Східні християнські церкви. Коптська та Ефіопська.

План

1. Коптська Церква

2. Ефіопська Церква

3. Література

Коптська Церква

Появу Церкви в Єгипті пов'язують зі Св. Євангелістом Марком, що прийняв, як говорить переказ, мученицьку смерть в Олександрії в 63 році. Згодом Єгипет став християнським, а Олександрія - найважливішим центром християнського богослов'я й науки. Єгипетські ченці під керівництвом древніх "отців-пустельників" першими заклали основи християнського чернечого життя.

Проте, христологічне вчення Халкідонського Собору 451 року в якомусь ступені через протистояння пануванню Візантії було відкинуто більшістю єгипетських ієрархій і віруючих. Спроби насильно нав'язати рішення Собору тільки підсилили опір. В остаточному підсумку виникла особлива Коптська Церква ("коптами" араби й греки називали єгиптян) зі своєї літургічною і богословською традицією. З V по IX століття резиденція грецьких патріархів перебувала в Олександрії, а коптських - у монастирі Св. Макарія.

Після арабського вторгнення в 641 році копти повільно зменшувалися в числі й до середини IX століття виявилися в Єгипті меншостями. В VIII столітті офіційною мовою країни замість арабського стала коптська. Ісламське панування супроводжувалося нерідкими переслідуваннями коптів, але бували й періоди відносної волі, і тоді Церква знову розцвітала й створювала видатні богословські й духовні здобутки арабською мовою.

Копти - сама численна християнська громада на Близькому Сході, помітна й активна меншість у Єгипті. Не виключено, що чисельність коптів, що наведена нижче, сильно занижена: папа Шенуда III заявив у лютому 1995 року, що Коптська Церква нараховує вісім мільйонів віруючих.

У Єгипті є чимало коптських шкіл, шириться рух недільних шкіл. У цей час відбувається явне відродження чернецтва, і чимало молодих ченців, що займаються сільським господарством і видавничою діяльністю, знову заселяють древні монастирі. У Церкві є дванадцять чоловічих монастирів з 600 ченцями й шість жіночих монастирів з 300 черницями. Найбільше монастирів зосереджено у Ваді-ен-Натруне, в 60 милях до північно-заходу від Каїра.

Головна духовна семінарія Коптської Церкви розташована в Каїрі неподалік від собору Св. Марка. Майже половина священиків закінчило цю семінарію.

Багато хто вивчає тут на вечірніх курсах Священне Писання й богослов'я. Заснований в 1954 році Коптський інститут вищих досліджень розташований на території патріархату і є важливим екуменічним центром по вивченню коптської християнської традиції.

Ріст мусульманського фундаменталізму в Єгипті створює для Коптської Церкви нові проблеми. Слідом за антикопськими виступами фундаменталістів наприкінці 1970-х років президент Садат в 1981 році уклав папу Шенуда III під домашній арешт в одному з монастирів і не випускав до 1985 року.

Вважається, що уряд пішов на цю міру, щоб продемонструвати свою неупередженість стосовно конфліктуючих сторін. Проте, такого роду втручання в справи Коптської Церкви стурбувало багатьох християн у Єгипті. В 1997 році почастішали напади ісламських збройних груп на коптів.

Коптська літургія походить від грецького олександрійського чину й уже в ІV столітті почала здобувати свої характерні риси. Цей процес відбувався, в основному, у монастирях, коптська літургія дотепер має чимало особливостей монастирської служби. її служать на коптській й арабській мовах.

19 липня 1994 року Коптський православний патріархат прийняв невелику Правосларну Церкву Британських островів під свою юрисдикцію як окрема єпархія, що поширюється на Великобританію й Ірландію, цю Церкву перейменували в Британську Православну Церкву, а ії предстоятель, митрополит Серафім Гластонберійський, одержав нове ім'я авва Серафім Ель Сурнані.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: ЄГИПЕТ, ДІАСПОРА В ЄВРОПІ, АФРИЦІ, АВСТРАЛІЇ Й АМЕРИЦІ

ГЛАВА: ПАПА ШЕНУДА ІІІ (НАРОДИВСЯ В 1923 РОЦІ, ОБРАНИЙ В 1971 РОЦІ)

ТИТУЛ: ПАПА ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ, ПАТРІАРХ ПРЕСТОЛУ СВ. МАРКА

РЕЗИДЕНЦІЯ: КАЇР (ЄГИПЕТ)

ЧИСЕЛЬНІСТЬ; 3 900 000 (7)

Ефіопська Церква

Відповідно до древнього переказу, першим великим християнським просвітителем ефіопів був Св. Фрументій, римський громадянин з Тиру, що зазнав корабельної аварії на африканському узбережжі Червоного моря. Він отримав довіру імператора Аксума і незабаром привернув до християнства його сина, майбутнього імператора Езану, що й оголосив у 330 році християнство державною релігією. Фрументій був згодом посвячений у єпископи Св. Панасом Александрійським і повернувся в Ефіопію, де продовжив євангелізацію країни.

Близько 480 року в Ефіопію прибуло "Дев'ять Святих" і почали тут свою місіонерську діяльність. Відповідно до переказу, вони були з Рима, Константинополя й Сирії, яким через опозицію христології Халкідона довелося покинути. Якийсь час вони перебували в монастирі Св. Пахомія в Єгипті. Їхній вплив (поряд із традиційним зв'язком з коптами в Єгипті), пояснює чому Ефіопська Церква відкинула Халкідон. "Дев'ять Святих", як думають, остаточно покінчили із залишками язичництва в Ефіопії, прищепили монастирську традицію й внесли величезний вклад у розвиток релігійної літератури: вони перевели Біблію й інші релігійні твори на класичну ефіопську мову. По всій країні поширилися монастирі, які швидко стали важливими духовними й інтелектуальними центрами.

