Одержимість. Явища одержимості в різний формах характерні для численних релігій, зазвичай (але не обов'язково) пов'язаних з анімізмом. Це - культи зар в Ефіопії, хамадша в Марокко, борі в Нігерії, дургакалі в Індії, хаубанг у В'єтнамі, а також одержимість, що її викликають шамани Індонезії або Сибіру. У Європі також відомі випадки одержимості, як у давні часи, так і в Середні віки, однак вони стали дуже рідкісними з появою індустріального суспільства.

Як відбуваються ці явища і в чому вони полягають? Одержимість - не випадковість, вона не стихійна, а викликається певним ритуалом, у якому ритм і танець відіграють велику роль. Інші ритуали також іноді використовуються: пожертвування їжі, принесення в жертву тварин, особливе татуювання; екзальтованість присутніх, які вбачають у цьому якесь свято, часто підтримується алкоголем або - рідше - галюциногенними рослинами. Мета цих ритуалів - викликати духів, богів або демонів, щоб вони оволоділи учасником церемонії.

Одержимий може стати таким раптово. Стан одержимості виявляється у таких ознаках, як непритомний погляд, тремтіння, потіння, важке дихання, і може тривати - залежно від випадку й сповідуваної релігії - від декількох хвилин до декількох днів. Протягом цього часу людина втрачає контроль над собою і сприймає особистість божества, якого визнають служителі й посвячені. Це супроводжується змінами виразу обличчя і поведінки. Якщо божество має подобу старця, то голос одержимого буде ледь чутним, тіло - зігнуте, він строїтиме міни. Якщо ж це божество - воїн, то одержимий - грізний і гучноголосий. Іноді це бог-тварина, і тоді одержимий передає міміку тварини краще за професійного актора: людина, яка перетворилася на видру з волі індонезійського шамана, занурюється в каламутну воду і зубами ловить живу рибу; той, хто перетворився на мавпу; злітає на гілки дерева з такою легкістю, на яку він від природи не здатен і т. ін.

Такі приклади заганяють раціоналістів у глухий кут. Численні випадки й достовірні факти виключають систематичне шахрайство і примушують визнати реальність явища, однак гіпотези щодо природи цих явищ чекають на своє пояснення. За гіпотезою, яку наука допускає, медіум оволодіває волею людини. Одержимість могла б мати ту саму природу. Питання полягає в тому, щоб дізнатися, чи є медіум у стані одержимості надприродною істотою. (Наприклад позиція Католицької церкви є категоричною: це явище - дія демонів).

Видіння та надприродні явища. Ще одним із різновидів вірувань є видіння та надприродні явища. Йдеться, власне, про одне й те саме явище: видіння - це сприйняття надприродного явища. Тим більше, що видіння може бути суто внутрішнім - у цьому разі скоріше треба вести мову про відчуття присутності, оскільки такі відчуття, наприклад, як зір, це відіграють тут ніякої ролі.

Цей вид надприродного трапляється досить рідко або про нього мало говорять, оскільки він залишається цариною особистого життя. Тим, хто відчув це на собі, важко передати свій досвід або навіть змусити повірити в його реальність. Так, голос, що його почула Жана д'Арк, був настільки переконливим, що вплинув на її долю, зробивши з цієї селянки національну героїню.

У деяких, ще більш виняткових випадках надприродне менш приховане: воно виявляється одночасно для декількох, людей або набуває видимих, помітних форм.

У літературі описані різноманітні видіння. Так, у Боснії, в селі Меджугор'ї, в районі поблизу великого хреста, поставленого 1933 р. на честь 1900-ліття розп'яття Христа, з 1981 р. п'яти особам з'являється Богородиця. В певний час вони одночасно надають на коліна, і під час їхньої розмови з Богородицею у них рухаються губи, проте жоден звук не сприймається присутніми. Надприродне послання, передане таким чином, відповідає християнській традиції: спонукання до молитви та звертання до сердець вірних. З описами свідків, Богородиця носить сіру осяяну сукню і білу вуаль. Понад 2 мільйони людей взяли участь у прощі до Меджугор'я.

Уперше в Африці спостерігалась ціла серія видінь, яка почалася 1981 р. Христос і Свята Діва з'являлися через однакові проміжки часу перед декількома дітьми села Кібехо, у південній частині Руанди. Десятки тисяч людей уже стали свідками цих незвичайних явищ.

На відміну від того, що спостерігалось у Меджугор'ї, в Кібехо молоді люди іноді після своїх видінь раптово падають на землю і декілька хвилин залишаються непритомним".

Зцілення і численні випадки навернення до християнської віри були зафіксовані після цих випадків.

