Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент







Релігієзнавство як наука

Релігієзнавство як наука

План

1. Релігієзнавство як наука

2. Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій

3. Література

Становлення нової держави, а саме цей процес триває зараз в Україні, майже завжди супроводжується кризовими явищами, які охоплюють всі сфери людського буття і особливо соціально-економічну; вони впливають на масову свідомість населення і, в першу чергу, на релігійно-духовне життя народу. Проблеми сьогодення ставлять перед суспільством розв'язання питань суспільно-політичного життя нашої країни, її національного відродження, І яке відбувається в сучасних суперечливих умовах, і тому інтерес до вітчизняної історії, зокрема до історії релігії в Україні, зростає. Українська нація знаходиться, як свідомо, так і підсвідомо, в пошуках тих духовних орієнтирів, які могли б зняти соціально-психологічну напругу в суспільстві.

Відродження української культури вимагає і відродження органічно пов'язаної з важливими історичними традиціями народного життя релігії, як духовного феномена.

В Україні розпочався новий етап розвитку релігійних конфесій. Однак він породив безліч проблем, пов'язаних з нормалізацією релігійного життя, пошуками шляхів урегулювання між церковних відносин, зокрема подолання гострих і болючих міжконфесійних конфліктів на основі конституційних положень принципу свободи совісті і відповідного законодавства про правове регулювання діяльності релігійних організацій.

Вивчення курсу "Релігієзнавство" дозволяє студентам отримати необхідні систематизовані знання з основних понять, тем і проблем, знайомить студентів з такими поняттями, як релігія і віра, а також дає історіографію релігій, знання про основні напрями, характеристику релігійних вірувань.

Знання про релігію виникли разом із самою релігією, і воші фіксувались лише у свідомості людей, а пізніше у вигляді символічних знаків, споруд, обрядів, традицій. А це призводить до появи письмових документів, якими є пергаментні та папірусні сувої, а пізніше книги. Таким чином з'являються книги, збірники святого письма — Біблія, Коран, Талмуд, Авеста тощо.

В священних релігійних книгах зафіксовані релігійні вірування, а тому, щоб знати їх, потрібно вчити священне письмо даної релігії. В процесі розвитку релігії з'являються нові віросповідання, розколи, напрямки. Нові релігійні течії, напрямки, які з'являються, приймаючи святе письмо своєї релігії, дають Йому власне тлумачення. Щоб вірно зрозуміти сутність віросповідання, потрібно знати не лише святе письмо даної релігії, а й як саме тлумачать Його прихильники.

Саме тому вивчення релігії за першоджерелами дає можливість правильно зрозуміти її суть.

До початку 20 ст. вивчали релігію в навчальних закладах саме такими метолами, хоча цей метод хибує недоліками, тому що студенти вивчали лише певний релігійний напрямок, а не, власне, релігію.

Потрібно відмітити, що з давніх часів робилися спроби вивчити і зрозуміти релігію в цілому, незалежно від напрямків. Древньогрецькі філософи Платон, який намагався дати "чисте" розуміння релігії, Демокріт і Лукрецій Кар — вважали релігію формою заблудження, заперечували існування богів.

Історик, філософ Євгемер висунув теорію походження релігії (євгемеризм) як обожнення душ померлих батьків та царів. Німецькі філософи Кант, Гегель, Шлеєрмахер, а також французькі матеріалісти 18 ст. писали про сутність релігії. Але цілісного підходу до цього складного соціального феномена не було. Засновником релігієзнавства як науки, окремої галузі наукових знань, вважається англійський дослідник і еволюціоніст Тейлор, який у науковій праці "Первісна культура" описав походження, сутність, та напрямок розвитку релігії. Його дослідження в галузі релігієзнавства продовжували Герберт Спенсер, Джеях Фрезер.

Структура і завдання курсу "Релігієзнавство"

Курс "Релігієзнавство" містить об'єктивний аналіз виникнення, становлення та розвитку релігії як соціально-історичного феномена, його впливу на розвиток людської думки, структуру, цілі і завдання. Релігієзнавство є єдиною і водночас багато дисциплінарною сферою гуманітарного знання. Його стуктурними системами є філософія релігії, психологія релігії, антропологія релігії, футурологія релігії, культурологія релігії, географія релігії та інші.

Основною частиною "Релігієзнавства" є проблема філософії релігії'. Вона розробляє велику групу проблем, пов'язаних з гносеологічними та онтологічними коріннями релігії, а також вивчає основні релігійно-філософські ідеї в їх історичному розвитку.

Розділ "Історія релігії" є базовим в релігієзнавстві і тому має найбільш складну амфоструктуру і найбільшу кількість лекцій та семінарських занять. В процесі освоєння цього курсу студенти отримують знання про релігію з початку виникнення примітивних релігійних вірувань і первісних форм до складного етапу становлення та розвитку національно-державних релігій і світових релігій.

Розділ "Психологія релігії" розрахований на те, щоб дати необхідні знання з проблем психологічних джерел релігійного феномена, психології віруючої людини, ЇЇ різновидів, змін її в різних історичних і соціальних умовах, а також співвідношення індивідуальної та корпоративної соціальної психології в різних релігійних системах. В цьому розділі приділяється велика увага питанням адаптації віруючої людини в сучасних умовах.

