Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Іслам: віровчення, культ та організація

Іслам: віровчення, культ та організація. Зміст ісламу та його соціальна функція

Іслам — світова монотеїстична релігія служіння і повної покори людей всесвітній волі, їх віри в єдиного Бога як творця й організатора світу, в його посланців і Писання, в ангелів, у воскресіння після смерті та в Судний день.

Іслам виник на початку VII ст. серед арабських племен хіджазі (Західна Аравія) в умовах розпаду там патріархально-родового ладу і розвитку торгівлі з середземноморськими країнами.

На той час аравійські племена були політеїстичними, але поступово вірування найбільш могутніх із них ставали обов'язковими для всіх інших. Найвпливовішим тоді було плем'я курейшитів. Йому належала Кааба (від араб. — куб). За легендою — це стародавнє святилище, що його побудував Адам. Воно було зруйноване всесвітнім потопом, а відбудували його Ібрахім (у Біблії — Авраам) та його син Ісмаїл. Кааба знаходиться в Мецці, у ніші її зовнішньої стіни розташований чорний камінь (є припущення, що він метеоритного походження), а з боків були скульптури майже 300 племінних богів. Кааба вшановується як центр релігійного культу. Племінний бог меккських курейшитів Аллах (від араб. — "аль -Іллах") був проголошений єдиним і всемогутнім Богом для всіх арабів.

Основоположником ісламу вважається пророк Мухаммед (570—632), він же — Мухаммад, Мохаммед, Могаммед, Магоммед. Народився у Мецці. Дуже рано залишився сиротою. Його батька Абдаллаха не стало ще до народження сина, а мати Аміна померла, коли хлопчику було шість років. Мухаммед виховувався у свого дядька Абу Таліба. Був погоничем верблюдів, торгівцем , у двадцятиоднорічному віці отримав місце прикажчика у багатої вдови Хадіджі, з якою у 695 р. одружився, хоча був на 16 років молодший за неї.

Згідно з історичними релігійними свідченнями, у сорокалітньому віці Мухаммед все частіше став усамітнюватись у пустелі, багато часу проводив у молитвах, часто перебував у стані трансу. Якось уночі, будучи у такому стані, він побачив постать Бога, яка випромінювала світло. Бог назвав його Расулом, що означає "посланець Аллаха", і наказав йому запам'ятати текст одкровення. Це було у 610 р. Схожі видіння траплялись у Мухаммеда й пізніше. Він розповідав про них своїм близьким (дружині Хадіджі, двоюрідному брату Алі) і друзям, вони їх запам'ятовували і потім записували. 610 р. мусульмани вважають роком заснування ісламу.

Спочатку Мухаммед проповідував божественне одкровення в Мецці. Проте її мешканці поставились до нього з підозрою і навіть вороже. Мухаммед і його прихильники змушені були тікати з Мекки в Ятриб (зараз Медина, місто Пророка). В ісламській традиції ця втеча має назву хіджра — "переселення". Трапилося це на початку місячного року. З тієї дати бере початок мусульманське літочислення (п. х. — після хіджри). У Ятрибі племена ворогували між собою, і, сподіваючись на примирення за допомогою Мухаммеда і його прибічників, прийняли їх у себе доброзичливо.

Силою і словом Мухаммеду вдалося досягти миру у місті та стати його першим правителем. У березні 629 р., після битви, в якій 300 мусульман перемогли 1000 мекканців, Мухаммед з військом повернувся у Мекку, сім разів обійшов навколо Кааби, торкнувся посохом священного чорного каменя, потім очистив Каабу від ідолів і перетворив її на мечеть Аллаха. Мешканці Мекки і більшість аравійських племен визнали нову релігію, що її проповідував Мухаммед, а його спадкоємці поширили її на величезну територію, перетворивши іслам на світову релігію.

Мухаммед помер у 632 р. Через чверть століття його послідовники сформулювали зміст нової релігії у Священній Книзі, що має назву Коран (від араб. — читання). Для мусульман Коран є Словом Божим — вічним, абсолютним і досконалим. Вони вірять, що оригінал Корану знаходиться в Аллаха, а в них — його копія, дійсна тільки тоді, коли вона надрукована і читається арабською мовою.

У Корані 114 сур (глав), розміщених у порядку зменшення обсягу тексту. Кожна сура, за винятком однієї, починається словами: "В ім'я Аллаха Милостивого і Милосердного" (арабською — "Бісмаллах"). Кожна сура має власну назву за ключовим словом або відповідно до змісту, що міститься в ній. Наприклад, друга сура називається "Корова", тому що в ній розповідається історія про Мойсея, який закликав свій народ принести в жертву Богові корову. Найбільш відома перша сура — "аль-Фатіха" (від араб. — відкривати), яку благочестиві мусульмани читають по п'ять разів на день, а також у процесі виконання майже всіх своїх обрядів, її часто використовують для написів на культових спорудах і талісманах. Текст "аль-Фатіхи" такий:

В ім'я Аллаха Милостивого і Милосердного!

