3. Головна увага приділяється патології, особливостям свідомості віруючого, поведінці, а також зв'язкам релігійності з іншими прихильниками життєвої активності людини. Безумовно, патологія віруючого на Заході і в нашій країні відрізняється. Проте деякі процеси, які відбуваються в наш час у свідомості віруючих, мають загальні риси.

Передусім, необхідно відзначити прогресуюче відмирання масової релігійної свідомості. Невипадково в останніх дослідженнях у поняття критерія релігійності була введена така характеристика, як рівень наукового мислення. Це свідчить про те, що релігійна свідомість піддається впливу, по-своєму деформується у зв'язку з розповсюдженням наукових знань. Психологи, соціологи відзначають посилюючий розрив між зовнішніми виявами релігійності та внутрішнім засвоєнням її, тобто відповідністю суб'єктивного світу віруючого інституційним нормам досліджуваного. Центр ваги в релігії все більше перемішується в сферу суб'єктивної психології і моральних переживань особистості при відповідному зменшенні інтересу до догматики. Змінюється і співвідношення функцій, виконуваних релігійними організаціями. Участь у діяльності цих організацій набуває для віруючого більш комунікативного і регулятивного значення при деякому зниженні значення культу. Спільність діючих в цьому плані змін у нас і в країнах заходу свідчать про те, відображається закономірний процес прогресуючої секуляризації суспільної свідомості, характерний для всього сучасного світу.

4.Четвертим є розділ "Психологія патологічної релігійної свідомості" Він включає дослідження психології релігійних містиків, аскетів, святих, догматиків та інших психопатологічних форм релігійної свідомості. Ці питання привертають увагу американських психологів. Ними зібраний великий біографічний матеріал, проведені медичні спостереження, експериментальні дані та ін. Різними авторами цей матеріал інтерпретується по-різному. Рівень розвитку сучасної психології та психіатрії дає можливість на якісно новому рівні осмислити питання релігійної психопатології. У вирішенні цієї проблеми з матеріалістичних позицій матеріал, зібраний американськими психологами, може стати неоціненною допомогою.

5. І, нарешті, п'ятий розділ — прикладна психологія релігії. До неї належить питання релігійного виховання та освіти, психологія культу, релігійна психотерапія і пасторська психологія. В розробці цих проблем найбільше проявився зв'язок психологів з теологами. По суті, цей розділ може бути названий практичною теологією, оскільки він покликаний озброювати священнослужителів ефективними, психологічними засобами закріплення та поширення релігійної свідомості.

Література

1. Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки. М., 1993

2. Бендикс Р. Образ суспільства у Макса Вебера // М. Вебер. Вибране. Образ суспільства. М., 1994.

3. Вах І. Соціологія релігії // Соціологія релігії: класичні підходи. Хрестоматія. Наукова редакція і укладання М.П.Гапочки та Ю.АКимелева. М., 1994.

4. Вебер М. Наука як покликання і професія // М Вебер. Вибране. М., 1990.

5. Гараджа В.І. Релігія як предмет соціологічного аналізу // Релігія і суспільство. Хрестоматія із соціології релігії. Під ред. В.І. Гараджа. М., 1994.

6. Кривелев И.А. История религии. В 2 т. М., 1975-1976.

7. Гуревич П.С. Нетрадиционные религии на Западе и восточные религиозные культы. М., 1985.

8. A.M.Колодний. Релігія в духовному житті українського народу. Київ, 1994.

9. Бадаев М.А. Ислам: происхождение и эволюция. Роль в общественной жизни. Баку, 1992.

10. Васильев Л.С. История религии Востока. М., 1988.

11. Вахтангадзе М.К. Основные особенности раннего ислама. Тбилиси, 1991.