873 р. у Парей-ле-Мон'яль, у Франції, був збудований монастир, який належав абатству Клюні, згодом у XII ст. - собор. Але саме в XVII ст. Парей-ле-Мон'яль став відомим: черниці Маргариті - Марії Алакок явилося близько 30 видінь Христа. Найважливішим з видінь було те, на якому їй рекомендувалось у червні 1675 р. заснувати свято Святого Серця. Поклоніння Серцю Христову існувало ще в Середні віки. Послання черниці, підтримане єзуїтом, було прийняте Церквою, і культ Святого Серця Христового одразу поширився. Сестра Маргарита-Марія Алакок була канонізована Католицькою церквою 1920 р.

1830 р. в Парижі монастир сестер ордена Милосердя став місцем явлення Богородиці. Черниця Катерина Лябуре побачила Діву Марію у каплиці. Через чотири місяці Богородиця знову постала перед нею. Вона отримала наказ виготовити образок. Цей образок швидко набув популярності, був розмножений у декількох мільйонах копій і викликав ряд чудес.

Що стосується Катерини Лябуре, то вона, зберігаючи цю таємницю про видіння, продовжувала своє життя як звичайна черниця. У момент беатифікації 1933 р. її могилу відкрили і з'ясували, що тіло її незмінне, немовби вона тільки-но померла. Вона була канонізована 1947 року.

Дозуле - маленьке село в Нормандії, стало місцем видінь у недалекому минулому. 36 разів у період з 1972 по 1982 рр. Христос являвся матері п'яти дітей Мадлен Омон. Послання, передані Христом, викладені латиною, є ніби продовженням Апокаліпсису. Вони пророкували великі страждання перед кінцем світу, появу знаку Хреста в небі, що чудом зупинить третю світову війну. Христос ніби просив поставити у Дозуле хреста висотою 738 м, що відповідає висоті пагорбу з хрестом у Єрусалимі. Багато інших свідків з інших місць не раз бачили, як несподівано небеса утворювали хрест над місцями видінь.

Можна висунути гіпотезу, що видіння є лише видимою частиною айсберга, який складається з "комплексу" надприродних виявів, призначених окремим особам. Серед різноманітних форм цих виявів, зазвичай персоналізованих, деякі охоплюють одразу групу осіб і включають феномени, які спостерігались і третіми особами.

Багато явищ природи випадають з нашого поля зору з тієї простої причини, що наше сприйняття не є досконалим. Інакше кажучи, незважаючи на те, що деякі результати вже сьогодні досягнуті, а деякі фантастичні гіпотези відкинуті, можна твердити, що наука ще не вичерпала своїх .можливостей.

Виходячи з цього зазначимо, що різні релігії відносять велику кількість таємничих фактів до розряду чудес. У чому полягають ці явищі і чи дійсно вони не піддаються науковому поясненню? Перелік чудес - реальних і припустимих - вражає:

- здатність висловлюватися невідомими мовами;.

- левітація (здатність підніматися у повітря всупереч закону всесвітнього тяжіння);

- здатність жити, не приймаючи їжу;

- нетлінність деяких мощей;

- мироточіння (виділення приємних запахів);

- стигмати (кровоточиві рани, що з'являються на руках і ногах деяких святих на місці ран розп'ятого Христа);

- білокація (здатність появи одночасно у двох місцях);

- чудесні зцілення.

Природно, кожен може вірити чи не вірити у достовірність цих надприродних феноменів. За наявності сумніву єдине розумне ставлення до чудес полягає в тому, щоб перевірити факти, якщо це є можливим, тим більше що у наш час вчені краще оснащені засобами дослідження таких явищ ніж у Середні віки.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Датаки. - М., 1989.

2. Книга мертвых. - С-Пб., 2001.

3. Катехізис. - К., 1993.

4. Кодзики. - М., 1995, т. 1,2.

5. Конфуций. Изречения. - М., 1994.

6. Конфуций. Я верю в древность. - М, 1995.

7. Коран. - М., 1989

8. Лао-цзы. Дао дэ цзын. Книга о пути к силе. - М., 1993.

9. Тора. - М., 1993.

10. Упанишады. - М., 1992.

11. Академічне релігієзнавство / За ред. A.M. Колодного. - К., 2000.

12. Бублик С.Л. Релігієзнавство. - К., 1999.

13. Васильев Л.С. История Востока. В 2 томах. - М., 1998.

14. Горбаченко Т.Г. Вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України: релігієзнавчо-філософський аспект. - К., 2001.

15. Колодний A.M. Релігія в духовному житті українського народу. - К., 1994.

16. Лубський В.І. Релігієзнавство. - К., 1997.

17. Малерб М. Религия человечества. – СПб., 1997.

18. Мень А. История религии. В 7 томах. - М., 1991-1992.

19. Основы религиоведения. - М., 1998.

20. Павлов С., Мезенцев К., Любінцева К. Географія релігій. - К., 1998.

21. Релігієзнавство / За ред. М.М. Заковича. - К.: Академвидав, 2002.

22. Релігієзнавство / За ред. В.І. Лубського. - К., 2000.

23. Релігієзнавство. Лубський В.І., Лубська М.В., Теремко В.І. - К.: Академвидав, 2003.