. Перешкоди, що стоять на шляху включення молодої людини до студентського життя, зв'язані з тим, що вона приходить до вишу із уже сформованим динамічним стереотипом. При вступі ж до ВНЗ відбувається ламання старого стереотипу і формування нового.

3. Більшість студентів легко справляються з труднощами, правильно оцінюючи ситуацію і зберігаючи душевний спокій, відчуваючи свою впевненість у правильності своїх дій, оберігають себе від непотрібної рефлексії з приводу різних супутніх умов, обставин і чинників після вирішення проблеми, зберігаючи свої сили.

4. У сфері адаптації до нових умов більшість студентів відчувають потребу в спілкуванні зі старими друзями, а також страх перед самостійним життям, до якого вони, як правило, не підготовлені. Тільки абсолютна адаптація забезпечує повне прийняття цінностей і норм вищого педагогічного навчального закладу, його цілей і завдань, готовність підкорятися правилам педагогічної освітньої діяльності, сприяє становленню особистості фахівця, зберігаючи студента як здорову особистість і ефективного професіонала.

Отримані результати дають підстави, говорити про низький рівень адаптаційного процесу за деякими показниками, деяку загрозу в зв'язку з цим щодо розвитку особистості та майбутній самореалізації студентів, і необхідності розробки методів, спрямованих на прискорення процесу адаптації студентів-першокурсників у вищій школі та успішний розвиток та становлення їх особистості.

7.Перспективи подальших вишукувань у цій галузі. Враховуючи отримані дані було розроблено адаптаційний тренінг, спрямований на успішність процесу адаптації, розвиток деяких особистісних якостей студентів, а також їхніх особистісний розвиток. Перевірка ефективності розробленого тренінгу є перспективою наших дальших пошуків у цій галузі.

Урахування отриманих результатів є вкрай важливим у процесі адаптації студентів, а також під час роботи з першокурсниками. Означеними позиціями визначається практичне значення проведеного дослідження, що також є перспективним у подальшій роботі.

Література:

1. Казміренко В. П. Програма дослідження психо-соціальних чинників адаптації молодої людини до навчання у ВНЗ та майбутньої професії. //Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - №6. - С.76 - 78.

2. Медведєв В.И. Классификация поведенческой адаптации. Физиология человека. - 1992. Т.8. - № 3. - С.326 - 347.

3. Научитель Е.Д. Адаптація студентів до ВНЗ // Практична психологія та соціальна робота. - 2001. - № 7. - С.21-23.

4. Семиченко В. А. Психология личности. - К., 2001. - 426 с.

5. Современный психологический словарь / Сост. и общ. ред. Б.Г. Мещеряков, В.П. Зинченко. - М.: АСТ; СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2007. - 490 с.

6. Реан А.А. К проблеме социальной адаптации личности // Вестник СПбГУ, сер. 6, вып. 3. - 1995. - № 20. - С.74 -79.

7. Хазратова Н.В. Включення студента