УДК 009:167

О.Г.Найдьонов

РОЛЬ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН У ФОРМУВАННІ СИСТЕМИ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТІВ

У статті наголошується на ролі гуманітарних дисциплін у формуванні системи духовних цінностей студентів вищих навчальних закладів.

У сучасних умовах розвитку українського суспільства, за наявності економічної та політичної кризи в державі, з відчутним впливом процесів глобалізації та євроінтеграції, актуалізується проблема збереження духовно-релігійної, культурної та громадянської самоідентифікації українського народу. Ця самоідентифікація є неможливою без універсальної ціннісної системи, що спирається на вищі духовні та моральні засади.

Людина обдарована здатністю пізнавати Вселенну, спостерігати за явищами природи, вивчати їх, протидіяти їм, використовувати їх сили, пристосовуватися до природи і користуватись її благами. Вона сміливо проникає всюди, відкриваючи весь час щось нове для себе, її очі споглядають зірки, планети, досліджують мікроорганізми, проникають у таємниці землі і води. Людина поширює свою владу над вогнем, водою, повітрям, вона володіє досягненнями науки, техніки, мистецтва. Так, людина наділена Богом здатністю пізнавати світ, у якому вона живе, і користуватися послугами цього світу. Людина володіє даром самопізнання, самоаналізу і самодослідження. Тільки в людини, і ні в кого іншого, може виникнути і виникає бажання самовдосконалення. Голос Божий — совість — підказує людині цей порив, натхнення і ці благі порухи душі.

Цей внутрішній голос у людині може прокинутися в різному віці. Проте цей процес не обов'язково має йти самоплином. Для нас, викладачів вищої школи, незаперечним є розуміння свідомого формування системи духовних цінностей студентів вищих технічних навчальних закладів. Так яку ж роль можуть відіграти і відіграють гуманітарні дисципліни в цьому процесі?

Успішне вирішення поставленої проблеми дозволить якнайповніше вирішити ті завдання які ми намагаємося вирішити, входячи до загальноєвропейського культурного і освітнього простору. Болонська декларація стандартів вищої освіти передбачає проведення скоординованих змін в європейській вищій освіті. Зростає потреба в спеціалістах, які володіють іноземними мовами, уміють самостійно здійснювати професійну та соціокультурну комунікацію, є порядними, демократичними, гуманістично налаштованим і високодуховними людьми.

Цінності духовної сфери життєдіяльності суспільства є вищим рівнем регуляції соціальних процесів. Як основа первинних сенсів суспільного буття вони формують усталену систему суспільних відносин, зміцнюють соціум. На переконання авторитетних науковців, однією з причин, що ведуть суспільство до реальної загрози самознищення, є втрата людством універсальної ціннісної системи, яка спирається на вищі духовні та моральні абсолюти.

Темі розгляду суті духовних цінностей надавало увагу багато українських дослідників. Так, проблему виховання духовних цінностей у студентської молоді достатньо глибоко вивчали О.Бєлих, О.Олексюк, О.Семашко, Б.Нагорний, Д.Чернилевський, Г.Шевченко, В.Яковенко та інші.

До розв'язання питання вдосконалення навчально-виховного процесу в сучасній вищій школі найбільш вагомий внесок зробили Б.Ананьєв, С.Архангельський, А.Алексюк, Є.Бондаревська, М.Буланова-Топоркова, С.Вітвицька, З.Єсарєва, І.Зязюн, Д.Чернилевський та інші.

Методологічні засади виховання духовних цінностей у студентів педагогічних закладів знайшли своє віддзеркалення в працях В.Андрущенка, Л.Губерського, М.Євтуха, В.Кременя, Б.Лихачова, М.Нікандрова, Т.Петракової, Д.Чернилевського та інших.

Теоретичне обґрунтування значущості виховання духовних цінностей у студентської молоді ВНЗ здійснили І.Бех, Є.Бондаревська, М.Боришевський, І.Зязюн, А.Капська, В.Кірсанов, О.Олексюк, Г.Сагач, О.Сухомлинська, Т.Тюріна, Г.Шевченко та інші.

Основною метою нашого дослідження є шляхи поліпшення психолого- педагогічних умов та підвищення ролі гуманітарних дисциплін у формуванні системи духовних цінностей студентів вищих навчальних технічних закладів.

У часи однопартійності кінцевим завданням, яке повинні були вирішити в процесі викладання всі гуманітарні і соціальні дисципліни, було прищеплення погляду в неминучості комунізму, диктатури пролетаріату, боротьби класів і відсутності експлуатації людини людиною за так званого соціалізму.

У сучасних умовах головною метою гуманітарних дисциплін є забезпечення переходу українського суспільства від класового, індустріального суспільства до безкласового, інформаційного. Йдеться про принципово інші стосунки між людьми, нові форми їх спілкування, відмінні від тих, які склалися в індустріальному, класовому суспільстві. Усе це залежить від добору і розстановки людей, пошуку й правильного використання талантів. Треба створювати розумне суспільство з чітко окресленими цінностями. Гуманітарні курси мають базуватися на формуванні у студентів базового принципу суспільного життя: „Таланти нагору!".

Відомо, що у вищій школі серед гуманітаріїв працює велика кількість викладачів пенсійного віку. Час формування їх світогляду збігся із часами матеріалізму і атеїзму. Для свого часу це були високоякісні фахівці. Зараз інші часи, інші вимоги і не секрет, що частина з них викладає не стільки, наприклад, філософію, скільки дещо осучаснений діалектичний та історичний матеріалізм. Значним успіхом українського уряду вважають чинне пенсійне законодавство для науковців. Воно дозволяє пристойно жити на заслуженому відпочинку. Однак, незважаючи на наявні (усе ж поодинокі) приклади сучасно мислячих викладачів-пенсіонерів, пошук вирішення делікатної проблеми освіжити викладацький склад є актуальним.

Оновлення педагогічних кадрів не самоціль, а вимога життя. Матеріалізм, що лежав в основі гуманітарної освіти в минулі часі, був більше ідеологічною потребою ніж справжньою потребою суспільства, тобто такою, яка сприяє його еволюції, розвитку. Ідеалізм - вісь, навколо якого має обертатися навчальне колесо. Кожному з нас для себе треба вирішити питання, що для нас важливіше: матеріальне чи духовне? Усяка людина розуміє важливість матеріального достатку, але якою ціною, якими методами і в який спосіб? Може шляхом знищенням тварин і рослин, «відмиванням» бюджетних коштів, збереження тіньової економіки, розбоєм, продажем за кордон немовлят чи українських жінок у сексуальне рабство? Як писав Федір Достоєвський: „Якщо Бога немає, значить усе дозволено?".

Ми добре навчаємо студентів як вирішувати виробничі, економічні, політичні, юридичні