Ефіопська Церква досягла розквіту в XV столітті, коли з'явилося багато талановитої богословської й духовної літератури, а Церква активно займалася місіонерською діяльністю.

Край негативний досвід контактів з католиками-португальцями в XVI столітті (див. Ефіопська Католицька Церква. Г/. С. 3) привів до багатовікової ізоляції, з якої Ефіопська Церква тільки недавно почала виходити.

Ця Церква унікальна тим, що вона зберегла деякі іудейські обряди, такі як обрізання й дотримання біблійних законів про вкушання їжі, а також святкування, поряд з Воскресінням Суботи. Імовірно, це пов'язане з тим, що християнство прийшло в Ефіопію прямо з Палестини через Південну Аравію.

Існує думка, що іудаїзм був відомий в Ефіопії ще до приходу християнства. В Ефіопії існували й незвичайні христологічні теорії, включаючи вчення про те, що з'єднання Божественної й людської природи в Христі відбулося тільки після Його помазання при Водохрещенні. Ці навчання ніколи офіційно не визнавалися й здебільшого зникли.

Ефіопська літургія має олександрійське (коптське) походження, але вона піддалася впливу сірійської традиції. Донедавна літургію служили древньою мовою гєез. Нині в приходах все частіше використають сучасну амхарську мову. Зберігся потужний чернечий рух.

Із давніх часів всі єпископи в Ефіопії були єгиптянами-коптами, призначеними Коптським патріархатом. Більше того, протягом багатьох століть єдиним єпископом в Ефіопії був митрополит-копт. З початку ХХ століття Ефіопська Церква стала вимагати більшої автономії й обрання місцевих єпископів. В 1929 році були посвячені чотири місцевих єпископи-ефіони в допомогу коптському митрополитові. У 1948 році за допомогою імператора Хайле Селайсі (правив з 1930 року по 1974 рік) було досягнуто згоди з коптами про обрання після смерті митрополита Кирила, місцевого митрополита. Коли в 1951 році він умер, збори кліриків і мирян обрало митрополитом ефіопа Василя. Так була встановлена автономія Ефіопської Церкви. В 1959 році Коптський патріархат затвердив митрополита Василя першим патріархом Ефіопської Православної Церкви.

В університеті в Аддис-Абебі існував ефіопський православний факультет богослов'я (Коледж Св. Трійці), однак в 1974 році уряд його закрив. У тому ж році Церква заснувала в Аддис-Абебі Коледж Св. Павла для навчання богослов'ю майбутніх священиків. Бажання стати священиком серед православних ефіопів - справа звичайна; в 1988 році в країні налічувалося 250000 священнослужителів. Щоб дати їм належне утворення, недавно в різних районах Ефіопії було відкрито шість "Центрів навчання священиків". Майже в кожному приході є недільна школа.

Після падіння в травні 1991 року комуністичного уряду патріарх Меркурії (обраний в 1988 році) був обвинувaчений у співробітництві з режимом Менгісту й був змушений зняти із себе повноваження патріарха. 5 липня 1992 року Святійший Синод обрав п'ятим патріархом Ефіопської Православної Церкви Абуна Павла. При марксистському режимі він сім років провів у в'язниці після того, як патріарх Феофіл (зміщений в 1976 році, убитий у в'язниці в 1979 році) посвятив його в 1975 році в єпископи без дозволу держави. В 1983 році Павло був випущений з в'язниці й кілька років провів у США. Патріарх Меркурій, що емігрував у Кенію, відмовився визнати обрання Павла. Архієпископ Ієзехак, ефіопський архієпископ СЩА, також не визнав це обрання й в 1992 році перервав літургічне спілкування з патріархатом, як відповідна міра Ефіопський Священний Синод позбавив його повноважень і призначив архієпископом США й Канади Абуна Маттпаса. Оскільки архієпископ Ієзехак користується підтримкою багатьох православних ефіопів в Америці, в ефіопській громаді цієї країни відбувся розкол.

У жовтні 1994 р. у присутності патріарха Павла був заново відкритий Богословський Коледж Св. Трійці в Аддис-Абебі. 50 студентів, що навчаються в цьому коледжі, одержать богословський ступінь, а 100 - дипломи.

Відомості, що наведені нижче, про, чисельність віруючих дані Всесвітньою Радою Церков, ефіопськими джерелами, що згідно заслуговує довіри, ця чисельність оцінюється в 30 мільйонів чоловік, тобто православні ефіопи становлять близько 60% від загального числа населення в 55 мільйонів чоловік.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: ЕФІОПІЯ, НЕЧИСЛЕННА ДІАСПОРА

ГЛАВА: ПАТРІАРХ ПАВЕЛ (НАРОДИВСЯ В 1935 РОЦІ, ОБРАНИЙ В 1992 РОЦІ)

ТИТУЛ: ПАТРІАРХ ЕФІОПСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

РЕЗИДЕНЦІЯ: АДДИС-АБЕБА (ЕФІОПІЯ)

ЧИСЕЛЬНІСТЬ: 16000000

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авеста. - М., 1994.

2. Апокрифы древних христиан. - М., 1989.

3. Біблія. Святе Письмо Старого і Нового Завіту.

4.