культури переходять в життя суспільства. І через неї цінності культури, сприйняті суспільством, інтералізуються особистістю Оскільки це так. соціологія релігії повинна контактувати з антропологією і психологією. Ллє це ще не все. Релігія обіймає також традиції, яких дотримується та чи інша група, і тому вона являє собою історичний феномен. Вона повинна розглядатися у контексті еволюціонуючого суспільства, яке підвищує свою адаптивну здатність в результаті функціональної диференціації і ускладнення соціальної організації. Парсонс виділяє три типи суспільства: примітивне (диференціація відсутня); перехідне (з'являється писемність, соціальна стратифікація, культурна легітимація; економічна підсистема відокремлена від політичної); сучасне, характерні риси якого — відокремлення правової підсистеми від релігійної, формування адміністративної бюрократії, ринкова економіка, демократична система виборів.
Література
1. Гольциер И. Культ святых в исламе. М., 1938.
2. Додихудоев Х.А. Очерки философии исмаилизма. Душ., 1976.
3. Дорошенко Е.А. Шиитское духовенство в современном Иране. 2-е изд. М., 1985.
4. Джадалла И.А. Течения в исламе: причины возникновения и роль в общественно-политической жизни. М.. 1992.
5. Ислам. Энциклопедический словарь. М., "Наука", 1991.
6. Кудрявцев В.В. Лекции по истории религии и свободомыслия. Минск, 1997.
7. Лубский В.И. Священные книги мусульман как историко-литературный памятник. Киев, 1992.
8. Лубський В.І., Борис В.Д. Мусульманське право. Київ, 1997.
9. Ю.А.Калінін, В.ЬЛубський. Релігієзнавство. Київ, 1996.
10. В.С.Поликарпов. История религий. Лекции и хрестоматия. Москва, 1997.
11. А.А.Радугин. Введение в религиоведение. Москва, 1996.
12. Токарев С.А. Религия и истории народов мира. М., 1986.
13. Релігієзнавчий словник. А.М. Колодний., Б.О. Лобовик. Київ, 1996.