Сучасні нетрадиційні культи і неорелігії. Особливості класифікації віровчень неорелігій і їх культів

Нетрадиційні культи і нові релігії досить специфічні. Як правило, вони не мають чітко розробленої системи віровчень. їхня структура ієрархічна й авторитарна. Культ у цих релігіях має переважно колективний характер. Його відправлення характеризується використанням засобів психологічного маніпулювання і методів психотерапії, підвищеною увагою до прозелітів. Багато організацій, що мають стосунок до цих релігій, є міждержавними бізнес-корпораціями з філіями у різних країнах світу.

Все розмаїття нетрадиційних релігій в Україні можна умовно поділити на п'ять груп: неоорієнтальну, неохристиянську, сайєнтологічну, нову магію, чи спіритизм, сатанинську.

Серед неоорієнтальних культів і неорелігій найбільш відомими є "Міжнародне товариство свідомості Кришни", "Тихоокеанський дзен-буддистський центр", "Місія божественного світла",

"Трансцендентальна медитація". Всі вони є модернізованими варіантами індуїзму і буддизму, свого роду неоіндуїзмом і необуддизмом, які проповідують різні способи медитації (роздум, споглядання, внутрішнє зосередження, відчуженість). їхні дії спрямовані на злиття з божественною природою, що прихована, на їхню думку, за ілюзорною дійсністю. Медитація, за неоорієнталістами, проводиться шляхом виголошення мантр — спеціальних слів або сполучень звуків, що наділяються містичним сенсом. У процесі такої церемонії віроповчальні особливості релігії відступають на задній план, а на передній висуваються "прямування істинним шляхом", особистий досвід і авторитет гуру (вчителя).

До неохристиянських об'єднань належать "Церква Уніфікації", "Діти Бога", "Церква Тіла Христова" та ін. Для них характерні синкретизм (від гр. — з'єднання) християнської ідеології з елементами східних релігій, акцентування есхатології (від гр. — релігійне вчення про кінець світу і долю людини) і месіанства, наділення керівника релігійного об'єднання статусом посланника Бога, котрий передає через нього нові одкровення, вищі моральні приписи.

Сайєнтологічний напрям утворюють "Церква сайєнтології", "Товариство Аетаріус", інші "космічні релігії". Вони проповідують зв'язок землян з вищими космічними силами, "космічним розумом". Згідно з їхнім вченням, фізичні прилади мають містичні властивості, тому вплив деяких невідомих і таємничих вищих реальностей на фізичну і біологічну природу можна реєструвати і навіть вимірювати. Це вчення явно спекулює на ще невідомих явищах людської психіки і навколишнього середовища.

У сучасному світі великого поширення набувають нові магічні вчення та інститути, що прийшли на зміну чаклунам, шаманам, ворожбитам. Вони поєднують погляди і практику східних і західних, стародавніх і сучасних традицій. Таким, наприклад, є вчення Карлоса Кастанеди, в основі якого міфологія мексиканських індіанців.

Сатанинські групи звеличують зло і насильство, проповідують спілкування з містичними джерелами зла — демонами, сатаною тощо. "Церква сатани", наприклад, проголосила себе свідомим носієм зла й антиподом християнства.

Найбільш повне уявлення про віровчення неорелігій, їх культи та істинне призначення дає аналіз змісту таких із них, як "Церква уніфікації" Сен Мен Муна, "Асоціація Святого Духа за об'єднання світового християнства" і "Міжнародне товариство свідомості Крипти".

"Церква уніфікації" заснована в 1954 р. південнокорейським євангелістом Сен Мен Муном. Він народився у 1920 р. в протестантській родині. Освіту здобув у пресвітеріанській місії, пізніше відвідував церкву п'ятидесятників. У1936 р. Мун заявив, що мав зустріч з Ісусом Христом, який визнав невдачу своєї рятівної місії і доручив йому її завершити. Біографи Муна пишуть, що він був ув'язнений за релігійні переконання. Однак, як виявилося, в Кореї Муна ув'язнювали за сексуальну розбещеність і зґвалтування неповнолітніх, а в СІЛА — за фінансові махінації та несплату податків у сумі 16 млн дол. Біографи ж Муна описують його як винятково праведну і морально чисту людину, засновника нової релігії.

У 1973 р. Мун видав книгу "Божественний Принцип". У ній він розглядає історію людства як таку, що складається з трьох періодів: "віку Старого Завіту", "віку Нового Завіту" і "віку Завершеного Завіту". Кожному вікові Бог, на думку Муна, відкриває істину в певному обсязі, на підставі рівня духовного розвитку людей, через різних пророків і месій. Істини першого і другого періодів Бог помістив у Біблію, а 1960 р. оголосив "віком Завершеного Завіту". Свій "Божественний Принцип" Мун вважає суттєвим доповненням одкровення, а себе — справжнім месією третього періоду, який бореться з силами сатани, несе людям послання істинної любові і єднання. Расизм, війни, злидні та всі інші негаразди за Муном — результат гріхів у серцях людей. Всі люди мають об'єднатися в одну сім'ю — утворення високої моральності, любові і віри.

У "сім'ї" Муна немає формальних канонів і обрядів, а головне — люди допомагають одне одному. Муніти жертвують релігійній громаді гроші, майно. Кожна особистість реалізується в групі, де повністю регулюється та орієнтується практична діяльність людини. У цьому суть її "нового народження".

