ухваленням самостійних рішень, визначенням свого ставлення до певних ситуацій, що мають місце в суспільно-політичному житті, морально-правових відносинах, практиці використання широкого спектру громадянських цінностей, прав та свобод. У зв'язку з цим перед вищою технічною освітою постають завдання щодо організації відповідної підготовки студентської молоді, закріплення в її життєвому і професійному досвіді умінь і навичок практичного характеру, оволодінні способами і методами вирішення ситуацій, що мають місце в громадянському суспільстві і вимагають свого правильного вирішення.
Сучасна вища технічна школа спрямовує свої зусилля на професійну підготовку спеціалістів шляхом надання їм фундаментальних знань у певних галузях науки, культури, техніки, економіки, а також залучення до практичних форм діяльності, пов'язаних з організацією, управлінням, забезпеченням виробничих, економічних, культуротворчих процесів. При цьому увага викладачів вищих навчальних закладів дедалі посилюється до питань адаптації майбутніх фахівців та їхньої підготовки в контексті вимог сучасної практики. Знання не повинні набувати характеру самоцілі, а перетворюватися в ефективний засіб вирішення актуальних проблем життєдіяльності. Такої думки дотримується В. Кремень, який зазначає, що "в сучасних умовах істотно актуалізується ще одна функція навчального процесу - навчити людину використовувати здобуті знання у своїй практичній діяльності - професійній, громадсько-політичній, побуті та інше" [4, с. 13].
Організаційна функція вищої професійної освіти має важливе значення для громадянського виховання студентів. Адже йдеться про створення умов, у яких майбутні спеціалісти отримують можливість апробувати на практиці свої знання в галузі політології, правознавства, етики, естетики, культурології, набути необхідних умінь і навичок реалізації своїх громадянських прав, оволодіти способами вирішення питань, які мають соціальне та особистісне значення. З цією метою вища технічна школа ухвалює відповідні організаційні рішення щодо навчальної діяльності, клубної роботи, студентського самоврядування, демократизації управлінської сфери.
У ході організації навчального процесу вищі технічні навчальні заклади поступово переходять від адміністративних до демократичних засад та принципів, пропонують форми навчальної роботи, в яких суттєво посилюється роль суб'єктивних чинників, а саме: урахування світоглядних та громадянських позицій особистості, надання можливості для прийняття самостійних рішень та висловлювання власної думки, залучення студентів до пошуку альтернативних шляхів, щодо вдосконалення суспільно-політичних, морально-правових та інших соціально важливих напрямків життєдіяльності людини, упровадження діалогічних форм роботи, навчальних дискусій, проблемних семінарських занять тощо. Зміцнення суб'єкт-суб'єктних відносин під час навчальних занять перетворює студентів в активних учасників не лише пізнавального процесу, але й різноманітних за своїм змістом суспільних відносин, завдяки чому їх громадянські почуття, погляди, ціннісні орієнтації, оцінні судження не залишаються поза увагою, а набувають актуального характеру, ураховуються на практиці.
Вища технічна школа має широкі можливості впливу на громадянську активність студентів шляхом організації клубної роботи. Ця сфера освітньо-виховної діяльності в структурі вищої технічної освіти торкається не лише питань дозвілля, відпочинку студентської молоді, але й набуття нею потрібного практичного досвіду, пов'язаного з суспільно-політичним, морально-правовим, культурно-освітнім життям українського суспільства. З цією метою студенти залучаються до клубної роботи, в умовах якої вони виступають у ролі ініціаторів і організаторів освітньо-виховних заходів, присвячених питанням життя суспільства, окремої особистості, що викликають інтерес молодіжної аудиторії, засвідчують про її бажання знаходити шляхи вирішення цих питань на практиці. При цьому студенти вчаться діяти в певних ситуаціях політичних, правових, моральних відносин, набувають досвіду освоєння навколишньої дійсності за законами краси, гармонії, співвідношення соціального і особистісного, колективного та індивідуального, загального і конкретного.
Організаційні можливості вищої технічної освіти в забезпеченні громадянського виховання студентів пов'язані із самоврядуванням. Перед студентською молоддю відкривається простір для особистісної самореалізації, вияву громадянської ініціативи та відповідальності, ухвалення рішень щодо їхнього навчання, спілкування, відпочинку, охорони здоров'я, участі у різних видах культурної творчості. З цією метою у вищій школі впроваджується студентське самоврядування, студенти залучаються до складу вчених рад університетів, беруть участь в ухваленні організаційно-управлінських рішень, спрямованих на поліпшення умов для навчання, задоволення громадянських прав та свобод. За ініціативою студентів створюються молодіжні об'єднання, громадські організації, наукові та творчі товариства, організуються суспільно-політичні акції, реалізуються програми соціальної, економічної, культурно-освітньої спрямованості.
Серед основних функцій вищої технічної освіти в громадянському вихованні студентів слід виділити креативну. Вона пов'язана із залученням студентів до науково- дослідної, пошукової, культуротворчої діяльності, спрямованої на збереження, розвиток, збагачення цінностей громадянського суспільства, зокрема здобутків у галузі вітчизняної науки та культури. Як зазначають учені, "розвиток творчих здібностей має стати одним із принципів організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах. Орієнтація навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах на розвиток творчих здібностей відповідає інтересам студентів, держави та людського суспільства в цілому" [10, с. 17].
Українське суспільство перебуває в стані демократичного розвитку, модернізації соціально-економічної та культурно-освітньої сфери. Все це свідчить про складні процеси переосмислення змісту тих цінностей, що мають визначати перспективу становлення громадянських відносин в Україні. Вища технічна освіта покликана активно залучати студентську молодь до творчого освоєння матеріальних і духовних здобутків українського народу, надавати навчально-виховному процесу креативного характеру. Адже, як пише В. Кремень, "розуміння патріотизму на початку XXI століття характеризується певними особливостями. Як ніколи раніше, воно передбачає не тільки любов до власного народу, а й повагу до інших, пошанування кожної людини, незалежно від її національності і громадянства" [4, с. 23].
Креативна функція вищої технічної освіти реалізується шляхом упровадження проблемного навчання, організації науково-дослідної та пошукової діяльності, залучення студентської молоді до різних