багатого покупця. Якщо торгівля йшла погано, то жертва повторювалась, але звернення спрямовувалося вже до "жінок" і "дочок" бога з проханням про заступництво перед їхнім повелителем. У випадку успіху приносилось щедре пожертвування: білували овець і волів, їхні голови чіпляли на частокіл позаду богів. При цьому богів уявляли полігамною сім'єю, як і сім'ї князів, такими ж слабкими перед особами жіночої статі, як і їхні людські прототипи. За свідченням літописців, у надзвичайних випадках жертвою бували й люди.
Такими були особливості вірувань праукраїнців перед прийняттям Київською Руссю християнства.
Отже, в історії людства існувало багато різноманітних релігій. Етнографічні та історичні дослідження виявили дивовижну різнобарвність вірувань і обрядів у різних народів і на різних щаблях їх історичного розвитку. Релігієзнавство описує їх, створює каталоги, класифікує і систематизує на підставі виявлення подібних та спільних їхніх характеристик і відмінностей. При цьому кожну конкретну релігію воно розглядає у контексті всієї сукупності умов її існування — матеріальних, політичних, правових, етичних, естетичних, філософських й інших. З позицій наукового релігієзнавства, історія релігії є послідовним і спадкоємним еволюційним процесом, що пройшов шлях від політеїзму до монотеїзму, від ранніх вірувань, через родоплемінні культи-, міфологію і національні релігії, до світових релігій.
Література
1. Данильян О.Л, Тараненко В.М. Релігієзнавство: Підручник. — X.: Прапор, 2006.
2. Декларация о ликвидации всех форм нетерпимости и дискриминации на основе религии или убеждений. Резолюция 36/55 ГА ООН, 25.11.1981 г. // СССР и международное сотрудничество в области прав человека: Документы и материалы. — М., 1989.
3. Декларація про права осіб, які належать до національних або етнічних, релігійних і мовних меншин. Резолюція ГА ООН, 1992 p. // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. — К., 1996. — С. 1—3.
4. ДокашВЛ., ЛешанВЛО. Загальне релігієзнавство: Навч. посіб.
5. Чернівці: Книги — XXI, 2005.
6. Еремеев Д.Е. Іслам: образ жизни и стиль мышления. —М., 1990. Ерышев АЛ. Религиоведение: Учеб. пособие. — 3-е изд. — К.: МАУП, 2003.
7. Ерышев АЛ.) Лукашевич НЛ. Социология религии: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 1999.
8. Загальна декларація прав людини. ГА ООН, 10.12.1948 р. // Хартія прав людини. — К., 1993. — Ст. 18, 29.
9. Закон України Про свободу совісті та релігійні організації // Закони України. — К., 1996. — Т. 1.
10. ЗаткінВ.3. З історії католицьких ідей у Східній Україні // Укр. світ. — 1996. — № 4—6.
11. Іванченко МТ. Дивосвіт прадавніх слов'ян: Наук.-попул. нарис. — К., 1991.
12. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Історико-релігійна монографія. — К., 1991.