Бхактіведанта проголосив себе послідовником бога Кришни. Члени його секти зобов'язані поклонятися йому як богу, беззаперечно виконувати його настанови. З метою зміцнення "Міжнародного товариства свідомості Кришни", вже на схилі свого життя, він заснував адміністративну раду з 11 гуру, яка нині колегіально керує кришнаїтами у різних регіонах світу. Серед членів ради немає жодного індуса, лише самі американці або європейці.

Отже, кришнаїзм — це спрощений індуїзм. У суспільстві він виконує соціальну функцію, що пропонує релігійний шлях подолання продовольчої проблеми, злочинності, проституції тощо. "Харе Кришна" засуджує наркоманію, сексуальну розбещеність, вседозволеність, а також комфорт і надмірне задоволення тілесних потреб. Релігія, яка критикує вади і прояви бездуховності суспільства, імпонує певній частині молоді, на яку й покладаються кришнаїти у своєму прагненні до виявлення соціального протесту через релігійну активність. Застосовуючи різні технології психологічного впливу, вони залучають до своїх громад молодь, причому вимагають від неї цілковитого розриву з сім'єю і зовнішнім світом, виконання багатогодинних ритуалів і молінь, важкої й безкоштовної роботи на благо секти.

Другою за кількістю прибічників і впливом на Заході є релігійно-містична організація"Міжнародна комуна саньясинів". її засновником та ідеологом був індус Бхагван Шрі Раджніш (1931— 1990). Він стверджував, що навесні 1953 р. на нього несподівано зійшло "осяяння" стати духовним пастирем. Будучи професором філософії в одному з університетів СІЛА, Раджніш опанував західні релігії, різні течії індуїзму, засвоїв техніку гіпнозу і медитації та і проголосив себе божеством (Бхаван), вищим за Будду, Ісуса Христа і Мухаммеда, творцем нової релігії. Понад 20 років він виступав з публічними лекціями-бесідами, тексти яких видані у 340 книгах. Багато з них перекладені іноземними мовами. В цих лекціях ідеться про Ісуса Христа, Будду, дзен-буддизм, даосизм, хасидизм, суфізм, надаються різні поради учням.

Вчення Раджніша — конгломерат релігій, передусім східних, поєднаний з наукоподібним трактуванням різних явищ. У ньому саньясинство (схимництво) переплітається з медитацією, індивідуальність характеризується як фальш, претензія, фасад; підпорядкування гуру замінено підпорядкуванням "майстру". У "Бесідах із саньясинами" він закликав своїх учнів до соціальної пасивності, відмови від будь-яких бажань, мети, планів; вимагав забути минуле, не сподіватися на майбутнє, жити сьогоденням, заглибившись у свій внутрішній світ.

Згідно з постулатами Раджніша, комуни саньясинів мають стати місцем "зустрічі" Сходу і Заходу. Члени комун — вчені, художники, поети, співаки, музиканти, медитуючі йоги, містики та ін. їх зовнішніми прикметами є одяг кольору вохри, намисто зі 108 намистинами і медальйоном із зображенням Раджніша. В процесі посвячення в саньясу вони одержують від Раджніша нове ім'я; щоденно практикують медитації; на початку та наприкінці дня тричі проголошують славу пам'яті всіх "просвітлених".

Вчення Раджніша популярне в багатьох країнах Заходу, де створені організації саньясинів. Ці організації підпорядковані своєму центру — "Міжнародній комуні саньясинів" ("Раджніш-центр", "Академія раджнішизму"), що знаходиться у США. Центр видає газету "Раджніш тайме". У Великобританії видається "Європейський вісник Раджніша". Найактивніші саньясини, які надсилають до "Раджніш-центру" свої заяви, автобіографічні дані та фотокартки, отримують "диплом" про "посвячення у віру" з присвоєнням малайського імені. "Раджніш-центр" веде активну місіонерську діяльність, створює комуни саньясинів у багатьох країнах світу.

У1958 р. у США виникла ще одна релігійна секта — Рух (товариство) трансцендентальної медитації". її засновано індуїстським ченцем Махаріші Махеш Йогою. На відміну від інших східних рухів, що зорієнтовані на молодь, цьому товариству імпонують люди старшого віку. Тут релігійних керівників називають не "гуру", а "інструкторами". Вони навчаються на спеціальних курсах впродовж трьох місяців, після чого отримують право "роздавати мантри" (індобуддійські тексти, заклинання).

У русі практикуються методи і засоби психотерапії з використанням багаторазового повторення мантр, у тому числі без участі

"вчителя". При цьому медитуючий нібито відчуває полегшення, і це примушує його вірити, що мантра справляє на нього надприродний вплив. Він сприймає медитацію і самі мантри як магію, заклинання. Кінцевою метою медитації є полегшення психічного стану, звільнення від турбот, досягнення нірвани. Отже, соціальна програма руху передбачає через медитацію подолання бідності, несправедливості, воєн. Очевидно, що це програма соціальних ілюзій і пасивності.

