рівні реалізується процес поповнення новими елементами умінь, знань, навичок і одночасно цей рівень свідчить про можливість оператора збільшити арсенал своїх можливостей, вписати нове в існуюче старе — відносно до засвоєних елементів першого рівня.
Виходячи з визначення статичної моделі, можна казати, що досягнення у засвоєнні нових елементів у оператора беруть участь механізми реалізації його психофізіологічних і антропологічних можливостей. Таким чином освоєння другого рівня є результатом реалізації визначених можливостей і суть другого періоду є поєднання нових знань, умінь і навичок з механізмами їх реалізації можливостей оператора.
Рис. 5.9. Ліквідація помилок оператора
Другою складовою першого рівня (позиція 16 на рис. 5.10) є сукупне використання простих елементів трудових процесів, що реалізуються в практиці в будь-якій послідовності.
Другий рівень моделі відтворює процес поновлення арсеналу професійної здатності оператора за рахунок його психофізіологічних і антропологічних можливостей (відповідно позиції ІІа і ІІб рис. 5.10). Для першої складової на цьому рівні — це засвоєння нових окремих простих елементів, а на другому — вже комплексне їх використання.
Третій рівень статичної моделі встановлює смисл, що відповідає за своїм змістом найвищому рівню професійних можливостей оператора. Це відбувається тоді, коли високий рівень професіоналізму стає поведінкою оператора. Але на третьому рівні також є дві складові: перша відповідна до становища, коли поведінка оператора заснована на правилах (стандартні події) і друга, коли заснована на системних уміннях (уявлення).
Найвищим рівнем уявлення загальної моделі роботи (стану) оператора було б представлення сумісного (єдиного) комплексу статичної і динамічної моделі, але для повного уявлення необхідно використовувати спеціальні (глибокі) знання в сфері фізіології, медицини, кібернетики тощо. Тому ми обмежені тільки поняттями, які можуть бути сприйняті на рівні загальних підходів безпеки життєдіяльності. В цьому розумінні ми вводили тільки основні елементи динамічної моделі, які дають змогу зрозуміти доступні базові уявлення. До таких уявлень належать фактори, що утворюють мотивацію необхідності прийняття рішень — встановлення можливої небезпеки. До елементів належать стеження за перебігом подій у процесі керування машинами та іншою технікою, розпізнання небезпеки, відбір найбільш значущих факторів небезпеки, перетворення всього в необхідну інформацію і використання цієї інформації для прийняття рішень. Крім того, оператор, визначаючи ці елементи, накопичує в своєму досвіді відповідні нові знання, уміння, навички, які є базовими для поновлення і забезпечення уявлень статичної моделі оператора.
Література
1. 12. Гряник Г.Н., Скобло Ю.С., Климов ЮА., Ильичев И.П., Новак О.Г. Методология прогнозирования травматизма в сельскохозяйственном производстве: Совершенствование рабочих органов сельскохозяйственных машин // Сб. научн. тр. к* М: МИИСП, 1980. — С. 105—109.
2. 13. Dahrendorf. Class and Class Conflict in Industrial Society. — 1959. — P. 161—163.
3. 14. Экология. Учеб. пособие / Общ. ред. проф. С.А. Боголюбова. — М.: Знание, 1997.
4. 15. Желібо ?Л. Безпека життєдіяльності. — К., 2001.
5. 16. Йолоп П.Ф. Теорія // Українська Радянська Енциклопедія. В 12 т. — К.: Голов, ред. УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1. — С. 197—198.
6. 17. Крикунов ГЛ., Беликов А.С., Залунин В.Ф., Довгань В.Ф. Безопасность жизнедеятельности. — Днепропетровск: УкОИМА-прес, 1995. — Ч. 3. — 196 с.
7. 18. Крикунов ГЛ., Беликов АС., Залунин В.Ф. Безопасность жизнедеятельности. — Днепропетровск: Пороги, 1992. — 4.1. — 412 с.
8. 19. Козачков Л.С. Прикладная логика информатики / АН УССР; Институт кибернетики им. В.М. Глушкова. — К.: Наукова думка, 1990. — 256 с.