Мун вважав, що "оновлення" людства, практична реалізація "ідеалу світу під Богом" вимагає побудови нової інфраструктури, що об'єднає всі сфери людської діяльності. Вона має охоплювати бізнес у галузі засобів масової інформації, промисловості, техніки, наукових досліджень, гуманітарних починань і мистецтв. Мун заснував газети і журнали, суднобудівні компанії, риболовецький флот, фармацевтичні фірми, шпиталі.

Як і в більшості культів, спонукальним мотивом "Церкви Уніфікації" є гроші, прагнення будь-якою ціною досягти успіху. Мун безапеляційно оголосив: "Месія повинен бути найбагатшим. Лише він здатний володіти всім. Поки він цього не досягне, ні він, ні Бог не будуть щасливими". Мун — багата людина. У Південній Кореї він володіє багатьма підприємствами, у тому числі військового характеру.

"Міжнародне товариство свідомості Кришни" має ще назву "Рух Харе Кришна".Його заснував у 1966 р. у Нью-Йорку індійський проповідник, колишній торговельний службовець Абхай Чарін Де (1896—1977). Його ритуальне ім'я — Бхактіведанта Свамі Прабхупада. Він народився в Калькутті, в місцевому університеті вивчав англійську мову, філософію й економіку, потім займався комерцією, а з 1954 р. цілком присвятив себе служінню Кришні.

У 1973 р. "Рух Харе Кришна" налічував 4 тис. членів. Через 10 років їх кількість зросла до 12 тис. Вони розташовувалися у 40 "храмах" і "фермах". Нині тільки в СІЛА налічується понад 20 тис. "повних членів" і десятки тисяч постійних парафіян кришнаїтських громад. 90 % кришнаїтів — молоді люди віком до 25 років, здебільшого вихідці з сімей із середнім достатком.

Основу матеріальної бази "Руху Харе Кришна" становлять пожертвування державних і громадських організацій. Ефективно працює пропагандистський апарат. Сам Прабхупада за ЗО років своєї релігійної діяльності в Індії видав три книги, а за останні 12 років проживання на Заході — 94 книги. Рух видає журнал "Назад до божественності", а його міжнародний видавничий трест випускає мільйонними накладами кришнаїтську літературу. Йому належать більш як 380 храмів, половина з яких діє у СПІА. Штаб-квартира руху знаходиться у СПІА, а його організації — в багатьох країнах світу.

Основи віровчення своєї організації Прабхупада виклав у книзі "Бхагават-Гіта як вона є". Згідно з ним, єдиний абсолютний бог існує в трьох аспектах: Бхагаван, Брахман, Параматма.

Бхагаван — аспект Бога як Верховної Особи. Ця особа володіє всім багатством, могутністю, славою, красою. Брахман — аспект Бога як абсолютної істини, що пронизує все. Він неосяжний і безтілесний. Це випромінювання трансцендентального тіла особи Бога. В Параматмі віддзеркалюється Верховна Душа, що знаходиться в серці кожної живої істоти разом з індивідуальною душею — дживою.

Бог у кришнаїтів наділений вищою (духовною) і нижчою (матеріальною) енергіями, у нього безліч імен, що відповідають безлічі виконуваних ним дій. Головне його ім'я — Кришна ("Той, хто все приваблює"). Решта богів — втілення Кришни (Ісус Христос — одна з інкарнацій Кришни). Кришна перебуває у трансцендентному світі на планеті Кришналока, де насолоджується лілами (іграми, втіхами), одночасно містячись у кожній частині Всесвіту. Людина, згідно з кришнаїзмом, — дуалізм тіла і душі. Індивідуальна душа — частка Верховної Душі, вона перебуває під владою трьох гун (станів, модусів, прив'язаностей) — неввічливості, пристрасності, милосердя.

Матеріальний світ кришнаїти уподібнюють трьом рівням планет. Вищий рівень населений напівбогами, душі кожного з яких перебувають у стані (модусі) милосердя і доброчесності. Це — кришнаїти, брахмани, вчені, філософи й корови. Середній рівень населяють ті, чиї дживи (індивідуальні душі) перебувають у модусі пристрасності. Це всі ті, хто працюють, прагнуть мати власну сім'ю, домівку, добру репутацію. На планетах нижчого рівня знаходяться дживи у модусі неввічливості (ледарство, безумство), через що отримують тіла тварин.

Культова практика кришнаїтів передбачає формування у них любові до Кришни, шанобливого ставлення до нього, прагнення дивитися на світ його очима. Така вища любов досягається через релігійний екстаз у процесі індивідуальної і колективної медитації — проголошення мантр під час гри на музикальних інструментах і ритмічних танців. Особливе значення надається мантрі "Харе Кришна, Харе Кришна, Кришна, Кришна, Харе, Харе, Харе Рама, Харе Рама, Рама, Рама, Харе, Харе". Вона означає прославлення святих імен господа і повторюється 1728 разів упродовж дня, причому кількість повторювань підраховується за допомогою намистинок на чотках.

Кришнаїти живуть у комунах, які очолюють гуру. Гуру виступає не тільки духовним вчителем, мудрою й