УДК: 338
УДК: 338.43:330.131.7 (477) ГАПЕЄНКО О.О.
Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв
ОЦІНКА РИНКОВИХ РИЗИКІВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Проблема ризик-менеджменту надзвичайно актуальна для вітчизняного аграрного сектора. У статті проаналізовані теоретичні та практичні здобутки вітчизняних і зарубіжних вчених стосовно оцінки й управління ринковим ризиком. Проведена порівняльна характеристика програмних продуктів AgRisk і Hedge- Sim, оцінена можливість їх використання в українських умовах.
The problem of risk management is crucial for domestic agrarian sector. In the article the theoretical and practical achievements of domestic and foreign scientists concerning estimation and manage of the market risk are analyzed. The possibilities of the practical usage of the software products AgRisk and HedgeSim under the Ukrainian agrarian sector are analyzed.СУЧАСНІ ТЕМПИ розвитку економіки гостро ставлять питання вивчення і ефективного управління ризиками. Будь-яка економічна структура, в тому числі і сільськогосподарське виробництво, належить до категорії імовірнісних систем, схильних до різноманітних ризиків. Ризиком необхідно управляти, тобто використовувати різні методи, які дозволяють в певній мірі прогнозувати настання ризикованої події і приймати заходи для зниження ступеня ризику.
Управління ризиками неможливе без попереднього аналізу і оцінки імовірнісних характеристик, які виявляються в процесі аналітичних досліджень. У зв'язку із цим в економічній літературі велика увага приділяється проблемам моделювання ризик-ситуацій, аналізу різних методик оцінки ризику, можливості їх застосування в тих чи інших ситуаціях.
Вивчення природи, джерел, розмірів і наслідків ризиків необхідне для прийняття найкращих управлінських рішень на сільськогосподарських підприємствах. Особливо зростає необхідність оцінки ризику для запобігання досягнення підприємством межі банкрутства, в критичних ситуаціях, при жорстких обмеженнях фінансових ресурсів.
Оцінений ризик допомагає уникнути нових втрат, або принаймні зменшити їх.
Теоретичні, методологічні основи і принципи управління ризиками у вітчизняній економічній науці і практиці господарювання поки що не отримали достатньої розробки. Потребують подальшого вдосконалення методи оцінки ризиків стосовно певних виробничих ситуацій і видів діяльності, відсутні практичні рекомендації щодо способів управління ризиками, зокрема у сільському господарстві.
В теорії і практиці управління ризиками (ризик-менеджмент) найкраще відпрацьовані прийоми оцінки ризиків у банківській сфері (кредитні ризики) і в сфері інвестиційного проектування, зокрема їх дослідженнями займалися Заруба А.Д., Вітлінський В.В., Попович В.М. Освоєння цього досвіду розпочате і в агровиробництві.
Дискусійним лишається питання щодо визначення ринкового ризику. Українські дослідники [5] до ринкових ризиків відносять: маркетингові ризики; цінові ризики; фінансові ризики; інформаційні ризики. Більшість російських вчених [6, 7] включають ринковий ризик до складу фінансових ризиків разом з кредитним і валютним. У той же час зарубіжні фахівці з аграрного ризик-менеджменту виокремлюють ринковий (ціновий) та фінансовий ризики. Практично відсутні наукові публікації щодо оцінки ринкових ризиків в Україні. Отже, актуальне дослідження зарубіжного досвіду.
Метою даної статті є оцінка можливості використання теоретичних напрацювань і практичних розробок зарубіжних вчених щодо методів оцінки ринкових ризиків у сільському господарстві в українських умовах.
Сільськогосподарське виробництво є одним із найбільш ризикованих видів підприємницької діяльності, що визначається низкою специфічних факторів: сезонністю виробництва, залежністю від погодних та кліматичних умов, тривалим періодом обороту капіталу, великою кількістю суб'єктів господарювання та іншими.
З огляду на перелічені особливості сільського господарства, визначення поняття ризику для цієї галузі у загальному вигляді можна звести до такого: це небезпека прямих матеріальних втрат або недоотримання бажаного результату (доходу, прибутку) внаслідок випадкової зміни зовнішніх і внутрішніх умов виробництва, а також неоптимальних управлінських рішень.
Подальший аналіз ґрунтується на класифікації ризиків сільськогосподарського виробництва, що використовується у більшості розвинених країн. Загалом виділяють п'ять видів ризику: виробничий (технічний), ринковий (ціновий), фінансовий, трудових ресурсів та правовий (інституційний).
До виробничого ризику відносять ризик, обумовлений мінливістю самого процесу виробництва, непередбаченою поведінкою постачальників, замовників і партнерів з різних видів кооперації, неможливістю виконання договірних зобов' язань та іншими факторами. Ціни як на готову продукцію, що виробляється сільськогосподарськими підприємствами, так і на засоби виробництва, які використовуються ними в процесі виробництва, варіюються, що і створює ринковий ризик. Важливо, що чим більш нестабільною є загальна економічна ситуація, чим сильнішими є інфляційні процеси і можливості коливання відсоткових ставок, тим більш нестійкі ціни на продукцію і ресурси. І тому на сьогоднішній день в умовах кризового стану для аграрних підприємств ринковий ризик є надзвичайно небезпечним. Ринковий ризик для українських агровиробників є одним із найнебезпечніших, більшою мірою він проявляється на етапі реалізації продукції і потребує детального розгляду. Фінансовий ризик в першу чергу пов' язаний з фінансовим забезпеченням активів виробництва. Розрізняють такі основні складові фінансових ризиків: процентний, кредитний, валютний. Прояв правового ризику напряму викликаний невизначеністю урядових програм і нестійкістю законодавчих норм. Людський фактор ризику або ризик персоналу пов'язаний з характером поведінки підприємця і непередбачуваністю стану його здоров'я, невизначеністю групового впливу на особу, що приймає рішення тощо.
Оцінка ризику фактично є виміром ступеня невизначеності. Для цього природним є використання імовірнісної моделі. Це означає, що для певного ризику повинні бути визначені всі можливі сценарії, що відповідають ризику сільськогосподарського виробництва, та імовірності кожного з них.
З точки зору теорії імовірності це означає визначення розподілу імовірності для відповідної множини сценаріїв. Як тільки розподіл імовірностей знайдено, можна визначити конкретну кількісну міру невизначеності.
Для виміру ринкових ризиків використовуються імовірнісні моделі, найбільш розповсюдженою серед яких є Value at Risk