великі можливості у виборі напрямків аналізу, що повинні бути повною мірою реалізовані. Якщо при прийомі на роботу була проведена досить серйозна перевірка ступеня наявності у працівника тих чи інших якостей, то у даному випадку слід пов'язати оцінювання особистих якостей, ділових якостей і результатів діяльності. Якщо при відборі працівника оцінювався його потенціал, то після певного періоду роботи у посаді варто виявити, як ці можливості були ним реалізовані.
Щоб працівник міг реалізувати свої можливості, йому повинні бути створені відповідні умови: умови праці, застосовувана система оплати і стимулювання творчої діяльності, можливості для реалізації очікувань працівника від роботи в даній посаді і на даному підприємстві та ін. Звідси логічно випливає необхідність включення в оцінювання працівника і ступеня використання його потенційних можливостей.
Аналіз повинен дати відповідь, чиєї більше провини в тому, що працівник, який володіє гарними якостями для виконання даного виду діяльності, має середні результати: він сам (відсутність інтересу до роботи, зниження вимогливості до себе і т.д.) чи підприємство (відсутність належних умов для високоефективної роботи).
Первинним елементом управлінської структури є відношення між керівником і підлеглим. У цьому аспекті управлінські працівники ВАТ "Концерн "Стирол" розробили і впровадили систему оцінки особистого трудового внеску персоналу. Така оцінка дається щомісяця. Використовуючи її, керівник підрозділу має можливість оцінити кількісні і якісні витрати праці персоналу [61].
Центральним питанням будь-якого ділового оцінювання персоналу є встановлення її показників.
Насамперед варто знайти відповідь на питання "Що ми збираємося оцінювати?": особисті якості працівника, його працю або результати праці. Далі необхідно встановити, чи будуть ці оцінки незалежними (тільки особисті якості працівника, тільки результати праці) чи будуть складати певну систему, і яку саме: у виді одного комплексного показника або у виді набору показників.
Відповіді на поставлені питання мають принциповий характер, тому що визначають усю наступну роботу з конструювання системи показників оцінювання, вибір джерел необхідної інформації і т.д.
Так, зміст оцінювання залежить від цілей оцінювання і можливостей одержати необхідний матеріал для проведення самого оцінювання. В одних випадках обмежуються оцінюванням тільки особистих якостей, – але це неповне оцінювання. В інших випадках орієнтуються на оцінювання результатів роботи.
Показники ділового оцінювання персоналу підприємства можна поділити на такі групи:
1) результативність праці;
2) професійна поведінка;
3) особисті якості.
Оцінювання праці може охоплювати:*
процес праці по його зовнішніх ознаках (робота, перерва і т.д.);*
оцінювання витрат праці;*
оцінювання складності праці.
Вибір того чи іншого підходу залежить, насамперед, від цілей оцінювання.
При акцентуванні уваги в ході оцінювання на результатах праці необхідно мати чітке уявлення про те, які результати піддаються оцінюванню, чи є вони наслідком особистих трудових зусиль конкретного працівника (пряме оцінювання). Якщо ж результати є плодом колективних зусиль, то чи можливо використання непрямого оцінювання праці конкретного працівника.
Якщо стоїть задача оцінювання особистих якостей працівника, то необхідно визначити: які якості вибрати з великого їх переліку; які якості вважаються основними для працівника або характерними для певної категорії працівників; чи допоможуть обрані якості об'єктивно оцінити усіх працівників з використанням однієї методики або для кожної групи працівників набір якостей повинен бути своїм і т.д.
У McDonald's Ukraine регулярна оцінка стажистів проводиться за спеціальними "контрольними аркушами". У них фіксуються вимоги, що пред'являються до стажиста на кожній ділянці роботи, і виставляються оцінки. Протягом місяця на кожного стажиста заповнюється не менш чотирьох контрольних аркушів, тобто успішність його навчання оцінюється не рідше, ніж раз у тиждень. Це робить менеджер – наставник. Він же складає потижневий план стажування [62].
До показників оцінювання персоналу пред'являються такі вимоги: повнота і вірогідність відображення результатів, конкретність, забезпечення порівнянності як з попереднім періодом, так і з досягненнями інших працівників.
Розробка методичного забезпечення є однією з найважливіших умов успішного проведення ділового оцінювання працівників (табл.9.1).
Методи оцінювання персоналу повинні:*
відповідати структурі підприємства, характеру діяльності персоналу, цілям оцінювання;*
бути простими і зрозумілими;*
передбачати використання кількісних показників (оптимально 5-6);*
сполучати письмові та усні завдання.
Таблиця 9.1. Методи виконання процедур оцінювання персоналу
Назва методу | Короткий опис методу | Результат
Джерелознавчий (біографічний) | Аналіз кадрових даних, листок з обліку кадрів, особиста заява, автобіографія, документи про освіту, характеристика | Логічний висновок про сім'ю, освіту, кар'єру, риси характеру
Метод
стандартних
оцінок | Керівник заповнює спеціальну форму, характеризуючи кожен аспект роботи працівника. Є простим і доступним у застосуванні методом, але оскільки оцінка керівника завжди суб'єктивна, для підвищення і обґрунтованості форма може заповнюватися працівником служби персоналу | Спеціальна форма оцінки
Інтерв'ювання
(співбесіда),
анкетування
(самооцінка),
соціологічне
опитування | Бесіда з працівником для отримання додаткових даних про людину; опитування людини за допомогою спеціальної анкети для самооцінки рис особистості і їх наступного аналізу; опитування працівників різних категорій, що добре знають людину, яку оцінюють (керівники, колеги, підлеглі) і побудова діаграми якостей особистості.
