Фундаментальні підвалини, що на них тримаються віровчення і культова практика ісламу, включають п'ять положень. їх називають "стовпами" ісламу. Першим із них єшахада — визнання Бога і переконання у тому, що немає Бога крім Аллаха, і Мухаммед — його Пророк. Вона міститься у 112-й сурі Корану і проголошує головний Символ віри ісламу: "Немає ніякого божества крім Аллаха, а Мухаммед — Посланець Аллаха". Шахаду віруючі мусульмани повторюють кілька разів на день, шепочуть на вухо новонародженим немовлятам, повторюють дітям у медресе (школі при мечеті), виголошують перед смертю.

У Корані Аллах постає як Всемогутня Божественна Сутність, Творець і Охоронець Всесвіту, Повелитель будь-якого життя і долі, Милосердний і Милостивий, який все бачить і все знає. Аллах створив світ упродовж шести днів. В один з них він створив ангелів, а на шостий день — першу людину, Адама, і з його ребра— Єву, і повелів ангелам уклонитись першим людям. Не поклонився лише один із ангелів — Ібліс. Він — шайтан, диявол, ватажок усіх демонів і джинів. Аллах прокляв його.

Згідно з Кораном, усіх ангелів очолюють чотири архангели: Джабраїл (за Біблією — Гавриїл), Мікаел (Михаїл), Асрафіл (Серафим) та Асраїл (Азраїл). Кожний мусульманин за життя має двох ангелів, які фіксують його добрі і злі (гріховні) вчинки. Охоронець Раю — ангел Рідван, пекла — Малік. Накір і Мункара — ангели смерті.

За велінням Аллаха, після смерті мусульманин може опинитися або в Раю, або у пеклі. За описами в Корані, Рай — це прохолодні тінисті гаї, дзюрчання води, велика кількість вишуканої, делікатесної їжі, розкішні вбрання, насолоди, у тому числі плотські, з дружиною, або у товаристві прекрасних гурій (чорнооких дів-красунь). Пекло — це дим, піщана буря, вічні тортури, страждання, страшний холод, змії й різні інші гади.

Всі мусульмани мають поклонятися Аллаху і виявляти до нього свою безмежну й непохитну відданість. Тому вони, перш ніж розпочати будь-яку серйозну справу, проголошують: "Бісмал-лахї", а перш ніж планувати майбутнє — "Іншаллах" (Такою є воля Аллаха!). На їхню думку, нічого не відбувається без волі на те Аллаха, тому в діяннях Бога не можна сумніватися, їх слід беззаперечно визнавати.

Як і в Біблії, у Корані йдеться про те, що "золоті часи" канули у небуття разом із гріхопадінням Адама і Єни, однак ідея монотеїзму доведена у ньому до повного завершення. В ісламі немає іудейського Бога Яхве, немає і християнської Трійці з її заплутаними взаємовідносинами між Богом-Отцем, Богом-Сином і містичним Святим Духом. Є лише один Аллах — Бог єдиний і безликий, вищий і мудрий, творець усього сущого і його верховний суддя.

Другий "стовп" ісламу і другий обов'язок мусульманина — молитва (від перс. — намаз; араб. — салят). Мухаммед якось запитав у своїх учнів: "Якщо в одного з вас біля дверей будинку є річка, в якій він миється п'ять разів на день, як ви гадаєте: чи залишить вона на ньому бруд?" Йому відповіли: "Вона не залишить на ньому бруду". Тоді Пророк констатував: "Це приклад про п'ять молитов, за допомогою яких Аллах допомагає людині очистити її душу від гріхів".

В ісламі є два види молитов: ритуальна молитва в мечеті, що відбувається тільки арабською мовою, та інша, особиста молитва у будь-який час зі зверненням до Аллаха з вдячністю або з проханням про допомогу, про успішне завершення будь-якої справи. Салят здійснюється п'ять разів на день: на світанку, опівдні, у другій половині дня (до заходу Сонця), на заході Сонця й перед сном. Під час молитви мусульманин виконує певну послідовність дій під назвою ракат. Кількість ракатів залежить від часу молитви: на світанку — дві, опівдні — чотири, у другій половині дня — чотири, на заході Сонця — три, перед сном — три.

Ракат починається після обов'язкового ууду. Спочатку мусульманин стоїть, тримаючи долоні вгору на рівні обличчя (на ознаку визнання влади Аллаха); потім торкається великими пальцями мочок вух, повторюючи шахаду; притискає руки до грудей (праву руку поверх лівої); вклоняється, поклавши руки на коліна, висловлюючи цим любов до Аллаха і визнання його величі і влади; торкається землі лобом і долонями обох рук (поза найбільшої покірності, що виражає повну відданість Аллаху); сідає на п'яти, поклавши долоні на коліна. У цій завершальній позі мусульманин одну-дві хвилини медитує, після чого просить пробачення в Аллаха. Перед закінченням ракату він дивиться праворуч, потім ліворуч, щоб засвідчити присутність інших віруючих і невидимих ангелів-охоронців.