У США було створено також центр "Місії божественного світла". Цю секту заснував популярний в Індії релігійний діяч Шрі Хане Джі Махарадж. На відміну від більшості східних нетрадиційних культів, в яких старанно підтримується заморська екзотика в одязі, ритуалах і звичаях, "Місія божественного світла" виступає у суто американському стилі. Сучасним керівником секти є наймолодший з чотирьох синів її засновника. Бізнесмени і засоби масової інформації забезпечили йому можливість широкої пропаганди свого віровчення. Послідовники секти вміло використовують фрагменти Біблії, Корану, Бхагават-Гіти (пісень богів, трактату про основи брахманізму й індуїзму) та інших релігійних книг; доводять, що Джі Махарадж заслуговує навіть більшої слави, ніж Христос, Будда, Кришна.

Члени секти створюють чернечі громади, дають обітницю цнотливості і послуху, передають своє майно і заощадження на користь секти, проводять активну місіонерську діяльність, закликають своїх послідовників залишити усі світські турботи та суєту і прямувати до "сатсангу" — божественного осяяння й отримання "вищого знання".

Для більш повної характеристики сучасних нетрадиційних культів та неорелігій слід звернути увагу також на багаїзм — "Всесвітню віру багаї". Це релігійне вчення заглиблюється своїм корінням в ісламський Іран XIX ст.

Місце виникнення релігії багаї, як і багатьох інших релігій, — Схід. її засновником бувБага-Улла (1817—1892), ім'я якого в перекладі з арабської означає "слава господня". Духовна спадщина Бага-Улли складається з більш ніж 100 книг, а також молитов, законів і вчення. На його думку, це саме те, що необхідне людству для встановлення міцного миру і справедливого всесвітнього порядку. Головною в багаїзмі є "Найсвященніша книга", в якій Бага-Улла проголосив свою місію і сформував основні принципи вчення.

У духовному заповіті основоположник віри призначив своїм спадкоємцем старшого сина Абдул-Бага (1844—1921), який мав бути повноважним тлумачем учення багаї. За життя Абдул-Баги релігія багаї укріпилася в 39 країнах. Почався період, який послідовники багаї називають "століттям формування". Спадкоємцем Абдул-Баги став його онук Шогі Еффенді (1896—1957), після смерті якого питання поширення та захисту віри взяли на себе призначені ним повірені у справах. Так тривало до 1963 р.

У 1963 р., відповідно до письмового заповіту Бага-Улли, на міжнародному з'їзді було обрано перший "Всесвітній дім справедливості" — найвищий духовно-адміністративний орган багаї. Дев'ять його членів обираються кожні п'ять років членами "Духовних зборів" (представників релігії багаї з різних країн). Вони керують духовними та адміністративними справами громад багаї на всесвітньому рівні. Наділений повноваженнями вирішувати питання, що не висвітлені у Святому Письмі, "Всесвітній дім справедливості" враховує потреби та умови мінливого світу, підтримує єдність громад багаї.

Прихильники віри багаї зобов'язані поширювати вчення словом і справами, але не нав'язувати його, не використовувати будь-який тиск з метою залучення людей до релігії, брати активну участь у житті суспільства і всіма засобами служити людям, дотримуватися лояльності до ладу, що існує в країні, перебувати поза політичною боротьбою.

Принцип єдності людства передбачає гармонійне об'єднання народів у духовну сім'ю зі збереженням і розвитком їхніх культурних та етнічних особливостей. З цією метою людство має позбутися усіх расових, національних, класових, релігійних, політичних забобонів; досягти гармонії між наукою і релігією; надати кожній людині можливість самостійного пошуку істини; забезпечити загальну освіту, що відповідає рівню цивілізації; запровадити єдину мову додатково до рідної; забезпечити рівність прав і можливостей для чоловіків і жінок; вирішити економічні питання на засадах духовних принципів, оскільки сучасна криза є передусім кризою духовності; соціальними заходами зменшити розрив між бідністю і багатством; створити всесвітню федерацію; запровадити міжнародне законодавство для встановлення загального миру. Кампанію за мир, яку здійснює рух багаї, розпочато листом "Всесвітнього дому справедливості" до людства всього світу в 1985 р. В ньому всіх правителів світу закликають визначити шляхи досягнення загального миру та світового порядку.

Для багаї термін "новий світовий порядок" має особливе значення. Понад 100 років тому Бага-Улла застосував його у своїх "Святих Писаннях", маючи на увазі світовий порядок, що його буде встановлено у майбутньому внаслідок неминучих змін у політичному, соціальному і релігійному житті всієї планети.

Головним догматом багаїзму є положення про те, що і Мойсей, і Будда, і Зороастр, і Конфуцій, і Христос, і Аллах виступають різними проявами одного й того ж божественного розуму. Отже, багаїзм — синкретична релігія. Вона має послідовників приблизно у 200 країнах світу. її міжнародна штаб-квартира знаходиться в Хайфі (Ізраїль). Живе "Всесвітня віра багаї" за складеним Бага-Уллою обрядовим календарем, що складається з 19 місяців по 19 днів у кожному. Новий рік за цим календарем припадає на 21 березня. У багаїстів немає служителів культу, церковного устрою та релігійної ієрархії. Вони мають лише "вчителів", які ведуть бесіди в будинках віруючих або в багаїстських центрах.

Отже, основу