Сформувавши свою аудиторію, ЗМІ задають основи світогляду і світосприйняття, визначають напрямок думок, спонукають до дій та керують ними. Вони можуть перетворити натовп із нематеріального на матеріальний, із пасивного на активний, до того ж не тільки «прямим» закликом до дії, а й за допомогою ледь помітних, опосередкованих методів впливу - певних кодів, за допомогою яких люди і суспільні інститути формують уявлення про життя, ухвалюють рішення, зокрема політичні.

Аби спростити картину світу, ми робимо певні узагальнення-стереотипи. Стереотипи можуть бути правильними, неправильними чи занадто узагальненими. Вони можуть формуватися під впливом двох чинників: несвідомого колективного перероблення інформації певним соціокультурним середовищем та за цілеспрямованим впливом ЗМІ.

Ситуація зі ЗМІ в Україні. Медіа як активний чинник впливу на суспільну свідомість, що формує громадську думку, перебуває в повній залежності від держави, правлячої еліти, політичних партій. Це здійснюється за допомогою правового регулювання, цензури, фінансово-економічного пресингу. Основними каналами впливу на масову свідомість сьогодні в Україні є традиційні ЗМІ: преса, радіомовлення і телебачення (суттєвою перевагою якого є наявність аудіовізуального комунікативного ряду).

Особливістю ЗМІ в Україні є їх підконтрольність фінансово-політичним кланам та угрупованням. Така соціально-політична заангажованість мас-медіа - визначальний чинник використання ЗМІ в інтересах фінансово-політичної еліти. Мас-медіа фактично не виконують своєї основної ролі, передбаченої демократичним суспільством (зокрема, між спільнотами та окремими громадянами) і владними інститутами. Існує лише односторонній зв'язок у вигляді маніпулятивного впливу на суспільну свідомість з метою на утримання влади.

Телебачення - найпоширеніший і найвпливовіший із ЗМІ, який формує наше щоденне існування. Постійне повторення однієї й тієї ж інформації, інтерпретація подій у певному ракурсі є пропагандою інтересів фінансово-політичної еліти, часто-густо на противагу громадянам, державі, суспільству в цілому. Ми стаємо щодня свідками тенденційно побудованих відеороликів, які навіюють певні смисли.

Фактична монополізація ЗМІ фінансово-політичною елітою зумовлює ефективність використання техніки «напруги очікування» — цільове створення ситуації невизначеності, коли адресат очікує розкриття анонсованої теми або, захоплений сюжетом, напружено очікує розв'язки. Спеціально нагнітається будь-яка ситуація, а потім пропонується будь-що як збудник - саме те, що потрібно правлячій еліті. Цей прийом добре відомий фахівцям з психотерапії. Він значно підвищує можливості сугестивного впливу ЗМІ. А також може бути використаний у сфері неформальної комунікації як підстава для виникнення пліток для формування суспільної свідомості та провокування певних дій великих спільнот.

Звичним стає використання впливу на суспільну свідомість через застосування людського конформізму. ЗМІ поширюють так звані соціологічні опитування громадської думки, додаючи певну інтерпретацію. Ця інформація впливає на вибір щонайменше тридцяти відсотків реципієнтів.

Новим способом впливу на масову аудиторію є поєднання новин і розважальної інформації. Таке новоутворення називають інфотеймент. Такі передачі стають привабливішими для пересічного глядача, слухача, вони звичайно розширюють аудиторію. До того ж таке поєднання позбавляє можливості критично оцінити інформаційний ряд. Тобто маніпулятивний вплив на аудиторію виявляється значно ефективнішим.

Характерною особливістю Інтернету в Україні є використання його для «закодування» компромату в медіа-простір. Інтернет-медіа - найпростіший спосіб модифікацій суспільної свідомості і формування громадської думки. Суспільство та особистість за умов наростання пресингу інформаційних мереж стають предметом перетворень та маніпуляцій. Створюються принципово нові мас-медіа - „полімедіа", які поєднують різні ЗМІ в єдиний інформаційний ресурс, коли та сама інформація подається в Інтернеті, в анонсах на телеканалі, у короткому повідомленні на розважальному музикальному радіоканалі, у теленовинах, у вигляді газетної статті та в аналітиці спеціалізованого журналу. Усе це модифікує масову свідомість в інтересах фінансово-політичної еліти.

Стрімкий розвиток інформаційних технологій, створення полімедійних структур, інтерактивні засоби комунікації зумовлюють сьогодні дві взаємозалежні і, на перший погляд, взаємопротилежні тенденції — одна сприяє свободі вибору особистості й самобутності, інша — удосконаленню технологій маніпуляційного впливу. Відповідно рівень залежності ЗМІ від політичної і фінансово-економічної еліти визначає перевагу другої тенденції. Протистояти їй може лише нормативно-правова база функціонування ЗМІ та дієвий громадський контроль.

Інформаційно-технологічна революція спричинила низку проблем, наприклад, інформаційну безпеку, серед аспектів якої основне місце посідає інформаційно-психологічна безпека суспільної свідомості.

Сучасне українське суспільство перебуває в стадії не тільки економічної, але й ідеологічної, світоглядної кризи. Ідей і доктрин в Україні вистачає, потрібно лише, щоб вони вийшли за межі суто теоретичного вжитку, перетворилися зі здобутку професійних політиків і політологів на надбання широких верств населення, стали національною ідеєю, суспільною ідеологією, були сприйняті і прийняті суспільством як національна ідеологія державотворення.

Із завершенням комуністичної доби в державах, що утворилися на руїнах СРСР, і в Україні зокрема, виник феномен «ідеологічного вакууму», зумовлений тотальною деідеологізацією суспільства.

Спроби ідеологів національного відродження сформувати нову інфраструктуру національно-державної ідеології поки що не реалізована.

Повноцінна держава не може існувати без ідеології та ідеологічних інституцій, які мають на меті відтворення цієї ідеології у масовій та індивідуальній свідомості Для сучасного суспільства єдиною ідеологією, яка забезпечує стабільність держави й гідний рівень матеріального та духовного життя людей, є демократична система цінностей, яка ґрунтується на політичному плюралізмі, вільній ринковій економіці й рівності громадян перед законом. Прийнята у західному суспільстві, ця система цінностей підтримується розвиненою інфраструктурою політичної соціалізації як засобом відтворення демократичної політичної культури Ця система в головних її рисах декларативно приймається й Україною — її владою та