Хвала Аллаху — Господу світів, Милостивому,

Милосердному, Володарю Судного дня! Тільки

Тобі поклоняємося ми і у Тебе тільки

допомоги просимо!

Направ нас на шлях прямий,

Шлях тих, кого облагодіяв Ти,

Не тих, на кого ти розгніваний,

і не тих, які заблудилися.

Кожна сура у Корані складається із аятів (фраз або фрагментів фраз). Наприклад, сура "аль-Фатіха" починається з аятів: "В ім'я Аллаха Милостивого і Милосердного!", "Хвала Аллаху — Господу світів..." тощо.

У найдовшій сурі, другій — 286 аятів; у найкоротшій, сто дванадцятій — 3 аяти. Аяти містять від 1 до 68 слів. Всього у Корані від 6204 до 6236 аятів (за різними варіантами підрахунку), 77 934 слова. Сури Корану різняться також емоційністю забарвлення сформульованого тексту залежно від місця "отримання" Мухаммедом "одкровень" Аллаха — у Мецці чи в Медині.

Коран є головним джерелом віровчення мусульман. Він містить настанови, правила, заборони, повеління культового, етичного, юридичного, господарського характеру і одночасно є цінною історичною і літературною пам'яткою епохи раннього Середньовіччя в історії арабів.

Іслам створювався в процесі потужного впливу на нього іудаїзму і християнства. Багато положень Корану були запозичені з Біблії. Як і Біблія, Коран — своєрідна релігійна енциклопедія, "книга книг" про життя, працю, побут, взаємовідносини з іншими народами і релігіями арабів VI—VIH ст. Наприклад, четверта частина Корану присвячена описанню життя і діяльності пророків та видатних історичних діячів. Майже всі вони біблійні, але зі зміненими на арабський лад іменами: Нух (Ной), Ібрахім (Авраам), Дауд (Давид), Іса (Ісус), Іскандер (Александр Македонський) і т. ін. Останнім у списку пророків зафіксований Мухаммед. Після нього, відповідно до Корану, інших пророків не буде до самого Страшного суду, коли всі отримають по заслузі згідно з їхніми вчинками: одні потраплять у райські сади, а інші — у пекельний вогонь. Всіх людей, які не сповідують іслам, Коран оголошує "невірними", особливо іудеїв і християн — людей Письма, тобто Біблії, котрі поклоняються тому ж Богу, що і мусульмани. Бог неодноразово посилав до них своїх пророків: спочатку Мусу (Мойсея), потім Icy (Ісуса). Але іудеї і християни забули про все, чому ті їх учили. Тому Аллах направив до людей Мухаммеда, зробивши тим самим останню спробу за його допомогою вивести їх на праведний шлях.

Центром ісламської громади, її шкіл і судових органів, головним місцем для молитви є мечеть. Першу мечеть побудував у Медині сам Мухаммед, всі останні будувались і тепер будуються за її зразком. При цьому, за обіцянкою Мухаммеда, будівники мечеті після смерті обов'язково потраплять у Рай, оскільки їх дії угодні Аллаху.

Стіна мечеті, що розташована навпроти входу, як правило, орієнтована у бік Мекки. До неї мусульмани мають звертати обличчя під час молитви. У центрі цієї стіни знаходиться міхраб (ніша), розписаний текстами з Корану. Праворуч від ніші знаходиться кафедра зі східцями. З неї читають сури Корану і промовляють проповіді. Мечеть обов'язково має купол як символ Всесвіту, що ним править Аллах. У дворі мечеті розміщені чотири мінарети, з яких муедзин (від араб. — той, хто оголошує, служитель мечеті), співаючи п'ять разів на день, закликає віруючих до молитви. Форма цього заклику називається азан (від араб. — оголошення, запрошення):

Аллах Великий, Аллах Великий, Аллах Великий, Аллах Великий. Я знаю, визнаю і вірю, що немає божества окрім Аллаха, Я знаю, визнаю і вірю, що немає божества окрім Аллаха. Я знаю, визнаю і вірю, що Мухаммед — Посланець Аллаха. Я знаю, визнаю і вірю, що Мухаммед — Посланець Аллаха. Поспішайте на молитву. Поспішайте на молитву. Поспішайте до спасіння. Поспішайте до спасіння. Аллах Великий. Аллах Великий. Немає божества крім Аллаха.

Молитві у мечеті обов'язково передує обряд ууду (від араб. — обмивання всіх відкритих частин тіла). Для цього у мечеті передбачені крани для води і спеціальні місця. Входячи у мечеть, мусульмани, на знак поваги до Аллаха, знімають взуття. У молитовному залі немає місць для сидіння, всі розміщуються на чудовому візерунчастому килимі з зображенням арки, що вказує у бік Мекки. Багато хто з віруючих приходять до мечеті з власними молитовними килимками. У мечеті немає картини та скульптури, оскільки, як вважається, вони провокують віруючих на ідолопоклонство. Стіни і


Сторінки: 1 2 3