більшістю населення.
На наш погляд, Україна не повинна механічно запозичувати одну з моделей західного чи східного способу життя та суспільного розвитку. Необхідно витворити власну українську демократичну систему, невід'ємними атрибутами якої мають стати:
а) сильна законодавча і виконавча влада;
б) змішана економіка;
в) соціальні гарантії населення.
Потрібно вміло використовувати і позитивний досвід, нагромаджений людством, тобто таким чином, щоб чуже не переважало над українським.
У нашому суспільстві питання громадянського виховання є особливо актуальними, оскільки вони закладають основи демократичної ментальності, формують у громадян поняття про права і обов'язки людини, виховують здатність до критичного мислення, уміння відстоювати свої права, обов'язки, інтереси та виявляють толерантність до поглядів іншої людини.
У процесі громадянського виховання провідне місце належить освітній складовій, яка доповнюється й розширюється.
Література:
1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. - М., 1991.
2. Виховання громадянина: психолого-педагогічний і народознавчий аспект. - К., 1997.
3. Головатий Н.Ф. Социология молодежи. - К., 1999.
4. Обозов Н.Н., Щекин Г.В. Психология работы с людьми. - К., 1999.
5. Орбан Л.Э. Становление личности: Монография. - М., 1992.
6. Пирен М.И. Социально-политические интересы молодежи Украины в системе перехода к устойчивому развитию общества // Человек в системе уст. развития общества: реальность и новое видение. Материалы межд. научно-практической конференции. - Минск, 1999.
7. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції // Проблеми безпеки української нації на порозі XXI сторіччя. - К. - Чернівці, 1998.