Перша з таких причин — молодість ісламу. Мусульманська релігія виникла значно пізніше за інші релігійні системи і, на відміну від попередників, не вичерпала своїх можливостей і перебуває у розквіті сил. Крім того, іслам — життєздатна і гнучка релігія. Він, незважаючи на тривалий період колонізації країн свого поширення, вистояв і не здав своїх позицій. Його гнучкість пояснюється відсутністю централізованої організації духовенства — головної перешкоди в оперативному і своєчасному вирішенні нагальних проблем.

Ще одна причина життєздатності ісламу — його тотальність. Іслам є не тільки релігійною вірою, а й способом життя мусульман, їхнім світоглядом, економічним і соціальним устроєм, організацією управління, сім'ї та побуту. Догматика і культ ісламу прості та доступні людям. Для їх засвоєння і виконання ніякої освіти не потрібно. До того ж лідери ісламу завжди у своїй релігійній діяльності враховують місцеві умови.

Особливе місце ісламу серед інших релігій пояснюється також наявністю у ньому ідеї "закінченого пророцтва". Мухаммед, як стверджує іслам, — останній посланець Бога, і саме він приніс людству завершену істину. Іслам автентичний особистості мусульманина. Мусульмани всіх країн, згідно з шаріатом, однакові; Вони брати по вірі. У цьому — джерело панісламізму з його ідеєю об'єднання всіх мусульман світу в єдину державу.

Врешті-решт, іслам не заплямував себе колоніальною політикою, а боротьба народів ісламського світу за національну незалежність сформувала мусульманина-воїна, фанатично відданого своїй релігії.

В Україні з повагою ставляться до релігійних переконань мусульман, але уважно стежать за діями представників різних напрямів, течій та угруповань у сучасному ісламі. Досвід історії, в тому числі недавньої, свідчить, що під стягом ісламу суспільство може консолідуватися. Але він свідчить і про те, що ісламськими гаслами інколи прикриваються реакційні, екстремістські і терористичні сили. Вся справа, отже, у тому, який реальний зміст має та чи інша течія, напрям, рух, що їх пропагує іслам.

Література

1. Лубський В.І., Козленке В., Лубська М.В., Севрюков Г. Історія релігій: Навч. посіб. — К.: Тандем, 2002.

2. Лубський В.І., Лубська М.В. Історія релігій: Підручник. — К.: Центр навч. літ., 2004.

3. Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігієзнавство: Підручник. — К.: Академвидав, 2006.

4. Любащенко BJ. Історія протестантизму в Україні: Курс лекцій. — К., 1996.

5. Матвеев В.О. Релігієзнавство: Навч. посіб. — Ніжин: Аспект-Поліграф, 2006.

6. Матвеева HJI.t Голобородъко А.Р. Святі і свята України: календар церковних свят і народних традицій: Словник-довідник. — К., 1995.

7. Международная защита прав и свобод человека: Сб. док. — М., 1990.

8. МеньА.В. Православное Богослужение: таинство и образ. — М., 1991.

9. Мифы народов мира: Энциклопедия: В 2 т. — М.: Сов. энциклопедия, 1987.

10. Моця О.П.,Ричка В.М. Київська Русь: від язичництва до християнства: Навч. посіб. — К., 1996.

11. Мусульманское право: структура и основные институты. — М., 1985.

12. Мюллер М.,Вунд В. От слова к вере. Миф и религия. — М.: Экс-мо; СПб.: Terra Fantбstica, 2002. — (Антология мысли).

13. Никольский Н.М. История русской церкви. — Минск: Беларусь, 1990.

14. Новый энциклопедический словарь. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2002.

15. Оеієнко І. Українська церква. — К., 1993.