Розділ "Соціологія релігії". Він не тільки дозволяє подивитися на релігію як на соціальне явище, але побачити закономірність ЇЇ розвитку в суспільстві, особливості тих чи інших релігійних і релігійно-соціальних ідей, використання релігійного фактору в різних соціальних умовах, а також вплив релігії на суспільство, державу, політику тощо.

Розділ "Релігійна антропологія" дає студентам уявлення про людину, основні положення якого з'ясовуються в світлі релігійного світоспоглядання. Основні принципи релігійної антропології — єдність духовного і тілесного начал в людині. Студенти ознайомляться з найбільш розробленою католицькою та протестантською антропологією.

Розділ "Релігійна культурологія" має своєю метою не тільки дати студентам знання відносно завдань і значення релігійного мистецтва в богослужбовій практиці тих чи інших релігійних систем. В цьому розділі звертається увага на храмову архітектуру" скульптуру, іконографію, музику та інші форми релігійного мистецтва.

Розділ "Футурологія релігії" знайомить студентів з футурологією як галуззю знання про перспективи соціальних процесів, прогнозування як спосіб існування будь-якого соціального явища. Релігія як об'єкт прогнозування футурології в "священних книгах", тощо.

Розділ "Географія релігії" має, на жаль, поки що незначний доробок. Ця дисципліна проходить етап становлення, вона є базовим гуманітарним курсом релігієзнавства. Цей розділ дає студентам необхідні знання про основи науково-методичних положень системного дослідження географії релігії, на основі ретроспективного аналізу показано сучасну картину територіальної організації світових, регіональних та сучасних неорелігій.

Розділ "Релігія в історії України". Розділ покликаний дати студенту знання про первісні вірування наших предків, про місце і роль різних конфесій, насамперед православ'я і грекокатолицизму в історії та культурі українського народу. Значна увага приділяється розкриттю значущості релігійного чинника в національному та духовному відродженні України, з'ясуванню особливостей нинішнього стану міжконфесіональних відносин, відносин держави і церкви.

Таким чином, вивчаючи релігієзнавство як учбову, філософську дисципліну, інтелігентна людина, крім своєї спеціальності, має збагатити свій розум гуманітарними знаннями. А тому без фахівців з філософії та релігієзнавства годі й сподіватися, що ми зможемо підготувати гуманітарно розвинуте покоління нової України, яке буде толерантно ставитись до іншої точки зору на походження Всесвіту і життя, збагатить себе знаннями про різні філософські, релігійно-етичні і культурні системи і буде впливати на конструктивний аналіз нового періоду в житті людства.

Релігієзнавство як самостійна дисципліна зовсім недавно з'явилось в учбових планах вузів. Це пов'язано з усвідомленням потреби більш об'єктивного підходу до змісту релігії та ролі в суспільстві, подолання багатьох забобонів у ставленні до релігії та церкви, пов'язаних з кілько десятирічним пануванням державного атеїзму. Не можна не бачити й певного потягу суспільства до релігійних цінностей. З іншого боку, цей потяг до релігії та церкви здебільшого не відповідає глибині та силі свого предмета — значною мірою це лише мода, в кращому випадку — пошук віри зневірених людей, в якому дуже дається взнаки невігластво, мало-освіченість в релігійних справах, невміння жити релігійним життям.

Учбовий курс релігієзнавства невеликий, тому виникає потреба значно обмежити його предмет. Найбільшу увагу буде приділено вивченню історії релігії як досить пізнавальному та цікавому розділу, а також деяким найбільш важливим філософсько-релігійним питанням.

Завданням цього курсу є розвиток гуманітарної загальної освіти; це загальноосвітній ознайомчий курс, який має на меті привернути увагу до релігії як такої, висвітлити її роль у житті суспільства і окремої людини, зорієнтувати в питаннях різноманітності релігійних конфесій, їх походження, історії, сучасного стану і взаємних стосунків особливо ж у питаннях релігійного досвіду власного народу та історично пов'язаній з ним релігії

Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій

Поняття релігії. Слово "релігія" перекладається з латинської як благочестя, святиня, предмет культу. З цього випливає, що тут ми маємо справу з явищем, яке відноситься до чогось вищого, святого, надлюдського у людському житті. Це вище, абсолютне, має загальну назву Бога або Божества, хоча кожна окрема релігія має свої власні імена цієї вищої сили. Можна сказати, що не існує релігії без Бога, тобто якого-небудь уявлення про Бога, Бог є початок і сенс будь-якої релігії.

Релігія є не тільки уявленням про Бога, не тільки свідомістю. Це й реальне життя, дії людей — культ, богослужіння, церковна організація, нарешті, це форми і принципи організації суспільного життя, що тією чи іншою мірою ґрунтуються на релігійних підставах. Тобто релігія — це відповідне світосприйняття та певна сфера життя людини, які пов'язані


Сторінки: 1 2 3 4