на психіку людини.
Досвід психолого-педагогічної діяльності та дані дослідження показують, що психологічна структура особистості державного службовця як учасника професійного спілкування і харизматичного лідера потребує цілеспрямованого формування та корекції. Тому завданням курсу "Психологія управління" повинно бути: озброєння майбутніх державних службовців системою критеріїв, за якими можна оцінювати рівень взаєморозуміння (компетентність у галузі знань особливостей спілкування); навчання оперуванню цими критеріями, тобто формування спроможності самостійно застосовувати їх у процесі взаємодії; створення психологічних передумов, потрібних для результативного керівництва колективом (удосконалення когнітивних якостей особистості та проведення їх психокорекції в деяких випадках); формування умінь проявляти ці якості при безпосередньому спілкуванні з людьми під час спадної або висхідної комунікації.
Таким чином, результативність діяльності державного службовця, що в основному є комунікативною, суттєво залежить від сформованості когнітивних структур особистості людини є організатором і керівником цієї вільності. Когнітивні якості керівника, що є базовими для розвитку інших особистісних структур, однак не отримали належного розвитку під час психологічної підготовки майбутніх державних службовців. Експериментальні дані дослідження [6] свідчать, що компетентність керівника потребує якісного вдосконалення, особливо в галузі знань закономірностей, механізмів спілкування. Більшої уваги слід надавати формуванню соціально-перцептивних якостей, насамперед самооцінки та рефлексії. Внаслідок неадекватного сприйняття себе та інших людей у керівника спостерігаються неадекватні реакції на ситуації, що виникають у процесі професійного спілкування. При підготовці державних службовців слід використовувати систему методичних прийомів, спрямовану на розвиток цілісності когнітивного компонента особистості: когнітивних якостей як потенційних можливостей та механізму екстеріоризації цих здібностей як умови розвитку стійких функціональних особистісних утворень.
Якщо мети навчання буде досягнуто, майбутні державні службовці впевнено ввійдуть до свого кабінету і ефективно будуть здійснювати керівництво колективом. При цьому виникає велика ймовірність сприйняття людьми такого керівника як харизматичного лідера.
Список використаних джерел:
1. Социально-политическая психология / Дилигенский Г.Г. - М., 1996.
2. Психология / Дубровина И.В., Данилова Е.Е., Парафиян А.М. - М.: "Academia", 2003.
3. Психология управления / Жариков Е.С. - М.: МЦФЕР, 2002. - 511 с.
4. Загальна психологія: підручник для студентів вис. уч. закладів. / С. Д. Максименко та ін. - К.: "Ваклер", 2000. 528 с.
5. Социальное влияние / Ф. Зимбардо, Ляйппе. - СПб.: "Питер", 2000.
6. Вплив когнітивних структур особистості вчителя на результативність педагогічного спілкування / Змієвська Л.В. -Дис. канд. псих. наук - К, 1988. - 167 с.
7. Психологія / Казаков В.Г., Кондратьева Л.Л. - М.: Высшая школа", 1989.
8. Межличностное общение / Куницина В.Н., Козаринова Н.В., Погольша В.М. - СПб: "Питер", 2003.