Анкети можуть містити такі оцінні параметри, як: продуктивність, якість роботи, старанність, акуратність, точність; особисті властивості (товариськість і т.п.); характер взаємин у колективі (з колегами, начальниками, підлеглими) і уміння спільно працювати заради досягнення загальних результатів; надійність (точність, акуратність); ініціативність схильність до самостійної роботи, сміливість; рівень кваліфікації і знань (спеціальних, економічних, управлінських); організаційні навички (уміння планувати, координувати, контролювати); психологічні якості; суспільна активність | Відповідні
Спостереження | Спостереження за працівником, якого оцінюють, у неформальних умовах (на відпочинку, у побуті) і у робочій обстановці методами моментних спостережень і фотографії робочого дня | Звіт про спостереження
Метод
змушеного
вибору | Експерти обирають найбільш підходящу для працівника характеристику із заданого набору (наприклад: товариськість, досвід роботи, уміння планувати свою роботу) | Спеціальна форма оцінки
Описовий метод | Передбачає послідовну докладну характеристику позитивних і негативних рис працівника і може комбінуватися з попереднім | Характеристика працівника
Тестування | Визначення професійних знань і вмінь, здібностей, мотивів, психології особистості за допомогою спеціальних тестів з розшифровкою їх за допомогою "ключів" | Психологічний портрет
Експертні оцінки | Формування групи експертів, визначення сукупності якостей і отримання експертних оцінок ідеального або реального працівника | Модель робочого місця
Ділова гра | Проведення організаційно-управлінської гри, аналіз знань та вмінь і оцінка здатності праці в малій групі | Звіт про гру. Оцінки гравців і їх ролей
Аналіз
конкретних
ситуацій | Передача працівникові конкретної виробничої ситуації із завданням проведення аналізу і підготовки пропозицій щодо її вирішення у формі доповіді. Критеріями оцінки при цьому є: здатність організовувати і планувати, рішучість, гнучкість, стійкість до стресів, стиль роботи | Доповідь з альтернативами вирішення ситуації
Екзамен (залік, захист бізнес-плану) | Контроль професійних знань і вмінь, що передбачає попередню підготовку працівника з певної дисципліни (коло питань) і виступ перед екзаменаційною комісією | Екзаменаційний лист 3 оцінками, бізнес-план
Самозвіт (виступ) | Письмовий звіт або усний виступ керівника або спеціаліста перед трудовим колективом з аналізом виконання плану робіт і особистих зобов'язань | Письмовий звіт
Оцінка методом комітетів | Робота людини обговорюється в групі. Вона поділяється при цьому на окремі складові і оцінюється по кожній з них. У результаті складається список дій, оцінюваних як успішні і неуспішні, на основі співставлення якого з вимогами до працівника або посади формулюється остаточний висновок про роботу працівника | Письмовий звіт
Метод незалежних суддів | Оцінка працівника особами, які не були з ним колись знайомі (5-7 чоловік), на основі "перехресного допиту" | Спеціальна форма оцінки
360-градусний метод оцінки | Працівник оцінюється усіма, з ким контактує в процесі роботи | Спеціальна форма оцінки
Метод групових дискусій | Працівник бере участь в обговоренні проблеми і відстоює свою точку зору в групі з 9-15 чоловік. Дискусія записується на плівку, а потім їй дають оцінку менеджери вищих рівнів управління | Спеціальна форма оцінки
Комплексна оцінка праці | Визначення сукупності оціночних показників якості, складності і результативності праці і порівняння їх з попереднім періодом або нормативом за допомогою вагових коефіцієнтів | Таблиця оцінки праці
Атестація персоналу | Комплексний метод оцінки персоналу, що використовує інші методи для визначення атестаційною комісією відповідності кандидата вакантній посаді або посаді, яку він займає | Протокол атестаційної комісії, наказ керівника підприємства
Проблема визначення конкретної величини оцінки персоналу має дві сторони: вимірювання і визначення остаточного результату.
До методів визначення конкретної величини оцінки персоналу підприємства належать:
1) метод шкалування (характеристика певного значення встановлюється за шкалою для кожного працівника);
2) метод упорядкування рангів (декілька оцінок приводяться у ранжований ряд щодо одного значення);
3) метод альтернативних характеристик (окремий працівник характеризується з погляду наявності або відсутності запропонованого значення);
4) метод попарного порівняння;
5) метод примусового розподілу;
6) метод еталону;
7) метод заданої бальної оцінки;
8) матричний метод;
9) оцінка за допомогою багатоквадратної матриці;
10) методи ситуативної оцінки;
11) інші методи оцінки.
Метод шкалування може бути представлений в двох формах:*
метод градації;*
метод оцінних шкал з описом кількісної оцінки.
При методі градації оцінювачу пропонується шкала з бальним визначенням значень показників, причому ці бали представляють ступінь виразності показника. Приклад використання методу градації проілюстрований нижче:
Цей метод, що нагадує собою систему шкільних оцінок, не пов'язаний з великими витратами