3. Відповідність змісту певної науки і даної теми зокрема.

4. Відповідність навчальним можливостям школярів (віковим, фізичним, психічним), рівню підготовки (освіченості, вихованості і розвитку), особливостям класного колективу.

5. Відповідність умовам і часу навчання.

6. Відповідність можливостям самих учителів.

Таким чином, вибір методів педагогічної діяльності не є довільним актом. Він підпорядкований ряду закономірностей, серед яких першочергове значення мають мета і конкретні освітньовиховні завдання, зміст і принципи, рівень підготовленості класу і його розвиток як колективу, вікові та індивідуальні особливості учнів, особистість педагога, ТЗН та ін.

Додаткова література

1. Алексюк A.M. Загальні методи навчання в школі. — К., 1973.— 263 с.

2. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе.— М.: Просвещение, 1985.— 206 с.

3. Ващенко Г. Загальні методи навчання. Підручник для педагогів.— К.; 1997. — 415 с.

4. Выбор методов обучения в средней школе / Под ред. Ю.К. Бабанского.— М.: Педагогика, 1981.— 176 с.

5. Дидактика средней школы: Некоторые проблемы соврем, дидактики. Учеб. пособие для слушателей ФПК директоров образоват. школ и в качестве учеб. пособия по спецкурсу для студентов пед. ин-тов / Под ред. М.Н. Скаткина.— 2-е изд., перераб. и доп.— М., 1982.— 319с.

6. Куписевич Ч. Основы общей дидактики / Пер. с польск. О.В. Долженко.— М.: Высш. шк., 1986.— 368 с.

7. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения.— М., 1981.— 186 с.

8. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. Книга для учителей.— М.: Просвещение, 1977.—240 с.