У процесі громадянського виховання студентської молоді увага викладачів акцентується на тому, щоб розкрити зміст духовних цінностей, визначити їх роль і місце в житті та діяльності сучасної людини, виділити можливі шляхи їх практичного використання. Водночас вирішення цих питань здійснюється у такий спосіб, щоб пропоновані студентам знання, уміння і навички громадянського змісту були глибоко сприйняті ними, знайшли відповідне розуміння, отримали особистісне прийняття та закріплення на рівні почуттів, знань, мотивів, ціннісних орієнтацій, понять, поглядів, переконань. За таких умов відбувається важливий і відповідальний процес привласнення особистістю духовних цінностей, переведення їх з площини соціальних та культурних надбань у площину особистісного досвіду студента.

На потребу забезпечення в системі вищої професійної освіти психологічної функції, пов'язаної з громадянським вихованням студентів, вказує М. Боришевський. Учений пояснює, що "громадянська спрямованість є відносно стійкою системою мотивів, що виникає на основі присвоєння індивідом громадянських цінностей, які стали для нього суб'єктивно значущими і виступають внутрішніми спонуканнями до вияву самоактивності з метою реалізації таких цінностей у процесі життєдіяльності. Отже, громадянська спрямованість є результатом виникнення в індивіда стійкої самоідентифікації зі змістом громадянських цінностей, що виступають як внутрішня потреба, засіб самоствердження і самореалізації, умова визначення основних життєвих орієнтирів, сценаріїв" [7, с. 93].

У системі вищої школи ця функція покликана спонукати викладачів до врахування особливостей студентської аудиторії, її можливостей щодо сприймання та осмислення духовно-моральних цінностей, вияву інтересів, орієнтирів, потреб у сфері політичного життя суспільства, формування правосвідомості, моральних відносин, естетичного освоєння дійсності. Це є важливою умовою громадянського виховання студентів. Завдяки психологічно правильним рішенням та діям викладачам вищої школи вдається переводити актуалізовані в суспільній свідомості громадянські цінності в духовно-функціональне надбання окремої особистості. Цей процес не можна розглядати спрощено як звичайне сприйняття чи закріплення певних знань, умінь чи навичок. У процесі громадянського виховання студентів важливо залучати найважливіші параметри їхньої психологічної активності, пов'язаної із сприйманням, переживанням, осмисленням, уявою, пошуком відповіді на актуалізовані питання громадянського змісту.

Не менш суттєвою для громадянського виховання студентів є комунікативна функція вищої технічної освіти. Її сутність полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв'язок між викладачами і студентами з метою обміну почуттями, думками, поглядами, світоглядними та ціннісними позиціями з питань громадянського життя, суспільно-політичних, правових, моральних та естетичних відносин в українському суспільстві. Як зазначає І. Зязюн, комунікація пов'язана зі спілкуванням, передаванням інформації від однієї людини до іншої. Це є "специфічна форма взаємодії людей у процесі пізнавально-трудової діяльності за допомогою мови чи інших знакових систем" [1, с. 259].

Комунікативна функція вищої технічної освіти в громадянському вихованні студентів є об'єктивно необхідною. Якщо аксіологічна і психологічна функції вищої технічної школи пов'язані з актуалізацією в навчально-виховному процесі певних цінностей та можливостей особистості студентів, то комунікативна функція символізує кроки, що покликані робити викладачі з метою забезпечення навчально-виховного діалогу зі студентами, під час обговорення, осмислення, практичного вирішення питань громадянського змісту та спрямованості. Спілкування є умовою порозуміння, постановки питань та отримання потрібної відповіді. Саме тому перед вищою технічною освітою постає важливе завдання, а саме - забезпечити відкрите спілкування та взаємодію зі студентами задля того, щоб складні і часом неоднозначні питання громадянського життя отримували діалектичне осмислення з урахуванням поглядів та позицій, що набули актуального характеру.

Особливість громадянського виховання у вищій школі полягає в тому, що воно має забезпечити розвиток комплексу громадянських рис та якостей студентів. Як підкреслює Л. Хомич, у сучасних умовах важливим є "забезпечення системи громадянського виховання, мета якого - формувати в молоді комплекс громадянських якостей, глибоке розуміння належності до свого народу, держави, внутрішню потребу й готовність відстоювати та захищати її інтереси, реалізувати свій особистісний потенціал на благо зміцнення своєї держави. Тобто необхідно виховати людину з певним типом соціально зумовленої поведінки, яка характеризується набором прав і обов'язків, поважає і дотримується норм і правил співжиття, прийнятих у даному суспільстві, традицій своїх співвітчизників" [8, с. 355].

Можна бачити, що студентів вищих навчальних закладів цікавить широкий спектр питань громадянського змісту, на які вони прагнуть знайти відповідь, використовуючи при цьому можливості спілкування з викладачами, спільного обговорення з ними проблем, які стосуються відносин суспільства і сучасної людини, дотримання прав і свобод особистості, задоволення громадянських інтересів, потреб тощо. У свою чергу професорсько-викладацький склад вищих технічних навчальних закладів покликаний створити необхідні умови для плідного діалогу зі студентами, організації публічних, групових та індивідуальних форм