на наявність великої кількості методів і моделей управління судноплавними компаніями, у тому числі на основі системного підходу, недостатня увага приділена саме процесу створення гнучкої стратегії на основі проектних методів, що є базисом для вирішення проблеми забезпечення ефективної роботи судноплавних компаній.
Ціллю статті є визначення і порівняння можливих проектів стратегій судноплавної компанії, розробка критерію вибору найкращої з них.
Виклад основного матеріалу. Базові проекти стратегій судноплавної компанії визначаються шляхом аналізу складових частин ринку перевезень:
Аналіз структури і динаміки світового флоту за різними категоріями суден дозволяє оцінити наявні ресурси флоту; аналіз вікової структури флоту вказує на місце національного флоту в структурі світового флоту, адже вік суден є чинником конкурентної позиції, оскільки ним, як правило, визначається загальний технічний стан корпуса та обладнання судна, швидкість руху, відповідність нормам світових морських конференцій.
Аналіз світового флоту в розрізі країн реєстрації з урахуванням належності прапору дає інформацію про основні країни - зовнішні конкуренти.
Аналіз українського флоту дає інформацію про внутрішніх конкурентів.
Аналіз ринкових структур дозволяє визначити тип конкуренції на ринку перевезення окремих типів вантажу, виявлення монополістичних та олігополістичних ринків перевезення товарів, які обмежують напрямки стратегічного розвитку.
Аналіз балансу наявного флоту та кількості вантажу, що пред'явлено до перевезення, дає змогу оцінити надлишки або нестачу флоту за конкретним типом, що вказує на пріоритетні напрямки діяльності.
Аналіз динаміки індексів фрахтових ставок дозволяє виявити найбільш прибуткові райони плавання.
Внаслідок проведеного аналізу формується поле можливих стратегій компаній (рис. 1), поділ на які здійснюється за трьомаосновними критеріями:
тип суден;
обсяг сегмента ринку, на який орієнтується підприємство;
розмір суден, що використовується.Необхідність такого поділу обумовлена перевагами і недоліками кожного виду стратегій.
1. За базові прийнято три основні типи стратегії: стратегію універсалізації, спеціалізації й контейнеризації. Це викликано різнорідністю вантажу, при цьому один й той самий вантаж можна перевозити декількома технологічними способами.
Стратегія спеціалізації полягає в освоєнні вантажних потоків типами суден, які максимально враховують специфіку тоннажу.
Стратегія максимальної універсалізації типів дозволяє визначити такий тип судна, який був би придатним для перевезення всіх видів вантажів, окрім таких, чиї фізико-хімічні властивості вимагають особливих умов перевезення.
Стратегія максимальної контейнеризації вантажів передбачає перевезення всіх вантажів в спеціалізованих контейнерах.
Проведено порівняння зазначених стратегій (табл. 1).2. За критерієм обсягу ринку стратегії поділяються на два напрямки, умовно позначені як «агресивний» та «консервативний». Агресивний напрямок передбачає орієнтацію на максимальний обсяг ринку, консервативний - лише на надлишок ринку, тобто на різницю між
3. Необхідність розподілу за розмірами судна обумовлена тим, що не існує однозначного прямопропорційного зв'язку між розміром судна і нормою прибутку від його експлуатації. В загальному випадку розмір судна залежить від відстані перевезень: чим більша відстань, тим
Розподіл стратегій за вищеозначеними критеріями призводить до створення 36 різних проектів стратегій, які відрізняються рівнем витрат, доходів, кількістю суден, собівартістю перевезень, терміном окупності тощо. Ці показники результату діяльності характеризують як позитивні, так і негативні якості стратегії: стратегії з найбільшим доходом можуть мати найбільші терміни окупності, що підвищує ризик невиконання стратегії. Тому вибір найкращої стратегії здійснюється наступним чином.
1. Вибираються показники діяльності - критерії прийняття рішення: прибуток, збиток, термін окупності, кількість потрібних суден. Прибуток є вирішальним критерієм, оскільки його отримання є метою діяльності будь-якого комерційного підприємства. Але в умовах критичного спаду на ринку перевезень усі проекти в цілому є збитковими. В рамках кожного проекту здійснюється перевезення у 16 майбутнім та існуючим товарним потоком. У межах кожного напрямку здійснюється поділ на ще один рівень, який передбачає врахування олігополістичних та монополістичних ринків, доступ на які є малоймовірним (рис. 2).
більший розмір судна потрібний для ефективного перевезення вантажів, але окрім відстані є ряд факторів, які впливають на вибір розміру суден. Вплив інших факторів на вибір розміру судна вказано в табл. 2.
напрямках: частина напрямків є прибутковою, частина є збитковою. Для утримання позиції на ринку та забезпечення перевезень і повернень не в баласті цілком припустимо забезпечувати перевезення на збиткових напрямках, тому за другим критерієм вибору проекту стратегії взято розмір збитків. Термін окупності характеризується ступінню ризикованості стратегії: чим більший термін окупності, тим вище ризик. Кількість суден характеризує ступінь можливості вибору такої стратегії: чим більше потрібно суден, тим важче реалізувати стратегію через недостатній обсяг коштів для фінансування придбання, оренди, побудови суден. Перелічені критерії мають різну одиницю виміру, тому від абсолютних величин слід перейти до відносних.
2. Пропонується застосовувати комплексний коефіцієнт ефективності стратегії: де кі - частинні коефіцієнти ефективності, які характеризують відхилення кожного значення показника-критерія від найкращого показника серед всіх стратегій. Коефіцієнт ефективності може лежати в діапазоні [0;1]. Значення 1 показує, що стратегія є найкращою за всіма критеріями одночасно.
Для критеріїв, що характеризують позитивну якість стратегії, тобто бажаним є максимальне значення показника, частинний коефіцієнт ефективності розраховується за формулою:
А,
кі = (2) max
де Aj - значення показника для j-ї стратегії;
Amax - найбільше значення показника серед всіх
стратегій.
Таким чином, розраховуються частинні коефіцієнти ефективності для доходів і витрат. Найкращою
ситуацією є мінімум витрат, що математично відповідає максимальному від'ємному числу.
Для критеріїв, що характеризують негативну якість стратегії, тобто бажаним є мінімальне значення показника, частинний коефіцієнт ефективності розраховується за формулою:
де В] - значення показника для .і-тої стратегії; Втах - найменше значення показника серед всіх стратегій, яке є найкращим.
Таким чином, розраховуються