УДК 656.073.7

Порівняльний аналіз проектів стратегій судноплавної компанії

У роботі йдеться про створення і порівняння проектів стратегій судноплавних компаній, класифікованих за 3 основними критеріями поділу. Запропоновано методику вибору найкращої в сучасних умовах стратегії за допомогою комплексного показника, який враховує не лише дохідність проекту, але й термін окупності і ряд інших показників. Результати дослідження можуть бути використані не лише новоствореними судноплавними компаніями, але й вже існуючими, оскільки падіння кон'юнктури фрахтового ринку внаслідок промислової і фінансової кризи суттєво посилило конкуренцію на ринку перевезень.

Ключові слова: стратегія судноплавної компанії, комплексний показник вибору стратегій.

В работе речь идет о создании и сравнении проектов стратегий судоходных компаний, классифицированных по 3 основным критериям признака. Предложена методика выбора наилучшей в современных условиях стратегии с использованием комплексного показателя, который учитывает не только доходность проекта, но и срок окупаемости и ряд других показателей. Результаты исследования могут быть использованы не только вновь созданными судоходными компаниями, но и уже существующими, поскольку падение конъюнктуры фрахтового рынка в результате промышленного и финансового кризиса существенно усилило конкуренцию на рынке перевозок.

Ключевые слова: стратегия судоходной компании, комплексный показатель выбора стратегий.

The core of the paper consists in making and comparing of the preliminary strategies of shipping companies classified under 3 principal division criteria. The technique for selecting under the contemporary conditions the best strategy by means of a complex index, which includes not only financial rate of return, but also the payback time and other factors is offered. The research data can be used not only by the new-established companies, but by the existing ones as well, since freight market decline due to the industrial and financial crisis has considerably stepped up competition in the freight and passenger market.

Key words: strategy of maritime company, complex index of strategy selection.Постановка проблеми. Забезпечення ефективного управління діяльністю судноплавних компаній актуальне ще з часів отримання Україною незалежності, оскільки флот державних компаній був втрачений, а приватним компаніям бракувало коштів для створення потужної технічної бази через повільне накопичення первинного капіталу. Внаслідок цього ринок перевезення українських вантажів було переділено між іноземними перевізниками, і зараз обсяг перевезень вантажів національними перевізниками складає менше 5 % від загального обсягу імпортно- експортних операцій. Національні компанії перевозять вантажі двох сегментів ринку: 1) вантажі окремих підприємств (як правило, великих заводів-виробників);

2) нестабільні випадкові вантажі.

Щодо останніх, національні перевізники працюють за принципами трампового судноплавства, отримуючи вантажі за остаточним принципом: вантажопотоки або малі, або з мінімальною нормою прибутковості. Основною причиною такої організації роботи є застарілість суден: середній вік українських суден становить за різними оцінками 17,3-22,6 років, вони не відповідають більшості вимог, що висувають до суден світові морські конференції і такі судна не мають права заходу в порти розвинених країн. Це не дозволяє акумулювати фонди коштів для подальшого розвитку компаній із метою виходу на світовий ринок перевезень.

Світова економічна криза 2008 року значно погіршила умови існування всіх судноплавних компаній через те, що на галузь морського судноплавства вплинула як промислова, так і фінансова криза.

З одного боку, промислова криза призвела до того, що суттєво зменшилися імпортно-експортні вантажопотоки: за даними агентства Bloomberg у 2008 р. світовий обсяг замовлень на морські перевезення скоротився на 90 %. Наприклад, у жовтні 2008 р. Lloyd's Registers Group зареєструвала факт фрахту 37 суден, а у відповідному періоді 2007 р. - 378 суден. Держкомстат України визначає падіння перевезень українських компаній у міжнародному водному сполученні за перший квартал 2009 р. на рівні 55,7 % відносно показників аналогічного періоду 2008 р. Падіння обсягу перевезень становить 1,4 млн т, поточний обсяг - 619 тис т. Разом із падінням обсягів перевезень зменшуються фрахтові ставки, які на даний момент дійшли до рівня, після якого експлуатація суден є економічно недоцільним. Найсуттєвіше зменшення фрахтових ставок спостерігається в Чорноморському регіоні. Державна політика торгівельного протекціонізму з боку всіх держав, включаючи розвинені країни, буде посилювати тенденцію до зменшення вантажопотоків зовнішньоекономічної діяльності.

З іншого боку, на діяльність судноплавних компаній вплинула фінансова криза. Галузь судноплавства є капіталомісткою в більшій мірі, ніж інші транспортні галузі. Банківський капітал більше не фінансує побудову нових суден і придбання їх на вторинному ринку, а поповнення парку суден за власний кошт неможливе, через те, що 45,77 % всіх світових компаній-перевізників володіють одним судном, 28,22 % - 2-4-ма суднами, 11,74 % - 5-9 суднами, а їх прибутки є на декілька порядків менше вартості суден.

Тому виживання українських судноплавних компаній у таких умовах вимагає не окремих заходів, а цілеспрямованої сукупності заходів щодо забезпечення ефективного функціонування компаній, що виражаються в стратегії компанії.

Аналіз останніх досліджень і публікакцій. Внесок у розробку теоретико-методологічних засад стратегічного планування діяльності підприємств зробили A.D. Chandler [1], І.А. Бланк [2], І.П. Хомінич [7], Г.Н. Степанова [6], І.А. Лапкіна [3-5] та ін. Їх роботи охоплюють в першу чергу загальні питання визначення і формування стратегії довільного підприємства. В роботі [3] розглядаються основні методи прийняття рішень при управління судноплавними компаніями. У [4, 5] висвітлюються проектні підходи при управлінні, у першу чергу, інвестиціями в галузі судноплавства.

Незважаючи