У п'ятницю мусульмани здійснюють колективну молитву в головній мечеті аулу, кварталу, округу, міста. При цьому жінки здійснюють намаз окремо від чоловіків, а сама молитва супроводжується проповіддю. Мусульмани вірять у те, що, як сказав своїм послідовникам Мухаммед, "колективна молитва у двадцять сім разів перевищує індивідуальну".

Третій "стовп" ісламу та обов'язок мусульманина — саум (від араб. — піст; перс. — "ураза") — утримання від їжі, води і розваг заради присвячення свого часу молитвам і читанню Корану. Впродовж тридцяти днів місяця рамадан (рамазан), дев'ятого місяця мусульманського календаря, всі здорові мусульмани повинні дотримуватися посту. За переказами, саме цього місяця Мухаммеду було передано перше "одкровення Аллаха".Піст передбачає відмову мусульман від розваг і фізичної близькості, а від сходу й до заходу Сонця — від їжі, води, куріння тютюну. Після заходу Сонця й до його сходу дозволяється в міру їсти й пити. Від посту звільняються хворі, діти, подорожуючі, вояки підчас бойових дій, вагітні жінки. Невиконаний піст або окремі його дні мають бути "відшкодовані" в інший час. Упродовж рамадану додається ще одна (шоста) щоденна молитва. Зазвичай її проводить імам (від араб. — стояти попереду, очолювати) — людина, яка керує молитвами у мечеті, духовний лідер, голова мусульманської громади.

На закінчення рамадану і посту відзначається одне з головних мусульманських свят — "Ід аль-фітра" (від тюрк. — байрам, свято розговіння). Обряд цього свята передбачає спеціальну спільну молитву, після якої відбуваються святкова трапеза, роздача милостині бідним, відвідування могил предків. В ісламі вважається, що підчас рамадану віруючі наближаються до ангелів, які взагалі не їдять, не п'ють і поводять себе бездоганно.

Четвертим "стовпом" ісламу і обов'язком мусульман є закят — обов'язкова сплата податку, стягнення якого передбачене Кораном, а розміри — шаріатом. Без урахування добровільних пожертвувань, закят становить сорокову частину річного прибутку.

У деяких ісламських країнах закят стягується державою і роздається бідним людям. В інших країнах кожний мусульманин сам вирішує, коли йому платити закят і як розподілити його. Мусульманам прищеплюється думка, що Судного дня Аллах врахує їхню чесність і непідкупність у фінансових справах.

Згідно з Кораном, добровільні грошові пожертвування на благодійні цілі можна здійснювати у будь-який час. Бажано, щоб ці гроші передавались таємно і не впливали на обов'язковий закят. Всі пожертвування мають бути щедрими; верхньої їх межі не існує, оскільки багатство дароване людям Аллахом. Жертвуючи на благодійність, людина "очищає" своє багатство і ввіряє душу Аллаху, звільняючи її від матеріальної залежності. Ті ж, хто отримують допомогу, не вважають її милостинею, тому що кожний член мусульманської громади від Бога має право користуватися благодійністю і великодушністю Аллаха. "Той не віруючий, хто їсть досхочу, коли його сусід залишається голодним", — стверджував Мухаммед.

Коран забороняє мусульманам займатися лихварством або поводити себе аморально. У ньому містяться вказівки відносно шлюбу і розлучення, прав на спадок і власність, ставлення до жінок і рабів. Коран забороняє носити одяг, що виражає гординю мусульманина або створює хибне уявлення про нього. Жінкам належить повністю покривати одягом своє тіло, їхнє вбрання не має бути ні світлим, ні прозорим. Це ж стосується і чоловіків. "Скажіть віруючим жінкам, щоб вони відводили свої погляди і приховували свої інтимні частини, і не проявляли відверто свою чарівність, крім того, що властиве їм", — сказано в Корані.

П'ятим "стовпом" ісламу і обов'язком мусульманина, якщо йому дозволяють фізичні і матеріальні можливості, є хадж — паломництво до Мекки між восьмим і тринадцятим днями зуль-хіджжа, останнього місяця ісламського року. Кожний повнолітній мусульманин вважає за почесний обов'язок здійснити таке паломництво хоча б один раз за життя, відвідати Каабу в Мецці, поховання Мухаммеда у Медині та ще кілька священних для мусульман місць, виконати передбачені Кораном обряди. Щорічно мільйони мусульман здійснюють хадж. Після його завершення чоловіки отримують звання "хаджі", а жінки — "хаджа".

На околиці Мекки всі паломники-чоловіки виконують обряд іхрама — приведення себе у стан ритуальної чистоти. Вони вдягаються у два однакові білі полотнища, що має означати рівність усіх паломників перед Аллахом, потім ретельно миються і оголошують про свій намір успішно закінчити хадж. З цього моменту вони не голяться, не стрижуть нігті, не користуються парфумами, уникають статевих стосунків, не зривають рослини